УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2011 р.

№ 2а-3672/11/2070

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаут Груп" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі № 2а-3672/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаут Груп" <� Список > <� Текст >

до Харківської обласної митниці , Головного управління Державного казначейства України у Харківській області <� Текст > <� 3 особи > <� 3 особа > <� за участю > <� Текст >

про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаут Груп" до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання нечинним рішення Харківської обласної митниці № 807000006/2011/300140/2 від 15.03.2011 р. про збільшення митної вартості товарів та зобов'язання відповідача повернути ТОВ “Стаут Груп” сплачену суму грошової застави в розмірі 17584,60 грн. залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги . Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про Єдиний митний тариф», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №3269 від 22.12.2005 року, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, вимог статей Митного кодексу України та КАС України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 березня 2011 року по ВМД № 807070005/2011/323193 позивачем ТОВ “Стаут Груп” було заявлено до митного оформлення товар: стрічки тканевої, з бавовни, в кількості 2325 кг, інвойсною вартістю 9300,00 доларів США, що за курсом НБУ 7,9351 на день декларування 14.03.2011 р. склало 73796,43 грн., що надійшла з Республіки Чехія по зовнішньоекономічному контракту купівлі-продажу № SH 0306/1 від 03.06.2010 року, специфікацією № 1 від 03.06.2010 року, від продавця HOLDING”S.R.O., 14 березня 2011 року на адресу ТОВ “Стаут Груп”.

Заявлена позивачем митна вартість товару була визначена згідно ст. 267 Митного кодексу України - за ціною контракту з додаванням транспортних витрат за межами України всього в розмірі 80196,43 грн., чи 34,49 грн. - за 1 кг товару, що в доларовому еквіваленті за курсом НБУ 7,9351 на день декларування 14.03.2011 р. становить 4,35 доларів США за 1 кг товару, а згідно рішення відділу контролю митної вартості та класифікації товарів №807000006/2011/300140/2 від 15.03.2011 року, прийнятого на підставі фактів митного оформлення товарів згідно ЄАІС ДМСУ, становила 8,01 США за 1 кг.

Таким чином, існувала розбіжність рівня заявленої митної вартості 4,00 доларів США /1 кг товару та фактів митного оформлення товарів згідно ЄАІС ДМСУ 8,01 дол. США/кг.

В зв'язку з цим, Харківською митницею 15.03.2011 р. була здійснена процедура консультації з декларантом, в ході якої декларанта було ознайомлено з наявною в митниці інформацією. Потім позивачу було запропоновано у відповідності до пункту 11 Постанови КМУ №1766 від 20.12.06р. з метою виконання вимог статті 265 Митного кодексу України, надати до митниці документи, передбачені п. 11 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.06р.

Позивачем до митниці витребуваних документів надано не було.

15.03.2011 року відділом ВКМВ було видано рішення №807000006/2011/300140/2 згідно якого митну вартість товару було визначено відповідачем самостійно за резервним (шостим) методом згідно ст..273 Митного кодексу України, в розмірі 8,01 доларів США за кілограм, 18623,25 доларів США за всю партію товару, або суму у розмірі 147881,64 грн. по курсу НБУ 7,9407 на 16.03.2011 року.

Відповідно до цього рішення, позивачу було відмовлено в митному оформленні товару за ВМД №807070005/2011/323193 від 14.03.2011 року - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №807070005/1/00157 від 15.03.2011 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені матеріалами справи факти, обставини та приписи нормативно-правових актів дають підстави стверджувати, що першим відповідачем було обґрунтовано застосовано для визначення митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, резервний метод, правомірно було визначено митну вартість товару, що ввозився позивачем, та відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів та зобов'язання другого відповідача повернути ТОВ «Стаут Груп» сплачену суму грошової застави в розмірі 17584,60 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до абз. 23 ст. 1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Митним кодексом України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно ст. 88 МК України декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов’язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 1 статті 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечивши можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару. Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією.

Зазначене положення також передбачено Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. № 339, відповідно до якого при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів під час митного контролю й митного оформлення товарів проводиться порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таке порівняння здійснюється шляхом використання інформації, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Як встановлено матеріалами справи, для здійснення митного контролю ТОВ «Стаут Груп» було заявлено до митного оформлення за ВМД №807070005/2011/323193 від 14.03.11 товар «Стрічка тканева, з бавовни з тканим пругом що складається із основи та утоку фарбовані, використовуються для нашийників та строп». Торговельна марка відсутня. Виробник J.P. Соttоп МiLLs. Індія Країна виробництва: ІN. Заявлена митна вартість 4,35 дол. США/кг. Визначена митним органом 8,01 дол. США/кг

Проведення контролю митної вартості було здійснено у відповідності до наступних нормативно-правових актів: Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. N 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» (далі -Порядок № 339), постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (далі -Порядок № 1766), Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 13.12.2010 № 1467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 180/18918, Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України, затверджене наказом Державної митної служби України від 04.11.2010 № 1341 та інші нормативно-правові акти.

Положення про ЄАІС ДМСУ розроблене відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про державну таємницю», «Про науково-технічну інформацію», Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 (зі змінами), Концепції (основи державної політики) національної безпеки України, Концепції технічного захисту інформації в Україні, визначає структуру, порядок функціонування Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, її складові та призначення.

Єдина Автоматизована Інформаційна Система Держмитслужби призначена для автоматизації основних процесів діяльності митних органів з метою підвищення ефективності митного контролю та митного оформлення, а також контролю за переміщення вантажів, що знаходяться під митним контролем, як через митний кордон України так і в її межах.

Ресурси ЄАІС Держмитслужби розділено на дві категорії:

- регламентована інформація та сервіси, доступ до яких дозволено для користувачів, яким надано відповідні права. При цьому порядок реєстрації користувачів, надання прав доступу та правила аутентифікації в ЄАІС Держмитслужби регулюються наказами Держмитслужби від 20.08.02р. № 452 ДСК та № 453 ДСК;

- загальнодоступні інформація та сервіси, доступ до яких дозволено для всіх користувачів, які підключені до відомчої мережі Держмитслужби. Тобто для доступу до таких ресурсів не має потреби реєструватися в системі регламентованого доступу до ЄАІС Держмитслужби.

ЄАІС ДМСУ являє собою сукупність підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів (далі - ПІК) впровадження яких в експлуатацію проводилось окремими наказами по кожному ПІК.

В ЄАІС ДМСУ розділ «Цінова інформація» є розділом з регламентованим доступом та складається з програмно-інформаційних комплексів ПІК «Цінова інформація при визначенні митної вартості», ПІК «Рівні митної вартості митних оформлень у порівнянні з довідковими цінами на товари».

За наданою позивачем ВМД Харківською обласною митницею було проведено контроль за правильністю визначення митної вартості вищевказаного товару, як однієї з форм контролю по вантажній митній декларації, передбаченого статтею 41 Митного кодексу України, а саме «перевірки повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України», у відповідності до пункту 2 Порядку № 339.

Відповідно до п. 1.9 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 24.06.2009 № 602 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.07.2009 за № 669/16685 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, підставою для сумнівів щодо заявленої митної вартості товарів є рівень його ціни, якщо він істотно відрізняється від цін на аналогічні товари, відомості стосовно яких не викликають сумнівів та ретельно перевірялися. Таке порівняння здійснюється шляхом використання інформації, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Як встановлено судом першої інстанції, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості «Стрічка тканева, з бавовни з тканим пругом що складається із основи та утоку фарбовані використовуються для нашийників та строп» з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Так, як заявлена позивачем митна вартість товару по ВМД становила 4,35 дол. США/кг, а по фактам митного оформлення іншими митницями України рівень митної вартості в найближчий до митного оформлення час на «Стрічка тканева, з бавовни з тканим пругом що складається із основи та утоку фарбовані використовуються для нашийників та строп» становив за мінімальним рівнем 8,01 дол. США/кг.

Таким чином, задекларована ТОВ «Стаут Груп» митна вартість товарів була значно нижче, в порівнянні з вартістю товарів, на які є інформація Держмитслужби України щодо товарів, які експортувалися до України в найближчий час до часу експорту оцінюваного товару.

Викладені обставини стали підставою для проведення відповідачем процедури консультації з декларантом ТОВ «Стаут Груп».

В ході проведення процедури консультації відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, при заявлені товару до митного оформлення, позивача було ознайомлено з наявною в митниці інформацією, та запропоновано надати у відповідності з вимогами пункту 11 Порядку № 1766 додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

-калькуляцію фірми-виробника товару;

- копію вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такий країни товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

Також позивача повідомлено, що за власним бажанням він подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів, що не було зроблено позивачем.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що у зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості менший, ніж рівень згідно пункту 2. 2 Порядку №339 на такі товари, та декларантом не були надані в повному обсязі додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, перелік, яких визначений п. 11 Порядку № 1766, митним органом правильно було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди).

У відповідності до ст. 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

В зв'язку з наведеним, керуючись вимогами ст. 266, 273, 270 Митного кодексу України, відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Харківської обласної митниці були прийнято рішення про визначення митної вартості № 807000006/2011/300140/2 від 15.03.2011 за шостим методом відповідно до вимог, встановлених ст. 273 Митного кодексу України з використанням наявної в митних органах інформації. У відповідності з вимогами статті 266 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першої цієї статі методів.

Погоджуючись з позицією суду першої інстанції про неможливість застосування відповідачем послідовно кожного із методів визначення митної вартості товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Неможливість застосування першого методу, яка полягала в неспростованих сумнівах митного органу щодо заявленої позивачем митної вартості, так:

- розбіжність рівня заявленої митної вартості 4,35 дол. США/кг, та фактів митного оформлення товарів згідно ЄАІС ДМСУ 8,01 дол. США/кг.,

- декларант на час митного контролю та митного оформлення письмово відмовився надати додаткові документи та наполягав на здійсненні митної оцінки у зв'язку з низьким рівнем митної вартості.

Неможливість використання методу 2 визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів згідно статті 268 Митного кодексу України полягає в тому, що:

-у митниці була відсутня інформація щодо митного оформлення ідентичних товарів у найближчий до митного оформлення час, що виражалася у відсутності інформації стосовно комерційних пропозицій на підставі, яких позивач здійснював поставку за оскаржуваним рішенням,

- відсутня інформація щодо імпорту товарів від того самого відправника,

- відсутність інформації щодо якості та репутації на ринку товарів, що

переміщувалися позивачем.

Неможливість використання методу 3 визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів згідно ст. 269 Митного кодексу України полягає в тому, що:

-у митниці була відсутня інформація щодо митного оформлення подібних товарів у найближчий до митного оформлення час, що виражалася у відсутності інформації стосовно:

-якості, наявності торгівельної марки на товари митне оформлення яких вже здійснено.

Неможливість використання методу 4 визначення митної вартості на основі віднімання вартості ст. 271 Митного кодексу України полягає в тому, що:

-так як у митного органу відсутня інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;

-відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;

-відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження,

вивантаження, транспортування, страхування.

Неможливість використання методу 5 визначення митної вартості на основі додавання вартості ст. 272 Митного кодексу України полягає у відсутності даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару:

-на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів;

-витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;

-прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Отже, у відповідності до частини 1 ст. 273 Митного кодексу України якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених 267-272 Митного кодексу України відповідачем було застосовано резервний метод та прийняте оскаржуване рішення про визначення митної вартості, з чим колегія суддів також погоджується як і суд першої інстанції.

Крім цього колегія суддів відмічає, відповідно до ч.б ст. 264 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових митних платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийняте рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, повертається декларанту в місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч.І ст.43 Податкового кодексу України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до ч.З ст.43 Податкового кодексу України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Статтею 200 Податкового кодексу визначено порядок повернення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість. На час розгляду справи в суді як першої так і апеляційної інстанції, відсутні підтвердження з боку позивача виконання зазначених вимог чинного законодавства, що також вказує на безпідставність та передчасність вимог ТОВ «Стаут Груп».

Доводи апеляційної скарги позивача про необґрунтованість постанови суду першої інстанції та незаконність дій Харківської обласної митниці з посиланням на п. 14 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 17.03.2008 №230, колегія суддів вважає безпідставними, так як при випуску товарів у вільний обіг була використана митна вартість товару, визначена Харківською обласною митницею, рішення про визначення митної вартості товарів від 15.03.2011 № 807000006/2011/300140/2.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <� 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стаут Груп" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011р. по справі № 2а-3672/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий

суддя

(підпис)

О.І.

Судді

(підпис)

(підпис)

О.А.

Русанова В.Б.

З ОРИГІНАЛОМ:

О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2011 р.