Справа №22а-994/2006р. Головуючий 1 інстанції суддя - Турецька І.О.

Категорія № 31 Доповідач суддя - Плавич Н.Д.

_______________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ___________________

УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

«06» жовтня 2006р. м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Плавич Н.Д.

суддів - Галушко Л.А., Кварталової A.M.

при секретарі - Котової Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

20 лютого 2006 року позивач звернувся до суду із позовом до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що відповідач при начисленні йому пенсії, порушив чинне законодавство, а саме ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист" і ст. 25 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", чим позивачу було нанесено майнову шкоду.

Позивач просив суд визнати його право на надбавку як інваліда війни 2-ої групи з 01 січня 2000 року у розмірі 757,96грн., з 1 січня 2001 року у розмірі 870,69грн., з 1 січня 2002 року у розмірі 938,00 грн., з 1 січня 2003 року у розмірі 938,00 грн., з 1 січня 2004 року у розмірі 996,41грн., з 1 січня 2005 року у розмірі 1162,00 грн., та зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат зробити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням надбавки встановленої інвалідам війни 2-ої групи з 05 квітня 2000 року у розмірі 757,96 грн., з 1 січня 2001 року у розмірі 870,69грн., з 1 січня 2002 року у розмірі 938,00 грн., з 1 січня 2003 року у розмірі 938,00грн., з 1 січня 2004 року у розмірі 996,41грн., з 1 січня 2005 року у розмірі 1162,00грн.

У судовому засідання представник позивача просив також зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат виплатити йому суму, недоотриману по надбавці інваліда війни 2-ої групи за період з 01 січня 2000 року, що утворилася в наслідок перерахунку.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений про час та місце судового засідання своєчасно, надав суду заперечення, в яких позов не визнав та просив розглянути справу за його відсутністю.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсягу, посилаючись на те, що судом були порушення норми матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом 1-ої інстанції встановлено, що позивач є полковником запасу Збройних сил України і пенсіонером Міністерства Оборони України. В період проходження служби позивач брав участь в бойових діях. Як інваліду війни 2-ої групи, позивачу 26 квітня 2000р. видано відповідне посвідчення НОМЕР_1.

З 1998р. Одеським обласним військовим комісаріатом позивачу виплачується пенсія по інвалідності з урахуванням надбавки за участь в бойових діях у розмірі 58,17 грн. Призначення та виплата надбавки до пенсії як інваліду війни визначена і регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року та Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року.

Відповідно до ст.13ч.4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", інвалідам війни 2-ої групи пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того, ст.25п."в" Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", встановлено, що пенсії інвалідам війни 2-ої групи підвищуються у розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.03р. був визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.96р., № 831 від 26.07.96р. і складав 16,62 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.03р. мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91грн. з 01.10.03р.

Згідно ПКМ України № 1 від 03.01.03р. розрахунок надбавок і підвищення пенсій по інвалідності здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у сумі 19,19грн. Позивачу в період до 01.10.03 р. виплачувалася надбавка як інваліду війни 2-ої групи у розмірі 58,17 грн., що відповідає 350 відсоткам мінімальної пенсії за віком.

Дійсно, Законом України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік" прожитковий мінімум для осіб що втратили працездатність, встановлений у розмірі 284,69грн. на місяць, а ст.63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановлює прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність у розмірі 332грн. на місяць.

Вищевказаними Законами передбачено розмір прожиткового мінімуму, а ст.ст.14,15 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р., який вступив в дію з 01.01.04р., зобов'язують Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін привести свої нормативно - правові акти і забезпечити міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно - правових актів у відповідність з цим Законом, а також вказує на те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно - правові акти застосуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Внаслідок чого склалась невідповідність діючих Постанов КМУ № 342 від 19.03.1996р., № 831 від 26.07.1996р. та № 1 від 03.01.2003р., які до теперішнього часу не приведені у відповідність із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не скасовані та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005р. "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ст. 15 Закону України № 2262-Х11 передбачено, підвищення пенсій за вислугою років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам та іншим військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особам, на яких поширюється дія Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугою років підвищуються у відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19,91грн., встановлено Постановою КМУ №1 від 03.01.03 p., дію якої поширено з 01.10.2003 p., на вказаних осіб Постановою КМУ від 27.08.2003 р. № 1350 "При підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Таким чином, суд на законних підставах відмовив в задоволенні вимог позивача відносно перерахунку розміру надбавки як інваліда війни 2-ої групи, згідно ст. 25 Закону України "Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист" і ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", Законом України від 15.06.2004 р. "Про внесення змін в ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ", Постановами КМУ № 342 від 19.03.1996 p., № 831 від 26.07.1996 p., № 1 від 03.01.2003 p., від 27.08.2003 р. № 1350.

З огляду на вищевказані обставини, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішені даної справи не допустив, а приведені в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.196, ст.198ч.1,п.1, ст.207, ст. 254ч.5 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2- відхилити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права і відшкодування майнової шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно.

Ухвала може бути оскаржена на протязі одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.