ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 год. 53 хв. м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача – Лобанов Р.М.;

від відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Хліб Одещини” про стягнення 176 188,02 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси звернулась до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Хліб Одещини” про стягнення заборгованості перед бюджетом по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 176 188,02 грн., посилаючись на наступне.

Заборгованість відповідача виникла згідно податкового повідомлення-рішення від 24.11.2005 р. № 0006311502/0, винесеного на підставі акту перевірки від 24.11.2005 р. № 7514/15-00, яким встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р., п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 20.12.2000 р., а саме: відповідачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання у розмірі 352 376,04 грн. На підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань до ДП „Хліб Одещини” були застосовані штрафні санкції на загальну суму 176 188,02 грн. Відповідно до вимог закону відповідачу були виставлені перша та друга податкові вимоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/217-06-5797А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2006 р. закінчено підготовче провадження у справі № 15/217-06-5797А та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач у судові засідання не з'явився, заперечення на позов не надав.

У зв’язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Розглянув та дослідив всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, вислухав пояснення представника позивача, всебічно з’ясувавши всі обставини справи, господарський суд встановив наступне

24.11.2005 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено акт № 7514/15-00 щодо несвоєчасності сплати суми податкового зобов’язання платником податку ДП ДАК „Хліб України” „Хліб Одещини”, відповідно до якого ДП „Хліб Одещини” ДАК „Хліб України” зобов’язано сплатити штраф з податку на додану вартість у розмірі 176 188,02 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0006311502/0 від 24.11.2005 р. щодо визначення позивачу суми податкового зобов’язання в розмірі 176 188,02 грн.

Як вбачається з акту від 24.11.2005 р., перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р., п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 20.12.2000 р. відповідачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 352 376,04 грн., а саме:

- суму 26 942,70 грн. фактично сплачено 20.08.2001 р., хоча термін сплати до 02.04.2001 р., тобто з затримкою на 139 днів;

- суму 50 000, 00 грн. фактично сплачено 28.09.2001 р., хоча термін сплати до 02.04.2001 р., тобто з затримкою на 178 днів;

- суму 67 400, 00 грн. фактично сплачено 12.11.2001 р., хоча термін сплати до 02.04.2001 р., тобто з затримкою на 223 дні;

- суму 70 000, 00 грн. фактично сплачено 04.12.2001 р., хоча термін сплати до 02.04.2001 р., тобто з затримкою на 245 днів;

- суму 30 000, 00 грн. фактично сплачено 14.12.2001 р., хоча термін сплати до 02.04.2001 р., тобто з затримкою на 255 днів;

- суму 94 565, 32 грн. фактично сплачено 14.12.2001 р., хоча термін сплати до 02.04.2001 р., тобто з затримкою на 255 днів;

- суму 13 467, 70 грн. фактично сплачено 14.12.2001 р., хоча термін сплати до 02.04.2001 р., тобто з затримкою на 255 днів;

- суму 0,02 грн. фактично сплачено 26.03.2002 р., хоча термін сплати до 02.04.2001 р., тобто з затримкою на 381 день.

Виходячи з вищевикладеного, позивачем нараховано штрафні санкції після закінчення встановленого законом строку давності, тобто після сплину 1095 днів.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, –за днем її фактичного подання; якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Крім того, щодо визначення позивачу самої суми заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Порядок встановлення дощок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом. Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Проте, позивач не надав доказів вручення відповідачу акту від 24.11.2005 р. та податкового повідомлення-рішення від 24.11.2005 р. № 0006311502/0 щодо визначення відповідачу суму податкового зобов’язання.

Так, оскільки відповідач не знаходиться за юридичною адресою, про що свідчать повернення поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, позивач повинен був розмістити прийняте податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень. Але доказів розміщення податкових повідомлень та вимог позивач також не надав.

Отже, визначена відповідачу сума податкового зобов’язання згідно повідомлення-рішення № 0006311502/0 не є узгодженою.

Так, п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що зазначена у позовній заяві сума у розмірі 176 188,02 грн. не є податковим боргом ДП „Хліб Одещини” ДАК „Хліб України”.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд. Одеської області вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Хліб Одещини” про стягнення 176 188,02 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 20 жовтня 2006 р.

Суддя Петров В.С.