-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 20/20924.01.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»
До Центрального управління Військової служби правопорядку по місту Києву і
Київській області (Військова частина А 2100)
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Фізична особа ОСОБА_1
Про стягнення суми в порядку регресу у розмірі 18024,01грн.
Суддя Палій В.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2.- предст. (дов. від 03.01.2012р.)
Від відповідача: ОСОБА_3- предст. (дов. від 01.09.2011р.)
Від третьої особи: не зявився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення з відповідача 18024,01грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також витрат по сплаті державного мита 180,24грн., витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/209, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.10.2011р.
У судове засідання 24.10.2011р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив.
У звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 24.10.2011р. відкладено.
У судовому засіданні 08.11.2011р. представник Комунального підприємства «Київпастранс»в усних поясненнях зазначив про те, що Комунальне підприємство «Київпастранс»не є власником автобуса марки ВАЗ 2109, д/н НОМЕР_1 та ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах із відповідачем.
У судовому засіданні 08.11.2011р. судом оголошено перерву до 14.11.2011р., для надання представнику відповідача можливості ознайомитись з матеріалами справи.
У судовому засіданні 14.11.2011р. представник позивача звернувся до суду із заявою про заміну неналежного відповідача на належного Військову частину А 2084 ВСП м. Києва, оскільки винна у ДТП особа - ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Військовою частиною А 2084 ВСП м. Києва. Позивач просить суд стягнути з Військової частини А 2084 ВСП м. Києва 18024,01грн.- збитки в порядку регресу та понесені позивачем судові витрати.
Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області та ОСОБА_1, який є винною у ДТП особою.
У судовому засіданні 14.11.2011р. судом оголошено перерву до 15.11.2011р., з метою вирішення заявлених клопотань.
Згідно ч. 3 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
У судовому засіданні 15.11.2011р. суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі належного відповідача Військову частину А 2084 ВСП м. Києва та залучення до участі у справі третіх осіб - Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області, фізичну особу ОСОБА_1.
З метою здійснення заміни первісного відповідача на належного та залучення до участі у справі третіх осіб, розгляд справи 15.11.2011р. відкладено.
У судовому засіданні 05.12.2011р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача - Військової частини А 2084 ВСП м. Києва на належного В/ч А2100, так як Військова частина А 2084 ВСП м. Києва не має власних грошових коштів, особового рахунку та перебуває на фінансовому забезпеченні в/ч А2100, яка і повинна бути належним відповідачем.
Клопотання судом не задоволено, з огляду на наступне.
Так, Військова частина А 2084 ВСП м. Києва має статус юридичної особи (код 24979477) та може виступати відповідачем у господарському процесі. Доказів на підтвердження того, що Військова частина А 2084 ВСП м. Києва не є особою, до якої повинні бути предявлені позовні вимоги по справі №20/209 та не є особою, яка повинна відповідати за предявленим позовом, матеріали справи не містять. При цьому, оскільки Військова частина А 2084 ВСП м. Києва зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини А2100, суд вважав за необхідне залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину А2100.
Ухвалою від 05.12.2011р. розгляд справи відкладено.
19.12.2011р. судом одержано клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у звязку з ненаданням позивачем відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами. У клопотанні зазначається, що відповідач є підрозділом Міністерства оборони України та не зареєстрований як субєкт господарської діяльності, відповідно, довідка про включення до ЄДРПОУ та свідоцтво про державну реєстрацію у відповідача відсутні.
У судовому засіданні 19.12.2011р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом не задоволено, оскільки матеріали справи містять докази того, що на адресу відповідача 22.11.2011р. позивачем було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами. Крім того, уповноважений представник відповідача мав можливість скористатись наданим відповідачу правом та ознайомитись із матеріалами справи №20/209.
19.12.2011р. судом одержано від відповідача клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, з метою визначення розміру матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля марки Nissan X-Trail, номер НОМЕР_2 на момент заподіяння такої шкоди.
19.12.2011р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, відповідно до якого останній просить суд у позові відмовити, так як автотоварознавче дослідження №6138 від 14.10.2010р. не є належним доказом по справі, оскільки при технічному огляді транспорту були відсутні представники відповідача або третьої особи-3. На час вчинення ДТП автомобіль марки ВАЗ 2109, номер НОМЕР_1 не мав полісу обовязкового страхування власників наземних транспортних засобів, отже, обовязок відшкодувати заподіяні збитки нестиме Моторне (транспортне) страхове бюро України.
У судовому засіданні 19.12.2011р. розгляд клопотання відповідача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи перенесено судом на наступне судове засідання.
Третя особа-3 у письмовому поясненні проти позовних вимог заперечує, зазначаючи, що автотоварознавче дослідження №6138 від 12.11.2010р. не є належним доказом по справі, оскільки при технічному огляді транспорту були відсутні представники відповідача або третьої особи-3. На час вчинення ДТП автомобіль марки ВАЗ 2109, номер НОМЕР_1 не мав полісу обовязкового страхування власників наземних транспортних засобів, отже, обовязок відшкодувати заподіяні збитки нестиме Моторне (транспортне) страхове бюро України.
З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 19.12.2011р. відкладено.
28.12.2011р. судом одержано від позивача заяву про заміну неналежного відповідача - Військової частини А 2084 ВСП м. Києва, яка не має статусу юридичної особи, на належного відповідача - Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області (Військова частина А 2100), із якого просить суд стягнути суму збитків в порядку регресу у розмірі 18024,01грн. та понесені позивачем судові витрати. Заяву мотивовано тим, що Військова частина А 2084 ВСП м. Києва не є юридичною особою, не є структурним підрозділом Міністерства оборони України та зарахована на фінансове забезпечення до Військової частина А 2100 (Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області).
У судовому засіданні 17.01.2012р. представник третьої особи-1 повідомив суд про те, що третя особа-1 та третя особа-3 по справі є однією і тією ж юридичною особою. Представник позивача не заперечив проти наведених обставин.
Згідно ч. 3 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
У судовому засіданні 17.01.2012р. суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі належного відповідача Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області (Військова частина А 2100).
Клопотання Військової частини А 2084 ВСП м. Києва про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, яке одержане судом 19.12.2011р., суд залишає без розгляду, у звязку з тим, що Військову частину А 2084 ВСП м. Києва замінено на належного відповідача, відповідно Військова частина А 2084 ВСП м. Києва не є стороною по справі №20/209.
З метою залучення до участі у справі належного відповідача, розгляд справи 17.01.2012р. відкладено.
У судовому засіданні 24.01.2012р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, які викладені у письмових поясненнях від 19.12.2011р.
Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
ВСТАНОВИВ:
14.10.2010р. о 15год. 50хв. на вул. Боричів тік, 3 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки ВАЗ 2109, номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 (власник автомобіля Військова частина А 2084 ВСП м. Києва, яка не має статусу юридичної особи, не є структурним підрозділом Міністерства оборони України та зарахована на фінансове забезпечення до Військової частина А 2100 (Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області)) та автомобіля марки Nissan X-Trail, номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 (власник автомобіля), що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС в м. Києва.
ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва №3-8058/2010р. від 19.11.2010р.
У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль Nissan X-Trail, номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в момент ДТП, яка сталась 14.10.2010р. перебув у трудових відносинах з Військовою частиною А 2084 ВСП м. Києва, яка не має статусу юридичної особи, не є структурним підрозділом Міністерства оборони України та зарахована на фінансове забезпечення до Військової частина А 2100 (Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області)).
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування", страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Відповідно до Звіту №6138 від 12.11.2010р. з додатковим оглядом про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Nissan X-Trail, номер НОМЕР_2, у результаті його пошкодження при ДТП, матеріальний збиток склав 18724,01грн. з ПДВ.
Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті №011095/4002/0000345 від 23.09.2010р., з терміном дії з 25.09.2010р. по 24.09.2011р. Страхувальником виступає ОСОБА_4
На підставі страхового акту №00054452 від 24.09.2010р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №011095/4002/0000345 від 23.09.2010р., сплатив власнику автомобіля Nissan X-Trail, номер НОМЕР_2 ОСОБА_4, суму страхового відшкодування в розмірі 18024,01грн., що підтверджується платіжними дорученнями №033992 від 25.11.2010р.
Предметом розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача - Центрального управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області (Військова частина А 2100) 18024,01грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.
На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Згідно з Розясненням Вищого арбітражного суду від 01.04.1994, № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.
Згідно з частиною першою ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.03.1992, № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Винною особою у ДТП є водій ОСОБА_1, який перебував із трудових відносинах з Військовою частиною А 2084 ВСП м. Києва, яка не має статусу юридичної особи, не є структурним підрозділом Міністерства оборони України та зарахована на фінансове забезпечення до Військової частина А 2100 (Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області)). Отже, Центральне управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області (Військова частина А 2100) є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Nissan X-Trail, номер НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 20Ц4 p. N 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Виплативши страхове відшкодування у сумі 18024,01 грн. позивач, у відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України, набув право регресної вимоги до Центрального управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області (Військова частина А 2100) на суму 18024,01 грн.
Відповідач у письмових поясненнях від 19.12.2011р. посилається на те, що на день вчинення ДТП автомобіль марки ВАЗ 2109, номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 не мав полісу обовязкового страхування власників наземних транспортних засобів згідно Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Отже, обовязок з відшкодування шкоди на підставі ст. ст. 39, 41 Закону повинно нести Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Однак, суд не погоджується із вказаним твердженням відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 39 Закону „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст. 41 вказаного Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Проте, чинне законодавство не містить заборони щодо звернення з позовом безпосередньо до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування і право вибору відповідача, у даному випадку (винної особи або МТСБУ), належить саме позивачу. Заперечень по суті автотоварознавчого дослідження (Звіту №6138) відповідач суду не надав. Посилання відповідача на відсутність при дослідженні представника, якому належить на відповідному речовому праві автомобіль марки ВАЗ 2109, номер НОМЕР_1, суд відхиляє, оскільки така присутність не є обовязковою та виклик зацікавлених осіб на технічний огляд здійснюється у разі потреби.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з Центрального управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області (Військова частина А 2100) 18024,01грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з Центрального управління Військової служби правопорядку по місту Києву і Київській області (Військова частина А 2100) (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 1, код ЄДРПОУ 09814460) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 18024,01грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 180,24грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.
Суддя В.В. Палій
скопійовано
-
скопійовано
-
