ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.12 р. Справа № 12/136пд

Господарський суд Донецької області у складі Головуючого судді Сковородіної О.М., судді Величко Н.В., судді Соболєвої С.М.

при секретарі судового засідання: Несвіт О.О.

за участюпрокурора: не зявився

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 21.02.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 31.05.2011р.

у справі за позовом: Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації, м. Костянтинівка

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівельний завод”, м. Дружківка

про зобовязання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. касаційна скарга заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації задоволена частково. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2010р. та рішення господарського суду Донецької 25.08.2010р. у справі №12/136пд скасовано. Справу передано, на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обгрунтування своїх позовних вимог прокурор посилався на те, що рішенням Костянтинівської міської ради від 07.07.2008р. „Про затвердження положення про розмір орендної плати за землю” №V/17-263 було затверджено ставки орендної плати за землю на території Костянтинівського району. Враховуючи вищевказане рішення було прийнято розпорядження голови райдержадміністрації від 29.12.2008р. №715 „Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 20.06.2006р. №264” згідно якого було переглянуто розмір орендної плати ВАТ „Дружківський машинобудівельний завод”. Відповідач відмовився від підписання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, що призвело до недоотримання бюджетом міста належних коштів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що в спірних правовідносинах а ні договором, а ні законом не встановлено обовязку орендаря та орендодавця змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 6 ставок земельного податку у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених законом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд встановив.

20.06.2006 р. між Костянтинівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством ”Дружківський машинобудівний завод” (орендар), був укладений договір оренди землі. Даний договір був зареєстрований у Державному реєстрі земель у Костянтинівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України від 30.03.2007 р. №040715700001.

Відповідно до пунктів 1, 2 даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для зберігання та очищення виробничіх відходів, загальною площею 14,3939 га, що знаходиться на території Кондратівської сільської ради Костянтинівського району.

Пунктом 3 договору встановлено, що договір укладено строком на 49 років.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та у розмірі 1,5 ставки від земельного податку за відповідний вид угідь, що на момент укладання цього договору відповідає 791,79 грн за 1 га., що складає 11396,95 грн. за всю земельну ділянку. Орендна плата вноситься щомісячно, але не пізніше 30 числа кожного місяця наступного за звітним. (п.п. 4, 5 договору).

Пунктом 7 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції, в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується в судовому порядку (п. 26 договору).

07.07.2008 року рішенням Костянтинівської районної ради “Про затвердження Положення про розмір орендної плати за землю” № V/17-263, затверджена ставка орендної плати за землю на території Костянтинівського району в залежності від процентного співвідношення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставок земельного податку за відповідний від земельних угідь.

Відповідно до вказаного рішення орендна плата за розміщення виробничих обєктів має складати 6 ставок земельного податку за землі промисловості, транспорту, звязку, оборони та іншого призначення.

Враховуючи рішення Костянтинівської районної ради від 07.08.2008 р. за № V/17-263 було прийнято розпорядження голови райдержадміністрації від 29.12.2008 р. за № 715 “Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 20.06.2006 р. № 264” згідно якого було переглянуто розмір орендної плати ВАТ “Дружківський машинобудівний завод” та встановлений новий розмір 6 ставок земельного податку.

Також, розпорядженням голови райдержадміністрації від 16.03.2009р. “Про затвердження Положення про розмір орендної плати за землю” № 154, яке було зареєстровано у Костянтинівському міськрайонному управлінні юстиції 23.03.2009 р. за № 1/397. Цим розпорядженням встановлений розмір орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться за межами населених пунктів.

У січні 2010р. позивачем на адресу відповідача була надіслана додаткова угода до договору оренди землі від 20.06.2006 р.

01.02.2010р. листом №3-5/6 керівництво ВАТ „Дружківський машинобудівельний завод” відмовило Костянтинівській райдержадміністрації у добровільному укладанні додаткової угоди.

Листом від 25.02.2010р. Костянтинівська райдержадміністрація запропонувала відповідачу підписати додаткову угоду до договору оренди землі від 20.06.2006р., але ВАТ „Дружківський машинобудівельний завод” відмовилось від добровільного укладання додаткової угоди.

Листом від 06.04.2010 р. позивач вдруге запропонував відповідачу підписати додаткову угоду, але відповідь на вказаний лист позивачем до теперішнього часу не отримана, додаткова угода залишилась не укладеною.

Відмова відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 20.06.2006р. призвела до недоотримання бюджетом міста належних коштів, що обумовило звернення Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації до суду з даним позовом.

Оцінюючи доводи сторін, матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах, передбачених договором. Такі правовідносини (і зобовязання щодо оплатної передачі і зобовязання щодо користування і сплати орендної плати) виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди.

Як зазначалось, правовідносини оренди землі, відповідно до закону не можуть бути безоплатними і полягають у одночасному виникненні всіх прав і обовязків, які з них випливають, зокрема, обовязку сплачувати встановлену договором орендну плату. Ці правовідносини (зобовязання передати земельну ділянку, прийняти земельну ділянку, користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату і т. ін.) є нерозривними, неможливо відокремити права і обовязки щодо користування земельною ділянкою права і обовязки щодо сплати орендної плати і оцінювати окремо, оскільки самі по собі такі права і обовязки не визначають правовідносин оренди землі. Тільки сукупність таких прав і обовязків (як то передбачено законом) складає правовідносини оренди землі.

Статтею 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 7 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції, в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 34, 35 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Отже, положення вказаних норм законів визначають, що передумовою пропозицій орендарю щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки має бути ухвалення рішення міської ради про врегулювання вказаного читання у земельних відносинах за договорами оренди.

В основу правових підстав позовних вимог, прокурор покладав наявність у позивача права вимагати від відповідача внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006 на законно встановлених розмірах плати за землю, а саме, як передбачено Законом України „Про оренду землі” (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, для інших категорій земель не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

При новому розгляді було встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилась.

Тому, суд, з метою встановлення співвідношення запропонованого позивачем розміру орендної плати з розрахунку 6 ставок земельного податку до розміру орендної плати (межі якої передбачені ст. 21 Закону України „Про оренду землі”) та, на виконання вказівки Вищого господарського суду за постановою від 13.01.2011р., було призначено незалежну судову експертизу. На вирішення експерту було поставлено наступне питання, а саме: „визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка передана в оренду за договором оренди землі від 20.06.2006р.”.

Від Донецького науково дослідного інституту судових експертиз на адресу господарського суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертних досліджень, в звязку з відсутністю ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Після поновлення провадження у справі, суд викликав посадових осіб Донецької регіональної філії Державного підприємства „Центр державного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів”, для отримання пояснень щодо вказаного співвідношення (розміру нормативної грошової оцінки та ставок земельного податку).

Але, посадові особи в судові засідання не зявились, пояснень по суті спору не надали.

В останньому судовому засіданні, позивачем були надані письмові пояснення з висновками про вартість земельних ділянок, в яких, зокрема, міститься інформація про нормативну грошову оцінку 1кв.м. земельних ділянок розташованих за межами населених пунктів, за категорією аналогічною земельним ділянкам відповідача, орендна плата за якими відповідно складає мінімальна у розмірі 0,89грн. за 1 кв.м., максимальна 3,21грн. за 1 кв.м.

При цьому, розмір плати за 1 кв.м. запропонований позивачем у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006р., становить 0,39грн. (3972,96грн. за 1га : 10000кв.м.).

Статтею 8 Закону України „Про плату за землю” передбачено, що податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Статтею 277 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Отже, розмір орендної плати за землю (яка запропонована відповідачу), є значно нижчим, ніж той, що визначений за нормативно грошовою оцінкою аналогічних земельних ділянок, оскільки, встановлений від вартості ріллі.

Таким чином, прокурором та позивачем доведена обґрунтованість укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006р., в частині розміру орендної плати за землю щодо відповідної категорії земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором підстави для зміни орендної плати за землю.

У відповідності до ст. 30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, суд вважає, що прокурором, доведений факт бездіяльності Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівельний завод” щодо підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006р. Та як слід, ці обставини призводять до недоотримання бюджетом міста належних коштів, що завдає істотної шкоди інтересам держави.

З огляду на викладене суд вважає, що позовна вимога Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації до Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівельний завод” про зобовязання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позовна заява була подана Костянтинівським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації до суду до вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла до 01.11.2011 р.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1, 13, 21 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 20, 22, 33, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Костянтинівської районної державної адміністрації до Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівельний завод” про зобовязання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006р. задовольнити.

Зобовязати Відкрите акціонерне товариство „Дружківський машинобудівельний завод” (84205, м. Дружківка, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 00165669) укласти з Костянтинівською районною державною адміністрацією додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2006р., загальною площею 14,3939га розташованою на землях Кондратівської сільської ради щодо встановлення орендної плати за земельні ділянки для зберігання і очищення виробничих відходів у розмірі 6 ставок земельного податку, що складає 57186,39грн. на рік.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівельний завод” (84205, м. Дружківка, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 00165669) на користь на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 34687001, отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, р/р 31111095700006 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) державне мито в розмірі 85,00грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дружківський машинобудівельний завод” (84205, м. Дружківка, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 00165669) на користь на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 34687001, отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Повний текст рішення підписаний 16.01.201р.

Рішення набирає законної сили 27.01.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Головуючий суддя Сковородіна О.М.

Суддя Соболєва С.М.

Суддя Величко Н.В.

< Текст >