ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 р.

№ 3692/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 14.10.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю передбачені ст.ст.54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням вимог абз.8 ч.1 ст.13 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» починаючи з 01.01.2010 року.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії неправомірними, зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2010 року з врахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що порядок обчислення пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю визначається Кабінетом Міністрів України. Твердження щодо застосування як базової величини для перерахунку пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – мінімальної пенсії за віком ґрунтується на помилковому твердженні норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини. Вказує, що згідно ч.4 ст.54 Закону порядок обчислення пенсії за даною нормою визначається КМУ. Питання обчислення розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у відповідності до Закону, регулюється постановами уряду, в яких відсутнє посилання на визначення мінімального розміру пенсії відповідно до положень закону України про Державний бюджет України. Також при застосуванні мінімального розміру пенсії, судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, згідно копії довідки /а.с.7/ інвалідом третьої групи.

Згідно ч.1, 2 ст.99 КАС України (в редакції від 07.07.2010 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції від 07.07.2010 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а тому позов щодо зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю передбачені ст.ст.54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2010 року по 13.04.2010 року слід залишити без розгляду.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ч.1 ст.46 Конституції України).

Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по третій групі інвалідності – шести мінімальних пенсій за віком.

Особам, віднесеним до категорії 1, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам третьої групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

На підставі наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що слід зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю починаючи 14.04.2010 року з врахуванням виплачених сум.

Відповідно до абз.8 ч.1 ст.13 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» Почесні донори України, мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

З матеріалів справи видно, що позивачу виплачувалась надбавка донора у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому в задоволенні позову в цій частині відмовлено правомірно.

Також колегія суддів вважає за належне наголосити, що нарахування та виплату в користь позивача державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» необхідно проводити до виникнення обставин, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Відносно заперечень відповідача щодо неправильного застосування положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів, зазначає, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження (ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум»). Відповідно до п.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Колегія суддів також, вважає за потрібне наголосити, що покликання відповідача на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому виплата пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у збільшених розмірах буде можливою тільки після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України є безпідставними, оскільки відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог до уваги взяти не можна, так як невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність бюджетних коштів не є підставою для виправдання недоплати наведених вище виплат.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Відповідно до п.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.3, 202 п.1, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 щодо зобов’язання нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 1 січня 2010 року по 13 квітня 2010 року включно залишити без розгляду.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2010 року у справі №2а-3940/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області щодо ненарахування і невиплати в користь ОСОБА_1 згідно ст.ст.54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 14 квітня 2010 року, неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області нараховувати і виплачувати в користь ОСОБА_1 згідно ст.ст.54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсію по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 14 квітня 2010 року, з врахуванням виплачених сум

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик