АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц -2146/2006 Категорія -18
Головуючий у їй інстанції-Антонюк О.А. Доповідач - Григорченко Е.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів- ГригорченкаЕ.І., ЛаченковоїО.В.
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
встановила:
Представник відповідача ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2005 року, де ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд або постановлення нового рішення, посилаючись на те, що зазначене рішення ухвалено з порушенням матеріального і процесуального права, суд не повно з'ясував обставини, які мають значення по справі. / а.с.164-166 /.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково, з відповідача на користь позивачки стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 3230 грн., на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 51грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Судом встановлено, 27.10.2001 року близько 16-00 годин відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем „ВАЗ-21083", в порушення Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на позивачку ОСОБА_3, в результаті чого позивачці були причинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2001 року відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.
1 KK України, та з засудженого на користь позивачки ОСОБА_3 стягнуто
матеріальну шкоду.
Після винесення вироку позивачка продовжувала лікуватися і понесла витрати пов'язані з лікуванням, сума яких складає 3230,93грн.
Встановлені обставини судом першої інстанції підтверджуються матеріалами справи - чеками на придбання ліків, довідками, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2001 року, яким відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, висновком експерта, поясненнями сторін та іншими матеріалами справи / а.с. 7-17, 18,19, 20-21, 43, 64-74, 107, 120, 121/.
Вирішуючи питання про визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяного позивачеві в зв'язку з пошкодженням здоров'я у результаті ДТП, районний суд прийняв до уваги зазначені вище докази, які підтверджують витрати позивачки на лікування після вироку суду, тобто після 19.12.2001 року.
За таких обставин, в силу діючого законодавства - ст. 440 ЦК України(1963р.), суд прийшов до правильного й обґрунтованого с висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки заподіяну їй шкоду, яка пов'язана з витратами на лікування у-розмірі 3230,93грн.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, що суперечить ст. 212 ЦПК України, яка встановлює виключне право суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З'ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку,, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування правильного по суті і справедливого рішення суду з одних лише формальних міркувань згідно ст. 308 ЦПК України.
Справа розглянута судом на підставі наданих доказів згідно вимогам матеріального і процесуального закону.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2005 року - залишити без зміни.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, але набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий: Судді:
