Справа № 11-653\2006 Головуючий 1 інстанції - Лиманська М.В.

Категорія: 185ч.ЗКК Доповідач - Зенченко Т.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Кузюри М.М.

суддів - Зенченко Т.С, Григор'євої В.Ф.

за участю:

прокурора- Томилка М.П.

засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Городянського районного суду Чернігівської області від 6 квітня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, уродженець та

мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець,

громадянин України, з середньою освітою, не

працює, раніше судимий : 12.10.1978 року

Новгород-Сіверським райсудом Чернігівської

області за ст.ст. 81 ч.2, 85 ч.2 КК УРСР до З

років позбавлення волі, звільнений умовно-

достроково за ст.53 КК УРСР; 3.09.1980 року

Новгород-Сіверським райсудом за ст.215-3 ч.1

КК УРСР до 1 року 8 місяців 25 днів

позбавлення волі, звільнений 28.05.1982 року

по відбуттю строку покарання; 15.11.1984 року

Дорогобушським районним судом Смоленської

області за ст.89 ч.З КК РСФСР до 5 років

позбавлення волі, звільнений 19.07.1988 року

по відбуттю строку покарання; 27.05.1991 року

Чернігівським обласним судом за ст.ст. 215-1

ч1, 89 ч.1, 215 ч.1, 123 ч.2 , 17, 81 ч.2, 215-3 ч.З,

86-1,42,14 КК України до 11 років позбавлення

волі з позбавленням водійських прав на 2 роки;

21.10.2002 року Новгород-Сіверським

районним судом за ст. 185 ч.З КК України до З

років З місяців позбавлення волі. Звільнився 18.05.2005 року умовно-достроково на 6 місяців 1 день засуджений за ст. 185 ч. З КК України до 4 років позбавлення волі; за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднана не відбута частина покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання 5 років 5 місяців позбавлення волі.

Цивільні позови: Павської сільської ради, ФГ „Крокус", приватного підприємця ОСОБА_2, Смичинської сільської ради, Хмільницької сільської ради, Ріпкинського хлібокомбінату, приватного підприємця ОСОБА_3, Сидринського СТ Корюківського району, ОСОБА_4, Тютюнницького СТ Корюківського району, Куликівського районного СТ, СК ім. Мічуріна, Менського ДП „ Постачальник №1", Менського СТ, приватного підприємця ОСОБА_5, Смичинського ССТ - задоволено.

Цивільні позови приватних підприємців ОСОБА_6, ОСОБА_7, ДП „Постачальник 1" задоволено частково.

Стягнуто з засудженого у відшкодування шкоди, завданої злочином на користь: Павської сільської ради Сосницького району Чернігівської області 769 грн.; фермерського господарства „Крокус"- 1958 грн; суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 - 1543 грн; Смичинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області - 550 грн; Хмільницької сільської ради Чернігівського району - 1462 грн. 88 коп.; Ріпкинського хлібокомбінату - 2552 грн. 12 коп.; суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 - 908 грн.; Сядринського споживчого товариства Корюківського району - 887 грн. 47 коп.; ОСОБА_4. - 290 грн; Корюківської райспоживспілки - 1067 грн.; Куликівського районного споживчого товариства - 1994 грн. 70 коп.; сільськогосподарського кооперативу ім. ІНФОРМАЦІЯ_7 - 1760 грн; Менського споживчого товариства -387 грн. 21 коп.; суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 - 302 грн.; Смичинського споживчого товариства - 2786 грн; суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_8, ОСОБА_6 - 2226 грн.; Менського ДП „Постачальник „ - 2354 грн. 75 коп.

Стягнуто з засудженого на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернігівській області -2445,59 грн. судових витрат.

Речові докази: металевий лом, фомку, металеву кочергу, металевий прут, вивертку , металеву кувалду, сокиру, два металевих лома, ліхтарик, викрутку, металеву кірку - конфісковано, як знаряддя злочину. Пластикову пляшку, ключі від замків 4 шт., пошкоджені навісні замки 12 шт., внутрішній замок 1 шт., контрольні замки 2 шт., черевики - знищено, як речі які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані. Пакет чорного та білого кольору, парасольку, щітку, проїзний білет від 15.10.05р., гребінець, туалетну воду, гроші паперові в сумі 300 грн. та розмінну монету в сумі 1 грн. 80 коп., розмінну монету в сумі 219 грн. 60 коп. повернути та залишити власникові - Смичинському сільському споживчому товариству.

Судом ОСОБА_1 засуджений за ряд крадіжок за таких обставин:

1, 9 червня 2005 року близько 1 години прибув до магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" в ІНФОРМАЦІЯ_2, де шляхом розбиття віконного скла проник в середину магазину, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності на суму 781 грн. 70 коп.

2. 22 серпня 2005 року приблизно о 24 годині шляхом зриву навісного замка, з вхідних дверей проник до приміщення сільської ради ІНФОРМАЦІЯ_3, де зламавши замки двох сейфів таємно викрав гроші в сумі 769 грн.

3. 28 серпня 2005 року проник до приміщення адміністративної будівлі ТОВ „Крокус" в АДРЕСА_1 і викрав гроші в сумі 1958 грн.

4. 2 вересня 2005 року близько 10 години прибув до приміщення

гастроному, розташованому в смт. Куликівка Городнянського району і

викрав велосипед марки „ Норд" , вартістю 750 грн.

5. 2 вересня 2005 року близько 17 години прибув до приміщення цеху

електрозв'язку НОМЕР_1 в с. Куликівка, де з приміщення викрав велосипед марки „Мустанг", вартістю 650гнр., який належав потерпілому ОСОБА_9.

6. Продовжуючи свою злочинну діяльність 6 вересня 2005 року близько 1 години прибув до магазину приватного підприємця ОСОБА_2 в АДРЕСА_10, де проник к середину магазину і викрав товарно-матеріальні цінності та гроші на суму 1542 грн.

7. 12 вересня 2005 року близько 23 години прибув до приміщення Смичинської сільської ради в АДРЕСА_2, де проник в середину приміщення та викрав гроші з сейфу в сумі 550 грн.

8. 20 вересня 2005 року близько 22 години прибув до будівлі Хмільницької сільської ради в АДРЕСА_3, де проник в середину і викрав гроші в сумі 262 грн. 88 коп., які належали сільській раді та гроші в сумі 200 грн., що належали ОСОБА_10

9. 24 вересня 2005 року близько 1 години прибув до приміщення кафе

„ІНФОРМАЦІЯ_5", що належить Ріпкинському хлібокомбінату і викрав товарно-матеріальні цінності на суму 2152 грн. 12 коп.

10. 26 вересня 2005 року близько 1 години проник до магазину „ІНФОРМАЦІЯ_6" в АДРЕСА_4 та викрав товарно-матеріальні цінності на суму 676 грн. 47 коп.

11.1 жовтня 2005 року близько 1 години прибув до магазину ОСОБА_6, ОСОБА_8 в АДРЕСА_5 і викрав товарно-матеріальні цінності на суму 5253 грн.

12. 2 жовтня 2005 року проник до магазину НОМЕР_2 в АДРЕСА_6,

проник в середину і викрав товарно-матеріальні цінності на суму 833 грн. 46 коп., що належали приватному підприємцю ОСОБА_11 та товарно-матеріальні цінності на суму 435 грн.08 коп., що належали ОСОБА_12.

13. В ніч на 5 жовтня 2005 року проник до магазину НОМЕР_3 в АДРЕСА_7 і викрав гроші в сумі 290 грн., що належали ОСОБА_4. та товарно-матеріальні цінності на загальну суму 661 грн.94 коп., що належали ОСОБА_14.

14. 9 жовтня 2005 року проник до магазину „ ІНФОРМАЦІЯ_6" Смичинського ССТ, що розташований в АДРЕСА_8 і викрав товарно-матеріальні цінності на суму 700 грн., що належали ОСОБА_15.

15. 10 жовтня 2005 року близько 1 години проник в приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_6" АДРЕСА_4, звідки таємно викрав товарно - матеріальні цінності на суму 536 грн. 53 коп..

16. 13 жовтня 2005 року близько 23 години проник в середину адміністративної будівлі СК „ ІНФОРМАЦІЯ_7" в АДРЕСА_9 та таємно викрав гроші в сумі 500 грн..

17. 14 жовтня 2005 року з метою вчинення крадіжки чужого майна прибув до магазину НОМЕР_4 ДП „Постачальник 1" в АДРЕСА_9, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1313 грн. 75 коп..

18. 14 жовтня 2005 року близько 3 години з метою вчинення крадіжки чужого майна прибув до магазину кафе НОМЕР_6 Менського СТ в АДРЕСА_9, де проник в середину приміщення магазину, звідки таємно викрав товарно - матеріальні цінності та гроші на загальну суму 302 грн., належні приватному підприємцю ОСОБА_5, яка орендує частину приміщення вище вказаного магазину та викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 209 грн.30 коп., належні ОСОБА_16.

19. 14 жовтня 2005 року близько 5 години з метою вчинення крадіжки чужого майна прибув до магазину приватного підприємця ОСОБА_17, що розташований в АДРЕСА_9, де проник в середину торгового приміщення магазину, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 501 грн.50 коп.

15 жовтня 2005 року близько 24 години прибув до Смичинського споживчого товариства, в с. Смичин Городнянського району, де шляхом зриву замків проник в середину приміщення та зламавши двері сейфу таємно викрав гроші в сумі 429 грн. 60 коп..

Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію. Доводи апеляції зводяться до того, що суд безпідставно вказав у вироку суду його судимості починаючи з 1978 року. Злочини він скоював у тверезому стані, а тому у суду не було необхідності вказувати у вироку, як обтяжуючу обставину скоєння злочину у стані алкольного сп'яніння. Він визнав вину у скоєних злочинах, щиросердно покаявся, його вина лише доведена показами, які він давав в ході досудового слідства. На суді він змовчав той факт, що до нього працівники міліції застосовували незаконні методи слідства, а тому він вимушений був взяти на себе злочини, які він не вчиняв. В саме, в ніч з 8 на 9 червня 2005 року була скоєна крадіжка із магазину в селі Вересом. Проте в цей період часу він знаходився у потязі Чернігів - Москва та проходив митний огляд на кордоні з Росією. 2 вересня 2005 року в селищі міського типу Куликівка били викрадені два велосипеди годин до обіду, а другий після обіду. Проте в цей день він перебував у селі Киянка, де періодично залишався на нічліжку, його бачила весь день дочка жінки. Посилаючись на зазначені обставини засуджений просив залишити у вироку лише дві судимості, виключити обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння; скасувати крадіжки, які були ним взяті на себе у зв'язку із застосуванням методів фізичного насилля та призначити міру покарання нижче від найнижчої межі.

В доповненні до апеляції засуджений просить вирок відносно нього скасувати, застосувати ст. 69 КК України та пом'якшити міру покарання. Доводи апеляції зводяться до того, що суд безпідставно приєднав до призначеного покарання 11 місяців позбавлення волі, хоча він був звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на 6 місяців та 1 день. Крім того, він не визнає, позов „Постачальника-1" на суму 1313 грн., оскільки вважає, що викрав товарів на суму 400 грн.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, думку прокурора про часткове задоволення апеляції та зміні вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ст.ст. 323, 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється на достовірних та допустимих доказах, які всебічно повно і об'єктивно були досліджені в судовому засіданні. З огляду на це висновки суду про винність особи мають ґрунтуватися на доказах, які одержані з дотриманням установленого, процесуальним законом порядку їх збирання, а також на перевірених у судовому засіданні матеріалах досудового слідства. Визнання обвинуваченим своєї вини, як того вимагає ч. 2 ст. 74 КПК України, має бути всебічно перевірене і може бути покладене в основу обвинувального вироку лише при підтвердженні його сукупністю інших доказів. При зміні підсудним своїх показань, даних на досудовому слідстві, суд повинен ретельно перевірити ті та інші його пояснення, в яких він визнавав свою причетність до злочину, достовірність відомостей про явку з повинною, з'ясувати причини відмови від попередніх показань, і в залежності від установленого, дати їм належну оцінку.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, встановлених судом, підтверджуються доказами, зібраними органами досудового слідства відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, яким дано належну оцінку у вироку.

Як на досудовому слідстві так і в суді першої інстанції засуджений ОСОБА_1 визнавав себе винним у скоєні злочинів. Твердження засудженого в апеляції проте, що він деякі злочини не вчиняв, за які засуджений, позбавлені підстав.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, суд відповідно до вимог кримінально-процесуального закону дослідив всі докази і давши їм оцінку обґрунтовано поклав в основу вироку показання свідків, засудженого на досудовому слідстві, врахувавши їх показання, протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1, матеріали інвентаризацій.

Посилання засудженого, що сім епізодів крадіжок він не вчиняв, а вимушений був взяти на себе, оскільки до нього працівники міліції застосовували недозволені методи є безпідставними і такими, що суперечать постанові помічника прокурора Городянського району від 18.08.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом побиття засудженого працівниками міліції Городянського РВ УМВС України в Чернігівській області.

Твердження засудженого, про непричетність його до вчинення крадіжок: 9 червня, 2 вересня, 26 вересня, 2 жовтня, 9 жовтня та 10 жовтня 2006 року, колегія суддів розцінює, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з твердженнями засудженого, щодо виключення із вироку, як обставину, що обтяжує покарання скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння. Дана обставина нічим не підтверджена, медичний огляд ОСОБА_1 не проводився.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта щодо виключення з вироку посилання суду на судимості за 1978 рік, 1980 рік та

1984 рік, оскільки дані судимості в установленому порядку не погашені та не зняті.

Як роз'яснено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання" (зі змінами, внесеними згідно з постановою від 10 грудня 2004 року № 18) згідно зі ст. 69 КК призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох ( не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з врахуванням особи винного.

Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 69 КК судом не встановлено і в апеляції засудженим також не наведено. При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу, а також усі обставини справи ( в тому числі й ті, на які є посилання у апеляції).

Колегія суддів погоджується з доводами засудженого, щодо неправильного визначення остаточного покарання за вироками суду відповідно до вимог ст. 71 КК України. За таких обставин, міра покарання засудженому підлягає зменшенню.

При розгляді апеляції було встановлено, що суд першої інстанції неправильно вирішив долю речових доказів засудженого, оскільки зазначені речі були передані Смичинському сільському споживчому товариству, а тому колегія суддів вважає за необхідне рекомендувати місцевому суду відповідно до вимог ст.ст. 409, 411 КПК вирішити долю речових доказів, які належать засудженому.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Городянського районного суду Чернігівської області від 6 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку обставину, що обтяжує покарання вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_1 вважати засудженим за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.З, 70 КК України до покарання призначеного судом.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 21.10.2002 року остаточно вважати ОСОБА_1 засудженим за сукупністю вироків на 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 409, 411 КПК України рекомендувати суду першої інстанції вирішити долю речових доказів, які належать засудженому.

В решті вирок суду залишити без змін.