Справа № 1-2071/11

В И Р О К

іменем України

"13" січня 2012 р. Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючий суддя Лінник О.П.,

при секретарі Давіденко Н.О.,

за участю прокурора Сезонова Д.І.,

захисникаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., гр-на Греції, раніше не судимого, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

за ст.ст.207 ч.1, 366 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_2, будучи службовою особою ТОВ «Юнайтед Білдерз»(далі ТОВ), під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, умисно ухилився від повернення в Україну в передбачені законом строки виручки в іноземній валюті при наступних обставинах: протоколом №19 від 30.03.2005 року зборів учасників ТОВ ОСОБА_2 було призначено на посаду директора ТОВ, у звязку з чим на нього було покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій.

Знаходячись в офісному приміщенні ТОВ за адресою: м.Київ, вул..Еспланадна, 2, кв.33 ОСОБА_2 уклав міжнародний контракт №028 від 09.12.2008 року з компанією «Марко Декорейшн Матеріалз Констракшнз Компані»(Греція) на поставку паркету дубового.

На виконання умов контракту ТОВ здійснило експорт паркету дубового в кількості 26144 куб.м. вартістю 169464, 18 грн., що становило 17128, 31 ЄВРО. Строк повернення виручки в іноземній валюті становив 10.06.2009 року.

Станом на 11.06.2009 року на валютний рахунок ТОВ надійшла виручка в іноземній валюті в сумі 12962,00 Євро. Незважаючи на закінчення граничного терміну зарахування валютної виручки від нерезидента, яка законодавством встановлена 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, в порушення вимог законодавства ОСОБА_2 не прийняв заходів щодо своєчасного надходження на рахунок ТОВ валютних коштів в розмірі 4166,31 ЄВРО, не звернувся до нерезидента компанії «Марко Декорейшн Матеріалз Констракшнз Компані»з вимогою повернення виручки, не отримав дозволу НБУ на не зарахування валютної виручки у визначений строк, не отримав індивідуальну ліцензію НБУ на перевищення терміну надходження валютної виручки, і, таким чином, своєю бездіяльністю фактично вчинив дії, спрямовані на неповернення виручки в іноземній валюті з-за кордону.

Крім того, протоколом №19 від 30.03.2005 року зборів учасників ТОВ ОСОБА_2 було призначено на посаду директора ТОВ, у звязку з чим на нього було покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій, протягом 2008-2009 років здійснив службове підроблення при наступних обставинах:

З метою підприємницької діяльності директор ТОВ ОСОБА_2 протягом 2009 року найняв штат працівників в кількості 17 осіб, протягом 2009 року здійснював виплату заробітної плати найманим працівникам, при цьому він нараховував заробітну плату виходячи з встановленого мінімального розміру 605 грн., а фактично виплачував завищену заробітну плату з приховуванням від обліку та поза встановлених відомостей.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно здійснював зовнішньоекономічну діяльність і поставив до компанії «Марко Декорейшн Матеріалз Констракшнз Компані»дубовий паркет, за поставлений товар компанія повністю з ним не розрахувалась, він будь-яких дій щодо повернення валютної виручки не приймав. Крім того, він платив своїм найманим працівникам заробітну платню вище, ніж зазначав у відомостях. Кається у скоєному.

Оскільки підсудний вину свою визнав повністю, суд, відповідно до ст.299 КПК України, за згодою учасників судового процесу, вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, вислухавши показання підсудного, дослідивши матеріали справи, які характеризують особу підсудного, вважає правильною кваліфікацію дій підсудного за ч.1 ст.207 КК України як ухилення службовою особою підприємства від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації товарів, та за ч.1 ст.366 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Вирішуючи питання щодо призначення кримінального покарання, суд враховує особу підсудного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

До обставин, що помякшують покарання, суд відносить щире каяття підсудного.

Речові докази зберігаються в матеріалах справи.

Під час судового розгляду справи підсудний ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування до нього амністії, оскільки він хворіє на серцеве захворювання, переніс інфаркт.

З урахуванням суспільної небезпеки скоєного злочину, особи підсудного, помякшуючих обставин по справі, суд вважає, що до підсудного необхідно застосувати Закон України «Про амністію у 2011 році»ст.1 п.г) підлягають звільненню від кримінальної відповідальності особи, які вчинили умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, які на день набрання чинності Закону страждають на тяжкі захворювання, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. ОСОБА_2 надав суду виписку з медичної карти стаціонарного хворого, відповідно до якої він страждає на інфаркт міокарда, атеросклероз аорти, гіпертонічну хворобу 11 ст. СН 2Аст., хр.холецистопанктеотит, хр.гастрит, хвороба на виразку 12-палої кишки в стані ремісії, вузловий зоб, хр.тиреоїдит атрофічна форма, еутиреоз. Підсудний раніше не судимий, обвинувачується у скоєні злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.207 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

Його ж визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст..366 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі Закону України «Про амністію у 2011 році»ст.1 п.г) ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити у звязку з актом амністії.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 підписку про невиїзд - скасувати.

Речові докази приєднані до матеріалів кримінальної справи.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд учасниками процесу протягом 15 діб з дня проголошення, ОСОБА_2 протягом 15 діб з дня отримання копії вироку.