-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.01.12 р. Справа № 23/211
за позовом: Державного підприємства ”Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства ”Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м. Маріуполь
про стягнення 26920 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 а довіреністю
Від відповідача: не зявився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, державне підприємство ”Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь, 26920 грн. штрафу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на:
- відправлення відповідачем у червні 2011р. вантажу зі станції Маріуполь - Сортувальний за накладною № 52409430 у вагоні № 63691026 на станцію Новомосковськ Дніпровський одержувачу ТОВ «Південьтрансбудкомплект»;
- виявлення при прибутті вагону, що адреса одержувача, вказана у накладній не відповідає адресі вказаної в договорі № ПР ДН 1/10 7810672/145 НЮп;
- виправлення в накладній адреси вантажоодержувача згідно телеграм станцій;
- акти загальної форми № 1752 від 12.06.2011р. та № 1769 від 13.06.2011р.;
- ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України (далі - Статут).
Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: ст. 309 Господарського кодексу України (далі - ГК) та ст. 43 Статуту залізниць України (далі - Статут) вантажовідправнику надано право замінити вантажоодержувача, чим і скористався відправник, замінивши одержувача вантажу на іншого без зміни станції призначення.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Відповідач 10.06.2011р. передав до перевезення ДП «Донецька залізниця» вантаж у напіввагоні № 63691026, оформивши накладну № 52409430. У цій накладній було зазначено, що: одержувачем труб безшовних є товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест СМЦ»; адреса одержувача 01601, Київська область, м. Київ, вул. Мечнікова, 2; станція призначення - Новомосковськ Придніпровської залізниці. Цей вагон надійшов на станцію призначення 12.06.2011р. і в цей же день залізницею був складений акт загальної форми № 1752. У ньому було зазначено, що: у накладній № 52409430 (вагон № 63691026) невірно зазначена адреса вантажоотримувача правильною слід вважати адресу м. Дніпропетровськ, вул. Карла Маркса, 34, кв. 38; первісно вказаний код вантажоотримувача належить «Південьтранскомплект»; вагон затриманий до вияснення.
Частиною 1 ст. 43 Статуту встановлено, що вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Відправник скористався цим правом і змінив отримувача вантажу, зазначеного у накладній № 52409430, на ТОВ «Південьтрансбудкомплект» без зміни станції призначення про що свідчать телеграми станції призначення та станції відправлення і лист відправника № 13В/224-Т від 14.06.2011р. адресований станції відправлення. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, як відправник, змінив одержувача вантажу у повній відповідності до норм ст. 43 Статуту.
Статтею 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту.
У позові позивач зазначив, що з відповідача, як вантажовідправника, слід стягнути штраф, передбачений нормами ст.ст. 118, 122 Статуту саме за неправильне зазначення ним адреси одержувача, тобто, ТОВ «Метінвест СМЦ». Позивач не довів суду того, що адреса ТОВ «Метінвест СМЦ» інша ніж та, яка була зазначена у накладній.
Передбачене нормами ст. 43 Статуту право відправника вантажу та зміну вантажоотримувача тягне за собою і зміну адреси зазначеної у накладній див. норми ст. 186 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за аналогією (ст. 8 ЦК): назва особи головна річ, її адреса - приналежність.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення штрафу відсутні.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 233, 306-308 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 43, 118, 122, 129Статуту залізниць України, ст.ст. 8, 186 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
В судовому засіданні 24.01.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2012р.
скопійовано
-
скопійовано
-
