Справа № 2-64\11

2011 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Ровеньківський міський суд Луганської області

Ровеньківський міськийй суд Луганської області в складі: головуючого судді Іващенка В.М.,

при секретарі Півоваровій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДП «Ровенькиантрацит»в особі ВП «Шахта №81 «Київська», про захист честі і гідності та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що 09.11.2001 року вона була прийнята на роботу в ВП «Шахта №81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит» машиністом з прання білизни. Звільнена з робоиа згідно наказу №1722/к від 01.12.2009 року за станом здоров*я.

12.08.2009 року позивач працювала в першу зміну. Приступила до cвoїx обов*язків о шостій годині ранку. Приблизно о 8 годині 20 хв. позивачку викликала до себе начальник АБК ОСОБА_2 та стала висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою, ображала та принижувала позивачку, говорила, що вона більше не буде тут працювати. Позивачка хотіла з*ясувати у ОСОБА_2., в чому справа та чому вона так себе поводить, але вона примусила її вийти з кабінету. Позивачка повернулася на свое робоче місце, була збуджена, знервована, а приблизно о 9 годині 30 хв. їй зовс1м стало погано, відчула, що у неї підвищився кровяний тиск, боліла дуже голова i вона змушена була йти до медичного пункту. Коли вона прийшла, медсестра поміряла їй тиск, він був 160/100 дала таблетку i позивачка знову пішла на свое робоче місце. Випила таблетку, але вщчувала, що вона не допомогла, їй стало ще ripшe. Приблизно через півтори години, вона знову була вимушена їти до медпункту. Медсестра знову зміряла тиск, він вже був 180/100, зробила позивачці укол, положили на кушетку, їй стало легше i вона пішла знову на робоче місце.По дорозі зателефонувала своєму чоловікові, розповіла про те, що сталося i попросила його та сина приїхати до неї на роботу. Вона почувала себе дуже погано, чоловк i син посадили її в автомобіль та повезли до лікарні на прийом до лікаря невропатолога. Лікар оглянула її i направила на госпиталізацію до терапевтичного відділення Ровеньківської ЦМЛ смт. Дзержинський, де вона знаходилась на лікуванні з 12.08.2009 року до 21.08.2009 року. 21.08.2009 року по 22.09.2009 року позивачка знаходилася на стаціонарному лікванні в неврологічному віддленні Ровенівської міської лікарні з діагнозом: гіпертонична хвороба 3-ї стадії, малий інфарт мозку. Після стаціонарного лікування позивачка продовжувала xвopiти i знаходилася на амбулаторному лікуванні у лікаря невропатолога. 30.11.2009 року позивачці була установлена 3 група інвалідності за загальним захворюванням. Знаходячись на лікуванні, позивачкою було затрачено на придбання ліків 5891 грн 65 копійок. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 своєю поведінкою винна в тому, що сталося і саме від її дій позивачка потрапила до лікарні та отримала 3 групу інвалідності. Вона принижувала честь та гідність позивачки, спричинила їй моральні страждання, які полягають в наступному. Позивачка була повноцінною людиною, робила, а на теперішній час стала інвалідом 3-ї групи, порушився її повсякденний ритм життя, у неї з*явилися постійні головні болі, через те, що вона стала інвалідом та може жити повноцінним життям. Просила: визнати дії відповідачки незаконними та такими, що принижують її честь і гідність як людини та громадянина; зобов*язати ОСОБА_2 вибачитися перед нею в присутності усіх працівників АПК ВП «Шахта №81 «Київська»ДП «Ровенькиантрацит»; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 5891,65 грн. в рахунок відшкодування витрат на лікування та 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В судове засідання позивачка надала письмову заяву, в якій зазначила, що наполягає на своїх позовних вимогах. Просить розглянути справу без її участі, оскільки вона не може бути присутньою за станом здоров*я (а.с.59).

ОСОБА_2 надала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що позов не визнає. Просить розглянути справу без її участі (а.с.62).

Представник ДП «Ровенькиантрацит»позов не визнає. Просить прийняти рішення по справі на роздум суду та закінчити розгляд справи за її відсутності (а.с.63).

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що згідно наказу по ДВАТ «Шахта №81 «Київська»№1098/к від 09.11.2001 року, ОСОБА_1 прийнята на роботу машиністом зі стирки білизни (а.с.23).

Згідно наказу по ДП «Ровенькианрацит» ВП «Шахта №81 «Київська»№1722/к від 01.12.2009 року, робоча виробничих лазень ОСОБА_1 звільнена з посади у зв*язку з невідповідністю виконуюмій роботі за станом здоров*я (а.с.2).

Згідно копій лікарняних листів, ОСОБА_1 з 12.08.2009 року до 20.11.2009 року перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з діагнозом: гіпертонічна хвороба 3-ї ст., малий інфаркт мозку (а.с.16-19).

Згідно довідки Луганської МСЕК від 31.11.2009 року, ОСОБА_1 з 24.11.2009 року призначена 3-тя група інвалідності за загальним захворюванням (а.с.21).

Згідно витягу з амбулаторної картки ОСОБА_1, вона з 21.02.2002 року перебуває на обліку у лікаря терапевта з гіпертонічною хворобою 2-ї ст. 19.03.2009 року ОСОБА_1 перенесла гіпертонічну кризу (а.с.39).

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.32 ч.4 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім*ї та прва вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28.09.90 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04.06.93, №4 від 31.03.95, №14 від 25.12.96, №12 від 03.12.97 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», при розгляді цивільних справ, порушених у справах про захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій, суди повинні з*ясовувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред*явлений позов, чи порочать вони честь, гідність i ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їx у пpeci, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим осо бам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу oci6 або хоча б одній людині. Поширенням відомостей також є вивішування (демон страція) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших твоpiв, а так само розповсюдження серед людей листівок, що за cвoїм змістом або формою порочать честь, гідність чи ділову репутацію громадянина або організації. Проте повідомлення таких відомостей лише oco6i, якої вони стосуються, не може визнаватись ix поширенням. До відомостей, що порочать особу, след відносити ті з них, які принижують честь, гідність i ділову репутацію громадя нина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Відповідно до ст.131 ЦПК України, сторони зобов*язані подати докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі.

Позивачка не надала суду ніяких доказів у підтвердження того, що саме внаслідок дій ОСОБА_2 12.08.2009 року у неї сталася гіпертонічна криза, внаслідок якої вона стала інвалідом 3-ї групи, а також, що внаслідок саме цієї кризи вона стала інвалідом.

Крім цього, суд вважає, що ДП «Ровенькиантрацит»по цій справі не може бути відповідачем, оскільки воно не може нести в цьому випадку відповідальності за дії ОСОБА_2

Таким чином у суду не має законних підстав для задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,34,55 Конституції України, ст.ст. 8,10,11,60,131,209,212-215,218,221,293,294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДП «Ровенькиантрацит»в особі ВП «Шахта №81 «Київська», про захист честі і гідності та відшкодування шкоди, відмовити за не обґрунтованістю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Ровеньківський міський суд стороною або іншою особою, які брали участь у справі, протягом десяти днів, з дня отримання його копії. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Головуючий:

В.М.Іващенко

в позові відмовлено