ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"01" листопада 2006 р. Справа №4/5792-А

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі м. Хмельницький

до Агрофірми "Проскурів" м. Хмельницький

про стягнення 26956,88 грн. заборгованості по страхових внесках

Суддя Баула Л.П. Секретар судового засідання Хомчак І.В.

Представники сторін:

позивача - Жиловська В.В. –за довіреністю №3954-17/07 від 24.10.2006 р..

відповідача - не з’явився

Суть спору:

Позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі заборгованість в розмірі 26956,88 грн. (в тому числі 23972,57 грн. страхових внесків, 2141,68 грн. штрафних санкцій та 1591,41 грн. пені)

В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, рішення про застосування фінансових санкцій та пені, вимогу на стягнення заборгованості, картки особового рахунку платника, розрахунок заборгованості.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (повістки та ухвали про призначення судового засідання, направлялись на юридичну адресу с. Розсоша та фактичну адресу м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 257 та вручені 10.10.2006 р. згідно поштових повідомлень про вручення із відміткою про її одержання відповідачем), письмових заперечень щодо позовних та доказів про сплату заборгованості суду не надав.

Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :

Агрофірма „ Проскурів” с. Розсоша Хмельницького району зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою обласного управління статистики у Хмельницькій області № 2874, згідно ст.ст. 1,14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

У відповідача станом на 1.09.2006 р. утворилась заборгованість до Пенсійного фонду України в розмірі 26956, 88 грн., яка складається із:

23972, 57 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з червня по липень 2006р., які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, карткою особового рахунку платника, розрахунком заборгованості;

499,03 грн. заборгованості по пені та 1491,68 грн. заборгованості по штрафних санкціях, що підтверджується рішенням № 153 від 12.07.2006 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості.

343,20 грн. заборгованості по пені та 650 грн. заборгованості по штрафних санкціях, що підтверджується рішенням № 158 від 13.07.2006 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виставлена відповідачу вимога від 5.09.2006р. про сплату заборгованості.

Оскільки заборгованість до Пенсійного фонду України в сумі 26956,88 грн. (в тому числі 23972 грн. 57 коп. страхових внесків, 2141,68 грн. штрафних санкцій та 1591,41 грн. пені) в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Судом враховується, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з червня по липень 2006р. самостійно визначались розміри внесків, а рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, вимога про сплату заборгованості в установленому законом порядку не оскаржувались та не скасовані. Доказів про сплату заборгованості суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі м. Хмельницький до агрофірми „Проскурів” с. Розсоша Хмельницького району про стягнення 26956,88 грн. заборгованості по страхових внесках, штрафних санкціях та пені задоволити.

Стягнути з агрофірми „Проскурів” с. Розсоша Хмельницького району (код 03788891) на користь управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 122/2 (код 14149786) 26956,88 грн. (двадцять шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість грн. 88 коп.) заборгованості.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Баула

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.