Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Ухвала

Іменем України

Адміністративна справа Головуючий по 1-й станції № АС-27/540-06 Суддя -Мамалуй О.О.

Доповідач по 2-й інстанції

Суддя -Бабакова Л.М.

23 жовтня 2006 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.

При секретарі Міракові Г.А.

За участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 -дов. НОМЕР_1., ОСОБА_3. -дов. НОМЕР_1.

відповідача -Линник І.М. -дор. № 5027/10/10-020 від 29.08.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу позивача, СПД ФО ОСОБА_1., (вх. НОМЕР_2) на постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2006р. по справі № АС-27/540-06

за позовом СПД ФО ОСОБА_1, м. Чугуїв

до Чугуївської ОДПІ у Харківській області

про скасування рішення

Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 13.09.2006р. (суддя Мамалуй О.О.) в позові було відмовлено.

Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, з постановою господарського суду не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду першої інстанції прийнятою з порушенням норм права, просить апеляційний суд її скасувати та позов задовольнити.

Відповідач, Чугуївська ОДПІ у Харківській області, у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Вважає, що постанова по справі обґрунтована і прийнята з урахуванням матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів перевірки, на підставі посвідчення від 13.07.2006 року НОМЕР_3, наказу Чугуївської ОДПІ НОМЕР_4 фахівцями податкової служби 14.07.2006р. здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу торгівельного павільйону суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Перевіркою було встановлено:

· проведення розрахункових операцій на суму 1967,25грн. без застосування

реєстратора розрахункових операцій;

· незабезпечення зберігання книг обліку розрахункових операцій;

· незабезпечення зберігання контрольних стрічок;

· порушення порядку використання торгового патенту на видному місці.

В ході перевірки встановлено, що в павільйоні здійснюється реалізація підакцизних товарів, (сигарети "Мальборо" по ціні 3,8 грн.) без використання реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується п. 8 розділу 2 акту перевірки, згідно якого на місці проведення розрахунків реєстратор розрахункових операцій був відсутній.

Сума готівки на місці проведення розрахунків склала 1967,25 грн., що підтверджується п. 10 акту перевірки, описом готівкових коштів (арк. справи 22), в якому вказано, що касир власних готівкових коштів не мав, та поясненням продавця ОСОБА_4 (арк. справи 23).

За результатами перевірки був складений акт б/н від 14.07.2006р. На підставі висновків акту відповідачем було ухвалене рішення №0000652300/0 від 26.07.2006р. про застосування фінансових санкцій в сумі 10506,25 грн.

Встановлені факти є порушеннями п. 1, 2, 6, 10 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та п. 1 ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Згідно п. 4 ст. 10, п. 2 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями) органи податкової служби мають право здійснювати у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 11-1 цього Закону визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити позапланові перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Статтями 15 та 16 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в редакції Закону України від 01.06.2000 № 1776-III, із змінами і доповненнями, визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що згідно до ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки тільки за умови надання платнику податків направлення на перевірку або копії наказу керівника податкового органу про проведення такої перевірки.

Дане порушення згідно п. 2 ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Але позивач допустив посадових осіб до проведення перевірки.

Крім того, позивач не просив суд визнати неправомірними або незаконними дії чи бездіяльність ДПІ, зокрема, надання чи ненадання направлення на перевірку або копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки платнику податків.

Позивач також в апеляційній скарзі посилався на отримання акту перевірки без номера та на вказання в повідомленні-рішенні іншої дати.

Згідно п. 1.10 Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, затвердженого наказом ДПА України від 04.04.2002р. № 155/ДСК - акт перевірки складається на паперовому носії державною мовою і має наскрізну нумерацію сторінок. Титульний (перший) аркуш акта повинен виготовлятися у двох примірниках друкарським способом та мати однакові номери.

Згідно з п. 3.7 цього Порядку акт перевірки реєструються наступного дня після його складання у журналі реєстрації актів перевірок (структурного підрозділу) і йому надається номер, що і було дотримано відповідачем.

З актом перевірки від 14.07.2006р. (бланк НОМЕР_5) продавець ОСОБА_4 була ознайомлена та отримала один примірник акта. Зауважень до перевіряючих та порядку проведення перевірки від неї не поступало, про що власноручно зроблено запис у розділі зауваження до акту перевірки.

Статтею 3 п. 1 Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (наданні послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені в фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій.

Згідно ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" місце проведення розрахунків -місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Так як касовий апарат та контрольні стрічки за 14.07.2006р. продавцем ОСОБА_4 не були пред'явлені, які б підтверджували, що розрахункові операції на суму 1967,25 грн. проводилися через реєстратор розрахункових операцій, тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що позивачем не було застосовано РРО для здійснення розрахункової операції в цій сумі.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 01.06.2000р. №1776-ІІІ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечити зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок на протязі трьох років після їх закінчення, друкувати на реєстраторах розрахункових операцій контрольні стрічки та забезпечувати їх зберігання на протязі трьох років (п.10 ст. 3).

Відповідно до п.7. 2 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №106/5297, і розробленого на виконання Закону України №1776-ІІІ, СПД повинен забезпечити зберігання на господарській одиниці довідки про реєстрацію книги ОРО та останньої використаної книги ОРО. Відповідно до п.7.5 розділу 7 вищевказаного порядку, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків.

Відповідно до п. 4.6 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та використання реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за №107/5298, та розробленого на виконання Закону України №1776-111, СПД повинен забезпечити ведення поточної, а також зберігання на господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочі дні.

На час перевірки торгівельного павільйону, який належить ОСОБА_1, книги обліку розрахункових операцій та контрольні стрічки були відсутні, даний факт відображений в частині 2 п.11, п.14 акту перевірки.

Доказів зберігання книг обліку розрахункових операцій та контрольних стрічок позивач не надав, копії чеків (арк. справи 36 -39) надані за червень 2006р. та не можуть свідчити про дотримання порядку зберігання.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006р. передбачено, що суб'єкти господарювання повинні забезпечити розміщення торговельного патенту, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог. Статтею 7 ч. і Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" №98/96-ВР від 23.03.1996р. із змінами та доповненнями встановлено, що торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду. В ході перевірки відповідачем отримані пояснення продавця ОСОБА_4, про те що торговий патент знаходився в папці з документами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що господарським судом Харківської області відмовлено у позові СПДФО ОСОБА_1. правомірно.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржувана позивачем постанова першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в постанові висновки відповідають обставинам справи, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2006р. по справі № АС-27/540-06 залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Судді Бабакова Л.М.

Шутенко І.А.