ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о п о р у ш е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

"16" січня 2012 р.Справа № 5027/21/2012

Суддя Тинок Олександр Сергійович, розглянувши матеріали за позовом, де

позивач ПАПФ „Черганівка”

відповідач Дослідне підприємство дослідне господарство „Центральне”

про стягнення боргу 14711,73 грн.

визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

При цьому, у прохальній частині позову позивач просить суд для забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Відповідно до вимог статті 66 ГПК України, обґрунтування необхідністю забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна; ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Окрім того, позивач повинен обґрунтувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати, позовним вимогам.

Також позивачу слід надати суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому, для накладання арешту на кошти слід зазначити номера рахунків і найменування установ банків, де розміщено кошти, а для накладання арешту на майно слід зазначити місцезнаходження цього майна, його ознаки тощо.

Однак, всупереч положенням статті 66 ГПК України, прохання позивача про забезпечення позову не обґрунтоване, адекватність засобу забезпечення позову не доведена. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів.

Відповідно до статті 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів фактичних даних.

У відповідності статті 34 ГПК України, докази повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

В силу статті 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

За таких обставин та враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, яка повинна мати місце у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується, суд прийшов до висновку, що у задоволенні прохання про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 32, 34, 36, 43, 64, 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1.Прийняти позовну заяву до розгляду і порушити провадження у справі.

2.Справу призначити до розгляду в засіданні 25 січня 2012 року на 10 годин 30 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, 3 поверх, кабінет № 7.

3.У задоволенні прохання про забезпечення позову відмовити.

4.Зобовязати позивача надати суду: належні та допустимі докази (довіреність) щодо права підпису представником ОСОБА_1 позовної заяви; відповідне підтвердження органу казначейства щодо надходження і зарахування сплаченого квитанцією № 025500541 від 12.01.2012 року судового збору у сумі 1680,00 грн. до державного бюджету; докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення; довідку державного реєстратора про включення сторін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; первинні документи (договір, рахунок, накладна) відповідно до яких між сторонами відбувались господарські відносини та виникла заборгованість; оригінал акту звірки взаємних розрахунків від 15 листопада 2011 року та належним чином завірена його копія.

5.Зобовязати відповідача надати суду: відзив на позов та докази в його обґрунтування.

6.Наведений у цій ухвалі перелік доказів, що витребовуються від сторін, не є вичерпним. При цьому, сторони необмежені в надані додаткових доказів якими обґрунтовуються позовні вимоги або заперечення на позов. Докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені.

7.Участь представників сторін у судовому засіданні визнати обовязковою.

8.Попередити позивача, що у разі не виконання ним вимог суду, позов буде залишено без розгляду.

Суддя О.С. Тинок