-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.12 Справа№ 4/42
За позовом:
ЗаступникаГенерального Прокурора України в інтересах держави в особі
позивача 1:
Міністерстваоборони України, м. Київ,
позивача 2:
державногопідприємства "Укрконверс", м. Київ,
до відповідача 1:
товаристваз обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд", м. Київ,
до відповідача 2:
товаристваз обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія", м. Київ,
до відповідача 3:
приватногоакціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", м. Київ,
до відповідача 4:
товаристваз обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус", м. Львів,
про:
визнанняправа власності на нерухоме майно та витребування його з незаконного володіння.
Суддя Т. Рим
За участю представників сторін:
прокурора:
МайорчакВ.М. –посвідчення №44,
позивача 1:
ОСОБА_2 –довіреність від 12.03.2012 р. №220/д/383,
позивача 2:
нез’явився,
відповідача 1:
нез’явився,
відповідача 2:
ОСОБА_3 - довіреність №25/01 від 25.01.2012 р.,
відповідача 3:
нез’явився,
відповідача 4:
нез’явився.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Заступника Генерального Прокурора України в інтересах держави в особі позивачів: Міністерства оборони України, товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд", до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд", товариства з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія", Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі закритого акціонерного товариства), товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус" про визнання права власності на нерухоме майно та витребування його з незаконного володіння.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач 1 набув у власність спірне майно за мировою угодою, затвердженою ухвалою суду, яка в подальшому була скасована.
З огляду на це набуття цього майна у власність відбулося з порушенням вимог закону.
В подальшому частини спірного майна були продані іншим юридичним особам, які виступають в судовому процесі відповідачами 2-4.
Після проведення судом експертизи прокурором подано клопотання про зміну позовних вимог, яким просить:
- визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право державної власності на будівлі та споруди, розташовані по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29 у місті Львові, а саме: цегляну будівлю (літера Б-4) площею 2 975,1 м2, цегляну будівлю (літера В-4) площею 3 127,5 м2;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" на користь на користь держави в особі Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України "Укрконверс" 399 640,00 грн. оціночної вартості знесених будівель;
- витребувати на користь держави в особі Міністерства оборони України та передати державному підприємству Міністерства оборони України "Укрконверс" нерухоме майно, яке розташоване у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29:
· від Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) –цегляну будівлю (літера В-4) площею 3 127,5 м2, та частину приміщень цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 808,5 м2,
· від товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус" –частину приміщень цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 166,6 м2,
- визнати недійсними із застосуванням наслідків недійсності договори купівлі-продажу спірних приміщень;
- скасувати реєстрацію прав приватної власності на майно, що знаходиться у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29.
Відповідач 1 в судові засідання не з’являвся, проти позову у встановленому порядку не заперечив.
Відповідач 2 повністю заперечив проти позову з огляду на те, що
- мирова угода не була визнана судом недійсною, розгляд справи про банкрутство триває і рішення у цій справі ще не прийнято,
- відчуження спірного нерухомого майна відповідачем 1 відбувалося в той час, коли ухвала господарського суду міста Києва набрала законної сили,
- жоден договір щодо подальшого відчуження спірного нерухомого майна не було визнано недійсним,
- необґрунтованим є твердження про нікчемність подальших договорів купівлі-продажу.
Крім того, відповідачем 2 заявлено про застосування позовної давності в уточненні до відзиву на позов (том 2, а.с. 11-14).
Відповідачем 2 подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом міста Києва справи №43/464 про банкрутство державного підприємства Міністерства оборони України "Укрконверс". Прокурор та позивач заперечили проти зупинення провадження у справі.
Суд відхиляє подане клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на його необґрунтованість. Заявником клопотання не наведено, а судом не встановлено обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов’язує неможливість розгляду справи та зупинення провадження у справі. Навпаки, вирішення цієї справи є важливим для провадження у справі про банкрутство, адже процедури банкрутства передбачають, наприклад, формування ліквідаційної маси, до якої входять активи підприємства-боржника. Для встановлення неплатоспроможності боржника необхідно проаналізувати його активи.
Відповідач 3 заперечив проти позову у повному обсязі. Заперечення мотивовані тим, що право приватної власності набуто на законних підставах, а тому відсутні підстави позбавляти відповідача законно набутого майна. Укладені між відповідачами договори не можуть вважатися нікчемними, не були визнані судом недійсними. Навпаки, рішеннями господарських судів було відмовлено у позовах про визнання недійсними деяких з договорів. Судами встановлено, що відповідачі є добросовісними набувачами спірного майна, дане майно було добровільно передано від державного підприємства Міністерства оборони України "Укрконверс", тому підстави для витребування спірного майна відсутні.
Відповідач 4 заперечив проти позову (том 1, а.с. 157-158) з огляду на те, що мирова угода від 16.12.2005 року не визнана недійсною, судовий розгляд справи про банкрутство державного підприємства "Укрконверс" триває. Відчуження спірного майна відбулося за обставин, коли ухвала господарського суду міста Києва набрала законної сили, жоден договір про купівлю-продаж майна не було визнано недійсним.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.
Наказом №32 від 18.04.2003 року Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів (надалі –Центр) створено державне підприємство "Укрконверс", який підпорядковано Центру, затверджено статут підприємства.
Указом Президента України від 07.03.2005 року №443/2005 Центр ліквідовано, його повноваження здійснюються Міністерством оборони України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2005 року №295 у складі Міністерства оборони України на базі Центру створено Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів (надалі –Департамент) як урядовий орган державного управління.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 року №365-р до сфери управління Міністерства оборони України передано цілісні майнові комплекси державних підприємств за переліком згідно з додатком. Так, було передано цілісний майновий комплекс державного підприємства "Укрконверс".
Наказом Міністерства оборони України від 10.10.2005 року №609 прийнято до сфери управління Міністерства оборони України державні підприємства згідно з Переліком державних підприємств ліквідованого Центру, що приймаються до сфери управління Міністерства оборони України, виконання завдань Міністерства оборони України з функціонального управління державними підприємствами покладено на Департамент. До згаданого переліку включено також державне підприємство "Укрконверс".
Ухвалою господарського суду міста Києва №43/464 від 20.12.2005 року затверджено мирову угоду від 16.12.2005 року у справі про банкрутство державного підприємства "Укрконверс", за якою товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" погашає у повному обсязі заборгованість державного підприємства "Укрконверс" перед визнаними господарським судом кредиторами в розмірі 2 989 787,46 грн., перераховує для поповнення обігових коштів боржника 2 248 446,54 грн., що дозволить стабілізувати поточний фінансовий стан боржника, забезпечить фонд оплати праці, дозволить сплатити обов’язкові платежі до бюджету, які виникнуть при реалізації положень мирової угоди, а боржник в обмін передає у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" частину майна державного підприємства "Укрконверс" вартістю 5 238 234,00 грн., перелік якого міститься в додатках до мирової угоди. Зокрема, за цією мировою угодою товариству з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" передано нерухоме майно, розташоване по вулиці Гетьмана Мазепи, 29, у місті Львові, а саме: будівлі А-1, Б-4, В-4, Г-1, І, К, К’, загальною оціночною вартістю 1 317 281,00 грн.
Постановою Верховного суду України від 10.10.2006 року зазначену ухвалу господарського суду міста Києва, а також постанову Вищого господарського суду України від 21.06.2006 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" укладено договір купівлі-продажу від 13.01.2006 р. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано за №24. На виконання умов цього договору товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" продало та передало за актом прийому-передачі №1 від 13.01.2006 року товариству з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" нерухоме майно, розташоване по вулиці Гетьмана Мазепи, 29, у місті Львові, а саме: будівлі А-1, Б-4, В-4, Г-1, І, К, К’, вартістю 1 370 000,00 грн.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" та Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (теперішня назва –приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом") укладено договори купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 24.02.2006 року, від 30.03.2006 року, від 09.06.2006 року, від 05.07.2006 року, 28.07.2006 року, 12.01.2007 року (3 договори). За цими договорами, на підставі актів приймання-передачі відповідачу 3 передано у власність цегляну будівлю (літера В-4) площею 3 127,5 м2, та частину приміщень цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 808,5 м2, які розташовані у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус" укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.02.2008 року. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано за №948. На виконання умов цього договору товариство з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" продало та передало за актом приймання-передачі приміщення першого поверху площею 604,6 м2 та приміщення підвалу площею 562,0 м2, загальною площею 1 166,60 м2.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.11.2006 року №1/824-21/216 відмовлено в задоволенні позову державного підприємства "Захід Інтелект" до державного підприємства "Укрконверс", товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд", товариства з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія", Міжрегіональної академії управління персоналом у формі акціонерного товариства закритого типу, треті особи: Державний департамент адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів при Кабінеті Міністрів України, Міністерство оборони України, про визнання права власності та витребування майна, що знаходиться у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними. Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2007 року зазначене рішення залишено без змін.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2007 року №1/1298-2/239 скасовано рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2007 року, прийнято нове рішення, яким фізичній особі –підприємцю ОСОБА_7 відмовлено в задоволенні позову про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 13.01.2006 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія". Зазначена постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2007 року №1/1298-2/239.
При прийнятті рішення суд виходив з таких мотивів.
За загальним правилом, передбаченим статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним.
Спеціальні способи захисту права власності передбачено главою 29 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до статті 386, частини 1 статті 387 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Предметом спору у цій справі є визнання права власності, визнання правочинів недійсними, витребування майна (віндикаційний позов).
Прокурор, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на статтю 388 Цивільного кодексу України, яка встановлює умови, за яких власник вправі витребувати належне йому майно від добросовісного набувача. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про Збройні Сили України” Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Cтаттею 10 Закону України „Про оборону України” передбачено, що Міністерство оборони України, зокрема, здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Згідно з пунктом 4.2 Статуту Державного підприємства „Укрконверс”, затвердженого Наказом Національного координаційного центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, підприємство засноване на майні державної власності, яке закріплене за ним на праві повного господарського відання.
Пунктом 4.4 Статуту Державного підприємства „Укрконверс” встановлено, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що визначається законодавством України.
Суд бере до уваги те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 року №365-р затверджено перелік державних підприємств, цілісні майнові комплекси яких передаються до сфери управління Міністерства оборони України. До затвердженого переліку включено майно державного підприємства "Укрконверс". Наказом Міністра оборони України від 10.10.2005 року №609 прийнято до сфери управління Міністерства оборони України державні підприємства згідно із зазначеним вище Переліком, в тому числі і державне підприємство "Укрконверс".
Частинами 1, 2, 3, 8 статті 73 Господарського кодексу України передбачено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи оперативного управління. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Згідно з частиною 2 статті 74 Господарського кодексу України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.
Частиною 5 статті 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об’єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим кодексом та іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, є підставою недійсності правочину згідно з приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.
Як зазначається в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 року, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Норма частини першої статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Отож захист права власності такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо існують підстави, встановлені частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України.
Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону. Отже, застосування правового механізму, передбаченого статтею 388 Цивільного кодексу України, не передбачає та не потребує визнання договорів купівлі-продажу недійсними. З огляду на це безпідставними є вимоги прокурора та позивачів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, а тому в задоволенні цих вимог необхідно відмовити.
Виходячи зі змісту статей 387, 392 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання наявності прав.
Суд не погоджується із запереченнями відповідачів, які зводяться в основному до доведення факту правомірності набуття права власності, дійсності договорів купівлі-продажу, факту добросовісності набуття спірного майна. Зазначене мотивується тим, що застосування правового механізму, передбаченого статтею 388 Цивільного кодексу України, передбачає витребування майна саме від добросовісних набувачів, які на законних підставах набули відповідне майно. Однак, в силу умов, які визначені диспозицією зазначеної статті, власник, поза волею якого таке майно вибуло з його володіння, має право на його витребування в таких осіб.
Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду України від 10.10.2006 р. встановлено, що господарський суд міста Києва не повідомив власника майна боржника, який в силу статті 1 Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є учасником провадження у справі про банкрутство, про дату розгляду мирової угоди та не заслухав його думку щодо умов укладеної мирової угоди, суд дійшов висновку про те, що спірне майно вибуло з володіння першого позивача поза його волею. З огляду на це обгрунтованими та підставними є вимоги прокурора та позивачів про визнання права власності на спірні об’єкти, витребування їх у відповідачів 3 та 4, скасування попередніх реєстрацій права власності.
Доводи відповідача 2 про те, що позов подано 06.04.2009 року з пропуском позовної давності, суд вважає такими, що суперечать фактичним обставинам, оскільки Верховним Судом України 10.10.2006 року прийнято постанову, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 20.12.2005 року про затвердження мирової угоди у справі №43/464 про банкрутство державного підприємства „Укрконверс” та постанову Вищого господарського суду від 21.06.2006 р. у цій справі, а позов подано 06.04.2009 року.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія", то суд залишає зазначену вимогу без розгляду з таких підстав. Така вимога мотивована посиланням на статтю 1166 Цивільного кодексу України, оскільки прокурор та позивачі вважають, що саме ця особа завдала шкоди, яка полягає у знесенні деяких об’єктів.
Як відомо, підставою майнової відповідальності у формі відшкодування шкоди є повний склад цивільного правопорушення: вина, шкода, протиправна поведінка, причинний зв’язок. З метою встановлення повного складу цивільного правопорушення, а також з метою встановлення особи, відповідальної за завдання шкоди, судом витребовувалися докази завдання шкоди спірному майну саме відповідачем 2. Однак, позивачем не було надано таких доказів, що є підставою для залишення без розгляду такої позовної вимоги на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
При розподілі господарських витрат суд бере до уваги норми, які діяли станом на день подання позову до суду.
Приписами частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачалося, що державне мито, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з переліком об’єктів нерухомого майна (а.с. 28, т. 1), розташованих за адресою: вулиця Гетьмана І. , 29, місто Львів, які набуті відповідачем 3 та 4, оціночна їх вартість становить 917 641,00 грн., а тому за розгляд майнового спору (визнання права власності) необхідно стягнути 9 176,41 грн. державного мита з відповідачів 3 та 4 пропорційно вартості витребуваного майна.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів у рівних частинах.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право державної власності на будівлі та споруди, розташовані по вулиці Гетьмана І. , 29 у місті Львові, а саме: цегляну будівлю (літера Б-4) площею 2 975,1 м2, цегляну будівлю (літера В-4) площею 3 127,5 м2.
3. Витребувати з незаконного володіння приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (адреса: вулиця Фрометівська, будинок 2, Голосіївський район, місто Київ, 09039; ідентифікаційний код 00127522) цегляну будівлю (літера В-4) площею 3 127,5 м2, та частину приміщень цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 808,5 м2, які розташовані у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29, та зобов’язати приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (адреса: вулиця Фрометівська, будинок 2, Голосіївський район, місто Київ, 09039; ідентифікаційний код 00127522) передати зазначені об’єкти нерухомості державному підприємству "Укрконверс" (адреса: вулиця Мельникова, будинок 81, Шевченківський район, місто Київ, 04050; ідентифікаційний код 32494385).
4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (адреса: вулиця Фрометівська, будинок 2, Голосіївський район, місто Київ, 09039; ідентифікаційний код 00127522) в доход державного бюджету 6 796,68 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи судом.
5. Витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус" (адреса: вулиця Миколайчука, будинок 36а, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79059; ідентифікаційний код 20845403) частину приміщень цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 166,6 м2, яка розташована у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29, та зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус" (адреса: вулиця Миколайчука, будинок 36а, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79059; ідентифікаційний код 20845403) передати зазначений об’єкт нерухомості державному підприємству "Укрконверс" (адреса: вулиця Мельникова, будинок 81, Шевченківський район, місто Київ, 04050; ідентифікаційний код 32494385).
6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант-Глобус" (адреса: вулиця Миколайчука, будинок 36а, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79059; ідентифікаційний код 20845403) в доход державного бюджету 2 379,73 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд справи судом.
7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" (адреса: вулиця Мельникова, будинок 81, корпус 20, Шевченківський район, місто Київ, 04050; ідентифікаційний код 32153708) в доход державного бюджету України 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" (адреса: вулиця Бойківська, будинок 5, Франківський район, місто Львів, Львівська область, 79044; ідентифікаційний код 33981549) в доход державного бюджету України 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
9. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності на майно, яке розташоване у місті Львові по вулиці Гетьмана І. Мазепи, 29, а саме:
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 04.01.2005 року) за товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Трейд" права приватної власності на нерухоме майно: цегляну будівлю (літера А-1) площею 1769,6 кв. м, цегляну будівлю (літера Б-4) площею 2975,1 кв. м, цегляну будівлю (літера В-4) площею 3127,5 кв. м, цегляну будівлю (літера Г-1) площею 302,3 кв. м, цегляно-блочне овочесховище (літера І) площею 509,4 кв. м, цегляне овочесховище (літера К) та навіс (літера К-1) загальною площею 86,8 кв. м, отримане ним за мировою угодою від 16.12.2005 року, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2005 року;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 17.01.2006 року) за товариством з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" права приватної власності на будівлі загальною площею 8 770,7 кв. м: цегляну будівлю (літера А-1) площею 1769,6 кв. м, цегляну будівлю (літера Б-4) площею 2975,1 кв. м, цегляну будівлю (літера В-4) площею 3127,5 кв. м, цегляну будівлю (літера Г-1) площею 302,3 кв. м, цегляно-блочне овочесховище (літера І) площею 509,4 кв. м, цегляне овочесховище (літера К) та навіс (літера К-1) загальною площею 86,8 кв. м, отримане ним за договором купівлі-продажу від 13.01.2006 року №24;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 27.02.2006 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 633,9 кв. м, отриманих нею за договором купівлі-продажу від 24.02.2006 року №527;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 12.04.2006 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 633,6 кв. м, отриманих нею за договором купівлі –продажу від 30.03.2006 року №988;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 14.06.2006 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера Б-4) загальною площею 604,1 кв. м, отриманих нею за договором купівлі - продажу від 09.06.2006 року №1811;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 10.07.2006 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера Б-4) загальною площею 602,6 кв. м, отриманих нею за договором купівлі –продажу від 05.07.2006 року №2184;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 18.08.2006 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 634,5 кв. м, отриманих нею за договором купівлі –продажу від 28.07.2006 року №2709;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 23.01.2007 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера Б-4) загальною площею 601,8 кв. м, отриманих нею за договором купівлі –продажу від 12.01.2007 року №66;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 23.01.2007 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 632,7 кв. м, отриманих нею за договором купівлі –продажу від 12.01.2007 року №70;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 25.04.2007 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної спільної часткової власності (7/100 ідеальних часток) цегляної будівлі (літера В-4) загальною площею 592,8 кв. м, отриманих нею за договором купівлі –продажу від 12.01.2007 року №74;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 22.02.2008 року) за товариством з обмеженою відповідальністю "Західна будівельна інвестиційна компанія" права приватної власності на частину цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1166,6 кв. м, отриманого ним за договором про поділ майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 13.02.2008 року №698;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 22.02.2008 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної власності на частину цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 808,5 кв. м, отриманого нею за договором про поділ майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 13.02.2008 року №698;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 22.02.2008 року) за Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) права приватної власності на цегляну будівлю (літера В-4) площею 3127,5 кв. м, отриманого нею за договором про поділ майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 13.02.2008 року №698;
- реєстрацію (згідно з рішенням реєстратора від 28.02.2008 року) за товариством з обмеженою відповідальністю "Варіант-глобус" права власності на частину цегляної будівлі (літера Б-4) площею 1 166,6 кв. м, отриманого ним за договором купівлі-продажу від 27.02.2008 року №948.
10. Позов у частині стягнення коштів (оціночної вартості знесених будівель) залишити без розгляду.
11. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2012 року.
Суддя Рим Т.Я.
скопійовано
-
скопійовано
-
