УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Орлянської В.І., суддів: Тельнікової І.Г.. Франтовської Т.І., за участю прокурора:

засудженого: Кравченко Є.С.,

ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні 22 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 27травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24лютого 2011 року щодо нього.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2010 року засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не одноразово судимого, останній раз 25вересня 2007 року вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,
за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі
строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2007 року за ч. 2 ст. 186 КК України, і остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, та маючи непогашені та не зняті у встановленому законом порядку судимості, діючи, таким чином, повторно, 10 серпня 2008 року приблизно о 11 годині 30хвилин, поблизу торгових місць «Весільні ряди» на території ТЦ«Барабашова» в м. Харкові, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із кишені куртки ОСОБА_6 гаманець, який не представляв для потерпілої матеріальної цінності, з грошима в сумі 830 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, спричинив своїми діями потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 830 грн.

В цей же день, 10 серпня 2008 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_5 неподалік виходу із станції метро «імені Академіка Барабашова», на території ТЦ «Барабашова» в м. Харкові, діючи з корисливих мотивів, повторно, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із кишені куртки ОСОБА_7 гаманець, який не представляв для потерпілої матеріальної шкоди, з грошима в сумі 820 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, спричинив своїми діями потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 820 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 лютого
2011 року вирок Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2010 року щодо ОСОБА_5 залишено без зміни, а його апеляцію
- без задоволення.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю, неповнотою досудового та судового слідства, та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Зазначає, що справа проти нього сфабрикована, вказаний злочин він не вчиняв, при розгляді справи в судове засідання так і не були викликані потерпілі та свідки, на показання яких послався суд. Також вказує, що в протоколі оголошення йому про закінчення досудового слідства від 28.08.2008 року зазначено, що він в присутності понятих відмовився, щоб проти нього закрили справу, хоча в цей день його не вивозили з СІЗО № 27, чим порушено його право на захист.
Крім того, вказує на порушення його прав при розгляді зауважень на протокол судового засідання.

Також, на думку засудженого, при апеляційному перегляді справи суд не звернув уваги на зазначені порушення та належним чином не мотивував визнання його апеляції необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, засудженого ОСОБА_5, який наполягав на задоволенні його касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги з доповненнями, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як видно із змісту касаційної скарги засудженого, він фактично посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні відносних, достатніх та допустимих доказах, які отримали належну оцінку.

Злочинні дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України.

Обєктивність оцінки наведених у вироку доказів було перевірено апеляційним судом. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено, а стосовно доводів апеляції засудженого, аналогічних викладеним у касаційній скарзі, наведено відповідні мотиви їх необґрунтованості. Тому підстав для сумніву в правильності оцінки зібраних доказів у колегії суддів немає.Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Що стосується доводів засудженого про те, що в протоколі оголошення йому про закінчення досудового слідства від 28.08.2008 року зазначено, що він в присутності понятих відмовився, щоб проти нього закрили справу, хоча в цей день його не вивозили з СІЗО № 27, а тому було порушено його право на захист, є неспроможними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в протоколі оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства від 28.08.2008 року (т.1а.с. 78) зазначено, що в присутності понятих ОСОБА_5 було оголошено про закінчення досудового слідства та запропоновано ознайомитися з матеріалами кримінальної справи. Саме від ознайомлення з матеріалами справи, а не від закриття справи, як зазначено в касаційній скарзі, відмовився обвинувачений.

А щодо доводів засудженого про те, що вказаний протокол ним не був підписаний, то це та інші порушення були усунені органами досудового слідства, так як постановою Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2008 року вказана кримінальна справа була повернута прокурору для усунення виявлених порушень кримінально-процесуального закону. Після чого було проведено ряд слідчих дій, а 14.01.2009 року ОСОБА_5 належним чином було оголошено про закінчення досудового слідства (т.1а.с. 127).

А тому, доводи засудженого про порушення його права на захист є неспроможними.

Безпідставною є скарга і в частині порушення його прав при розгляді зауважень на протокол судового засідання.

Так, відповідно до ст. 88-1 КПК України суд розглядає зауваження на протокол судового засідання і в разі згоди із зауваженнями посвідчує їх правильність.

У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні з повідомленням сторін про час і місце його проведення. Їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду зауважень. При розгляді зауважень може відтворюватися технічний запис процесу. Розглянувши зауваження, головуючий постановою, а колегія суддів ухвалою за наявності до того підстав посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.

Вказані вимоги судом були виконані.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2010 року, 4.01.2011 року суд розглядав зауваження засудженого ОСОБА_5 на протокол судового засідання в його присутності, а 4.01.2011 року видалився в нарадчу кімнату до 5 січня 2011 року (т. 2 а. с. 79-81).

За результатами вказаного розгляду судом 5 січня 2011 року було винесено постанову про посвідчення правильності зауважень, зазначених засудженим в пунктах 2, 6, 9. Вказану постанову йому вручено 10.01.2011 року (т.2 а. с. 86).

При цьому, під час розгляду зауважень на протокол судового засідання, проводилось відтворення технічного запису судового процесу в частині перевірки його зауважень, що відповідає вимогам ст. 88-1 КПК України.

Таким чином, доводи ОСОБА_5 і в цій частині задоволенню не підлягають.

При перевірці матеріалів справи колегією суддів не виявлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 27травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24лютого 2011 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_5 залишити без зміни.

СУДДІ:

В.І. Орлянська І.Г. Тельнікова Т.І. Франтовська