ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 року

№ 2а/0370/321/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,

за участю представників позивача Грисюка І.О., Собковського С.М.,

представника відповідача Авраменко С.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької музичної школи №1 ім. Фридерика Шопена до Територіальної державної інспекції праці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2012 року Луцька музична школа №1 ім. Фридерика Шопена (далі – Музична школа) звернулася в суд з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції праці у Волинській області (далі – Інспекція праці) про визнання протиправним та скасування припису №03-01-03/0191 від 12.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 15.11.2011 року по 12.12.2011 року інспекцією праці було проведено планову первинну перевірку додержання законодавства про працю Луцькою МШ №1 ім. Фридерика Шопена, про що складено акт №03-01-03/00212 від 12.12.2011 року. За наслідками перевірки інспекцією праці складено припис №03-01-03/0191 від 12.12.2011 року, яким зазначено: при укладенні колективного договору додержуватись порядку, передбаченого статтями 10 та 13 Закону України «Про колективні договори і угоди»; забезпечити виконання вимог статті 94 КЗпП України стосовно проведення оплати праці прибиральницям за виконання обов’язків вахтерів та прибирання понаднормової площі. Такий припис позивач вважає безпідставним, оскільки в школі було створено ініціативну групу із членів трудового колективу та створено Єдиний спільний представницький орган (ЄСПО) колективу школи у процентному співвідношенні для укладення колективного договору. На засіданні ЄСПО затверджено список членів ЄСПО та обрано членів комісії з розробки проекту колективного договору від трудового колективу. Згідно з наказом директора школи від 06.10.2011 року №74/осн розпочато переговори з укладення колективного договору на 2011-2016 роки. Вказує, що пропозицій до колективного договору чи проекту нового колективного договору від профспілкових організацій не надавалось, хоча їм пропонувалось це зробити. Розгляд та опрацювання колективного договору проводилось на засіданнях робочої групи, а обговорення проекту цього договору оформлялось протокольно. Колективний договір був прийнятий на загальних зборах колективу школи 19.10.2011 року, і від трудового колективу підписаний уповноваженим головою ЄСПО ОСОБА_4, який має право підпису від імені всього трудового колективу школи. Тому вважає, що при укладенні колективного договору музичною школою було дотримано порядок, передбачений Законом України «Про колективні договори і угоди». Також зазначає, що школою не було допущено порушення статті 94 КЗпП України щодо проведення оплати праці за виконану роботу прибиральникам. Відповідно до розпорядження Луцького міського голови від 30.01.2008 року №73 було дозволено ввести дві посади вахтера до штатного розпису. Через відсутність фінансування оплати праці наявні в штатному розписі дві посади вахтера були вакантними, і ці обов’язки до січня 2009 року ніхто не виконував. Позивач вказує, що прибиральниці школи не виконували обов’язків вахтерів. Крім того, зазначає, що в акті перевірки відповідач вказує, що загальна площа школи становить 2137 м.кв., а норма прибирання на одну прибиральницю становить 500 м.кв., а фактично на кожну з чотирьох прибиральниць припадає 534 м.кв. площі прибирання. Вважає, що такий висновок в акті не відповідає дійсності, оскільки згідно технічного паспорта загальна площа школи становить 2911 м.кв., а постійному прибиранню підлягає 1866,1 м.кв., а не підлягає прибиранню 1044,9 м.кв., що вбачається з акта обстеження. Тому фактично на кожну із чотирьох прибиральниць припадає 466,5 м.кв. площі для прибирання. У зв’язку з наведеним, позивач просить визнати протиправним та скасувати припис №03-01-03/0191 від 12.12.2011 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Припис інспекції праці №03-01-03/0191 від 12.12.2011 року про усунення порушень вважають протиправним та просять скасувати як незаконний. Підтвердили, що колективний договір двома профспілками, що діють в їх установі, як сторонами договору не підписувався, а підписаний директором школи ОСОБА_5 та уповноваженою особою від трудового колективу ОСОБА_4 Також вважають, що школою не порушено статті 94 КЗпП України щодо непроведення оплати праці прибиральниць за понаднормову виконану роботу, так як ними обов’язки вахтерів не виконувались і фактично понаднормову площу не прибирали. Не заперечують, що 18.12.2007 року школою на адресу Луцького міського голови направлявся лист про необхідність введення в штатний розпис школи двох посад вахтерів, так як на одну прибиральницю припадало по 534 м.кв. площі для прибирання при нормі 500 м.кв. Підтвердили, що дійсно в школі на дошці оголошень на час перевірки висіли оголошення дирекції школи про прихід на заняття учням зі змінним взуттям та щодо здачі ключів від класів викладачами по закінченню роботи, де контроль за виконанням цих вказівок покладався на чергових, якими були прибиральниці. Також пояснили, що з 2008 року по даний час нові приміщення школи в експлуатацію не здавались, а ті що були на балансі – не знімались. Зазначили, що посадові обов’язки прибиральників були затверджені у вересні 2006 року, а наступного разу – в вересні 2011 року. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала. Вказала, що проведеною перевіркою, яка в музичній школі проводилась за період з січня 2008 року по 15.11.2011 року встановлено, що робоча комісія зі сторони трудового колективу створена з порушенням частини 5 статті 10 Закону України «Про колективні договори і угоди», оскільки не утворено робочої комісії з представників сторін, а саме, в неї не увійшли дві діючі профспілки, які за чинним законодавством також являються сторонами колективного договору. Підтвердила, що підписання колективного договору директором школи та лише уповноваженим головою ЄСПО ОСОБА_4 суперечить вимогам частини 3 статті 13 Закону України «Про колективні договори і угоди». Також додала, що в школі обов’язки вахтерів виконували чотири прибиральниці, і при цьому оплата праці за виконання цих обов’язків прибиральницям не проводилась, що суперечить статті 94 КЗпП України, яка передбачає проведення оплати праці за виконану роботу. Вказала, що загальна площа школи становить 2137 м.кв., що підтверджено листом адміністрації школи. Згідно штатного розпису в школі працює чотири прибиральниці. Норма прибирання відповідно до законодавства в розрахунку на одну штатну одиницю становить 500 м.кв., а фактично на одну прибиральницю в школі припадає 534 м.кв. прибирання території, що і стверджено було листом директора школи. За понаднормове прибирання території оплата праці прибиральницям в порушення статті 94 КЗпП України не проводилась. Наголосила, що виконання прибиральницями обов’язків вахтерів підтверджується відмітками в журналі обліку чергувань, який ввівся на вимогу директора школи самими прибиральницями, вивішеними дирекцією школи оголошеннями, де покладалось ряд обов’язків на чергових, які приєднала до матеріалів перевірки, а також письмовими поясненнями самих прибиральниць, які підтвердили виконання роботи не передбаченої посадовими обов’язками. Наголосила, що за штатним розписом школи посади чергових (вахтерів) були передбачені, однак з незрозумілих причин адміністрація школи на ці посади людей на роботу не приймала. Тому, оскаржуваний припис вважає таким, що відповідає нормам законодавства України, а відтак, просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних підстав. При цьому судом враховано наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, даний спір є публічно-правовим на який поширюється юрисдикція Волинського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Статуту в новій редакції, який затверджений рішенням Луцької міської ради №58/26 від 28.04.2010 року Луцька музична школа №1 ім. Фридерика Шопена є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 13.

Предметом оскарження в даному спорі є припис інспекції праці №03-01-03/0191 від 12.12.2011 року, який прийнятий на підставі проведеної перевірки додержання законодавства про працю музичною школою.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вивчивши законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що оскаржуваний припис №03-01-03/0191 від 12.12.2011 року є законним та таким, що внесений позивачу правомірно з врахуванням наступного.

Указом Президента України від 06.04.2011 року №386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці.

Згідно з пунктом 3 вищеназваного Положення, основними завданнями Держпраці України є, зокрема, реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 року №72 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів» затверджено Порядок

проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів (далі – Порядок №72).

Пункт 1.2 вищеназваного Порядку №72 передбачає, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №72 за результатами кожної перевірки обов'язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування - припис щодо їх усунення. Акт – це документ, складений посадовою особою Держнаглядпраці чи ТДІП, що підтверджує будь-які встановлені факти порушення законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Припис – це документ органів Держнаглядпраці про усунення виявлених порушень, що можуть призвести до шкідливих наслідків.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2011 року голова Первинної профспілкової організації Луцької МШ №1 та голова Незалежної профспілкової організації працівників дитячої музичної школи №1 м. Луцька звернулися до інспекції праці з листом про вжиття заходів вирішення конфліктної ситуації при укладенні колективного договору. Останньою за даною заявою проведено планову первинну перевірку додержання законодавства про працю адміністрацією школи, про що складено акт перевірки №03-01-03/00212 від 12.12.2011 року. З відмітки на акті вбачається, що директор школи ОСОБА_5 з ним ознайомилась 14 грудня 2011 року та зазначила, що з результатами перевірки не згідна, а також, що нею будуть подані письмові заперечення на акт перевірки. В запереченнях позивач не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки.

12 грудня 2011 року на підставі проведеної перевірки та у відповідності до пункту 4.1 Порядку №72 інспекцією праці директору Луцької музичної школи внесено припис №03-01-03/0191, де вказано на допущені порушення та приписано: 1) при укладенні колективного договору додержуватись порядку, передбаченого статтями 10 та 13 Закону України «Про колективні договори і угоди»; 2) забезпечити виконання вимог статті 94 КЗпП України стосовно проведення оплати праці прибиральницям за виконання обов’язків вахтерів та прибирання понаднормової площі.

Зі змісту акту перевірки та оскаржуваного припису вбачається, що під час проведення ТДІП у Волинській області перевірки було встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме: робоча комісія від трудового колективу створена з порушенням частини 5 статті 10 Закону України «Про колективні договори і угоди»; колективний договір від трудового колективу підписаний уповноваженим головою ЄСПО ОСОБА_4, що суперечить статті 13 Закону України «Про колективні договори і угоди»; з 2008 року по час перевірки обов’язки вахтерів виконували прибиральниці, яким не проводилась оплата за виконану роботу, що є порушенням статті 94 КЗпП України; на одну прибиральницю припадала норма площі прибирання, яка становить 534 м.кв., а згідно із законодавством ця норма не повинна перевищувати 500 м.кв.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2011 року на загальних зборах колективу Луцької МШ №1 ім. Фридерика Шопена прийнято колективний договір між адміністрацією Луцької МШ №1 ім. Фридерика Шопена і працівниками школи на 2011-2016 роки. Проте, суд вважає, що при його розробленні та прийнятті було допущено ряд порушень діючого законодавства, які й зазначені в оскаржуваному приписі.

Щодо порушення частини 5 статті 10 та статті 13 Закону України «Про колективні договори і угоди» при створенні робочої комісії зі сторони трудового колективу та підписання колективного договору суд зазначає наступне.

Відповідно до протоколу засідання №1 від 07.06.2011 року створено ініціативну групу з працівників школи, що не є членами будь-якої профспілки для представлення інтересів трудового колективу при вирішенні нагальних потреб та при створенні колективного договору. Згідно з протоколом засідання ЄСПО №2 від 02.09.2011 року створено Єдиний спільний представницький орган колективу школи у процентному співвідношенні: від колективу – 6 осіб; від профспілки – 2 особи; від незалежної профспілки – 1 особа. Цим протоколом також затверджено, що єдиним представником від працівників школи з правом підпису документів є ОСОБА_4

29 вересня 2011 року директор Луцької МШ №1 ім. Фридерика Шопена звернувся до голови ЄСПО ОСОБА_4 з листом за №24/01-03 про початок колективних переговорів щодо укладення нового колективного договору та створення пропорційного представництва робочої комісії по підготовці проекту нового колективного договору. Розпорядженням директора школи від 29.09.2011 року створено робочу комісію по підготовці проекту колективного договору між адміністрацією та працівниками.

Протоколом засідання ЄСПО №3 від 05.10.2011 року затверджено список членів ЄСПО та обрано членів комісії з розроблення проекту колективного договору від трудового колективу. З цього протоколу вбачається, що представники профспілкових організацій до складу комісії не були обрані.

Наказом директора Луцької музичної школи від 06.10.2011 року №74/осн визначено розпочати колективні переговори з укладення колективного договору на 2011-2016 роки та створено робочу комісію для розробки проекту колективного договору.

Суд встановив, що розгляд та опрацювання колективного договору проводилось на засіданнях робочої комісії, що також стверджують оглянуті в судовому засіданні протоколи комісії №1 від 06.10.2011 року, №2 від 07.10.2011 року, №3 від 10.10.2011 року, №4 від 11.10.2011 року та №5 від 13.10.2011 року.

19 жовтня 2011 року колективний договір був прийнятий на загальних зборах колективу школи, що підтверджується протоколом №3 від 19.10.2011 року та підписаний. З загальної кількості присутніх - 73 працівники проголосували «За» - 62, «Проти» - 4, «Утримались» - 8. Від імені адміністрації школи колективний договір підписаний директором школи ОСОБА_5, а від імені трудового колективу, - лише уповноваженим головою ЄСПО ОСОБА_4

Частиною 5 статті 10 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору, угоди утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами.

Стаття 3 вищеназваного Закону визначає хто є сторонами колективного договору. Так, у частині 1 цієї статті передбачено, що колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що робоча комісія утворюється з представників сторін, а сторонами колективного договору повинні бути власник або уповноважений ним орган з однієї сторони і одна або кілька профспілкових організацій (якщо діють) та уповноважених на представництво трудовим колективом органів, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.

Стаття 13 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначає умови і порядок підписання колективного договору. Так, у цій статті передбачено, що проект колективного договору обговорюється у трудовому колективі і виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Після схвалення проекту колективного договору загальними зборами (конференцією) трудового колективу він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніш як через 5 днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами (конференцією) трудового колективу.

Стаття 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що профспілки, їх об'єднання ведуть колективні переговори, здійснюють укладання колективних договорів, генеральної, галузевих, регіональних, міжгалузевих угод від імені працівників у порядку, встановленому законодавством.

Суд встановив, що в Луцькій МШ школа №1 ім. Фридерика Шопена» діє Первинна профспілкова організація Луцької МШ №1 та Незалежна первинна профспілкова організація працівників музичної школи №1 м. Луцька, що також стверджується оглянутими в судовому засіданні свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №003611 та довідкою серії АА №032746/1746 з ЄДРПОУ.

Проте, до складу членів робочої комісії для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору ні представників Первинної профспілкової організації, ні представників Незалежної первинної профспілкової організації працівників музичної школи, як сторін договору не було введено, що являється порушенням частини 5 статті 10 Закону України «Про колективні договори і угоди», оскільки законодавство чітко визначає, що колективний договір укладається підписується уповноваженим трудовим колективом тільки у разі відсутності профспілкових органів. Не обрання до складу членів робочої комісії представників профспілок для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору є порушенням статті 13 Закону України «Про колективні договори і угоди», яка передбачає, що колективний договір підписується уповноваженими представниками сторін. Проте, цей договір представниками профспілкових органів не підписувався.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які працюють викладачами в Луцькій МШ №1 ім. Фридерика Шопена та є головами обох профспілкових організацій школи, пояснили, що їх представників не запрошували на засідання комісії для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору як сторін та вони не брали участі у підписанні даного договору.

Таким чином, ТДІП у Волинській області правомірно вказала у приписі на те, що при укладенні колективного договору необхідно додержуватись порядку, передбаченого статтями 10 та 13 Закону України «Про колективні договори і угоди».

При цьому, не заслуговує на увагу суду твердження позивача про те, що єдиним представником він трудового колективу з правом підпису документів є ОСОБА_4, оскільки він не є представником жодної із профспілок утворених при школі, які в розумінні статті 3 Закону України «Про колективні договори і угоди» є сторонами колективного договору, який згідно статті 13 цього ж Закону підписується уповноваженими представниками сторін колективного договору. Також суд вказує, що колективний договір міг бути підписаний уповноваженим представником від трудового колективу тільки у разі відсутності профспілкових органів, а як встановив суд, такі органи в школі діють.

Щодо порушення статті 94 КЗпП України при проведенні оплати праці прибиральниць за виконання обов’язків вахтерів та прибирання території понад норму площі суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до досліджених штатних розписів за 2008-2010 роки в Луцькій музичній школі працює чотири прибиральниці - в даний час ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Суд встановив, що 18.12.2007 року директором Луцької МШ №1 ім. Фридерика Шопена на ім’я Луцького міського голови направлено лист за №01-05/24 «Про введення в штатний розпис ЛДМШ №1 двох посад вахтера». В цьому листі зазначено, що обов’язки вахтерів виконують прибиральниці. З січня 2006 року загальна площа прибирання становить 2137 м.кв., а на одну прибиральницю припадає 534 м.кв. площі при нормі 500 м.кв. Розпорядженням Луцького міського голови від 30.01.2008 року №73 «Про введення додаткових посад» введено з 01.01.2008 року до штатного розпису Луцької дитячої музичної школи №1 ім. Фридерика Шопена дві штатні одиниці – вахтера. Проте, як встановлено судом при наявності фінансування в 2009-2010 роках дані посади являлись вакантними і не заповнювались. Всупереч вимогам статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» директором школи до міського центру зайнятості не подавався звіт про наявні вакансії посад вахтерів у зв’язку з чим громадяни, які перебували на обліку в центрі зайнятості як безробітні не мали можливості працевлаштуватися. Твердження позивача в позовній заяві наявність вакантних посад через відсутність фінансування і що обов’язки вахтерів ніхто не виконував є безпідставним, оскільки при затвердженні фінансування витрат на оплату праці в першу чергу забезпечується основні види оплати праці, а саме за тарифними ставками та посадовими окладами, а лише потім інші доплати, надбавки та інше.

З оглянутих в судовому засіданні письмових пояснень прибиральниць ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на ім’я заступника головного державного інспектора праці у Волинській області, що знаходяться в матеріалах перевірки вбачається, що вони наряду з виконанням своїх обов’язків виконують ще й обов’язки ватерів, а оплата праці їм за виконання роботи вахтерів не проводиться.

З дослідженої судом посадової інструкції прибиральника службових приміщень, яка затверджена в школі вбачається, що на них покладено обов’язки: прибирання закріпленої у відповідності до нормативів площі приміщень; проведення щодня вологе прибирання приміщень із застосуванням миючих засобів; прибирання туалетів із застосуванням дезінфікуючих засобів; слідкування за станом зелених насаджень у класах та вестибюлі; підготовка великих зал до проведення масових заходів; виконання окремих доручень директора, заступників директора (завгоспа).

Як встановлено в судовому засіданні конкретні норми прибирання адміністрацією школи до прибиральниць не доводились, що й не заперечується представником позивача в судовому засіданні.

Із журналів обліку чергувань прибиральниць вбачаються години приходу на роботу та закінчення, що є більшим за встановлений восьмигодинний робочий день, передбачений статтею 50 КЗпП України, а також в них проставлені підписи прибиральниць.

Крім того, слід зазначити, що Примірними типовими штатними нормативами позашкільних навчальних закладів державної та комунальної форми власності системи Міністерства освіти і науки України, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 11.03.2010 року №202 передбачено, що посада прибиральника приміщень вводиться для прибирання службових приміщень з розрахунку 0,5 штатної одиниці на кожні 250 кв. м площі, що прибирається, але не менше однієї штатної одиниці на заклад.

З вищевикладеного вбачається, що норма прибирання на одну штатну одиницю повинна становити не більше 500 м.кв.

Позивач у своєму листі від 18.12.2007 року №01-05/24 «Про введення в штатний розпис ЛДМШ №1 двох посад вахтера» до Луцького міського голови зазначив, що з січня 2006 року загальна площа прибирання в школі становить 2137 м.кв., а на одного прибиральника припадає 534 м.кв. площі. Це також було встановлено ТДІП у Волинській області при проведенні перевірки та зафіксовано в оскаржуваному приписі. Отже, суд вважає, що кожною із чотирьох прибиральниць норма прибирання на одну штатну одиницю перевищує встановлену у рекомендаціях Міністерства освіти і науки України норму площі для прибирання.

Відповідно до особових рахунків нарахування заробітної плати прибиральницям проводилось в розмірі посадового окладу, а доплата за прибирання понаднормової площі цим працівникам не проводилась.

Згідно зі статтею 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

З дослідженого судом акту обстеження приміщень музичної школи, які підлягають прибиранню №1 від 06.09.2011 року вбачається, що загальна площа приміщень школи становить 2911 м.кв., а постійному прибиранню підлягає 1866,1 м.кв. Проте, це судом до уваги не береться, оскільки це спростовується як даними загальної площі за техпаспортом так і зазначенням площі, яка підлягає прибиранню в листі директора музичної школи від 18.12.2007 року №01-05/24 до Луцького міського голови, де зазначено, що загальна площа прибирання збільшилась і становить 2137 м.кв. Крім того, як ствердили представники позивача в судовому засіданні нові приміщення в школі з 2008 року по даний час в експлуатацію не здавались, а ті що знаходились на балансі – не знімались.

З досліджених судом рекомендацій №01-03/07-57 від 21.12.2011 року, які складені відділенням Національної служби посередництва і примирення у Волинській області вбачається, що за зверненням голів Первинної профспілкової організації та Незалежної первинної профспілкової організації дитячої музичної школи №1 було взято на облік чинники дестабілізації між найманими працівниками та директором Луцької музичної школи з приводу укладення чи зміни колективного договору. В цих рекомендаціях служба посередництва і примирення рекомендувала директору школи неухильно додержуватись законодавства про працю та положень колективного договору, а також забезпечувати у діяльності Первинної профспілкової організації та Незалежної первинної профспілкової організації дитячої музичної школи №1 гарантії, встановлені Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

З досліджених судом протоколу №03-01-03/003 від 10.02.2012 року про адміністративне правопорушення та постанови №03-01-03/001 від 10.02.2012 року про накладення штрафу за порушення вимог статті 188-6 КУпАП, складених заступником головного державного інспектора праці вбачається, що на директора школи ОСОБА_5 за невиконання вимог припису накладено штраф.

Як встановлено в судовому засіданні на час прийняття рішення по даній справі вищевказана постанова про накладення штрафу набрала чинності, оскільки у встановленому порядку не оскаржувалась.

Отже, суд вважає, що позивачем було порушено вимоги статті 94 КЗпП України щодо проведення оплати праці за виконану роботу прибиральницями, оскільки вони прибирали понад норму площі та фактично виконували іншу роботу не передбачену їх посадовими інструкціями.

Стаття 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відтак, зважаючи на дану норму закону, суд вважає, що права позивача відповідачем при внесенні оскаржуваного припису не були порушені, так як позивач дійсно допустив порушення положень законодавства при укладенні колективного договору та при проведенні оплати праці працівникам за виконану роботу.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено прав та інтересів позивача внесенням оскаржуваного припису.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи наданні ними суду своїх доказів у і доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав суду належні та допустимі докази в підтвердження правомірності внесення припису позивачу про усунення порушень, що в свою чергу не було зроблено позивачем в підтвердження позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб’єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Під час судового розгляду даної справи позивач не надав суду доказів, що у даних публічно-правових відносинах було порушено його права, свободи чи інтереси.

Частиною 3 статті 159 КАС України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, а відтак судом не встановлено підстав для задоволення позову.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 3, 10, 13 Закону України «Про колективні договори і угоди», статті 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статті 94 Кодексу Законів про працю України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Луцької музичної школи №1 ім. Фридерика Шопена до Територіальної державної інспекції праці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису №03-01-03/0191 від 12.12.2011 року, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 12 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич