Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 лютого 2012 р. № 2-а- 17325/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі –Воронові М.А.

за участю представників сторін:

позивача –Підіпригори М.О.

відповідача – Таран М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ханс Т» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Торговий дім Ханс Т»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому після доповнення позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 10.10.2011р. № 0002032330, від 10.10.11р. № 0002042330, від 10.10.11р. № 0002052330, від 26.07.11р. № 0000071540, від 10.10.11р. № 0002062330, від 17.10.11р. № 0002112330, від 26.10.11р. № 0000332320, від 09.12.11р. № 0002572330, від 05.01.12р. № 0000032330, від 03.01.12р. № 0000022330.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення–рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб’єкта владних повноважень, що викладені в актах перевірки позивача: № 1308/15-412/33815998 від 14.07.11р., № 1610/23-304/33815998 від 26.08.11р., № 1895/23-304/33815998 від 26.09.11р., № 1976/23-304/33815998 від 05.10.11р., № 2014/23-217/33815998 від 12.10.11р., № 2263/23-304/33815998 від 28.11.11р., № 2403/23-304/33815998 від 23.12.11р., а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов’язок по оплаті грошового зобов’язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, та за платежем надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб’єктами господарювання на користь Державного бюджету України. Крім цього, позивач зазначив, що висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками: ПП «Український центр екології», ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»не відповідають вимогам цивільного законодавства, та були зроблені податковою інспекцією з перевищенням наданих їй повноважень. Також позивач зазначив, що має належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують взаємовідносини з ПП «Український центр екології», ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»та надають право платнику податків відображати господарські операції з зазначеними суб’єктами господарювання у податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача, Підіпригора М.О. підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, та зазначив, що податкові повідомлення –рішення повністю відповідають вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованими та законними.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ханс Т»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 33815998, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкова.

ТОВ «Торговий дім Ханс Т»з 09 листопада 2005 року є платником податку на додану вартість. На момент розгляду справи ТОВ «ТД Ханс Т»є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.03.10р. № 100274118, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Харкова в зв’язку зі зміною товариством місцезнаходження.

Судом в судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 798 від 29.06.11р. головним державним податковим ревізором-інспектором сектору проведення невиїзних документальних (камеральних) перевірок ДПІ у Ленінському районі м. Харкова Протопоповою О.О., згідно п. 78.1 ст. 78 з урахуванням п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім Ханс Т»в частині правомірності нарахування податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.11р. по 30.04.11р., результати якої було оформлено актом від 14.07.2011р. № 1308/15-412/33815998. В ході проведення зазначеної перевірки було встановлено порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1 і 2 ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з ПП «Український центр екології»; п. 198.1 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу податкового кредиту у квітні 2011 року суми ПДВ у розмірі 194293,42 грн., яка виникла від виконання угод з ПП «Український центр екології», які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов’язані з господарською діяльністю, в результаті чого позивачем було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на 194293,42 грн.

На підставі зазначених висновків начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було складено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011р. № 0000071540, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 194294,42 грн., з яких за основним платежем 194293,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –1,00 грн.

В період з 29.07.11р. по 18.08.2011р. фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім Ханс Т»(код ЄДРПОУ 33815998) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 26.08.2011р. № 1610/23-304/33815998. Згідно висновків зазначеного акту перевіряючими були встановлені порушення ч. 1 та 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 та 2 ст. 228 ЦК України, п. 1.32 ст. 1, ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв’язку з чим донараховано податок на прибуток у розмірі 131691,00 грн., п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 та 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст.ст. 185, 187, 188 розділу 5 Податкового кодексу України, в зв’язку з чим донараховано податок на додану вартість у розмірі 257074,90 грн.; п. 240.2 ст. 240, п. 241.1, п.п. 241.2.2 п. 241.2 ст. 241, п.п. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242, п. 249.1 та п. 249.4 ст. 249 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим донараховано екологічний податок у розмірі 14813,00 грн. та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме підприємством не надано до органів ДПС податкову декларацію екологічного податку за 1 кв. 2011 року, граничний строк подання якої –10.05.11р.

З посиланням на згаданий акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова були винесені та направлені позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

1. податкове повідомлення-рішення № 0002032330 від 10.10.2011р., яким ТОВ «Торговий дім Ханс Т»було збільшено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 295006,50 грн., з яких за основним платежем 257075,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –37931,50 грн.

2. податкове повідомлення-рішення № 0002042330 від 10.10.2011р., яким ТОВ «Торговий дім Ханс Т»було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 368758,24 грн., з яких за основним платежем 321344,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –47414,24 грн.;

3. податкове повідомлення-рішення № 0002052330 від 10.10.11р., яким ТОВ «Торговий дім Ханс Т»було збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб’єктами господарювання на суму 14815,00 грн., з яких за основним платежем 14813,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 2,00 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач, ТОВ «Торговий дім Ханс Т»оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Харківській області.

ДПА у Харківській області своїм рішенням від 29.11.11р. № 5360/10/25-203 залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 10.10.2011р. № 0002032330, № 0002042330, № 0002052330, а скаргу директора ТОВ «ТД Ханс Т»Котюк О.М. –без задоволення, та збільшила суму грошового зобов’язання з екологічного податку (штрафні) санкції у податковому повідомленні-рішенні від 10.10.11р. № 0002052330 на суму 169,00 грн.

Не погодившись з висновками рішення ДПА у Харківській області про результати розгляду скарги від 29.11.11р. № 5360/10/25-203 позивач, ТОВ «ТД Ханс Т»оскаржив зазначене рішення та податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 10.10.11р. № 0002032330, № 0002042330, № 0002052330 до Державної податкової служби України.

ДПС України своїм рішенням від 03.01.2012р. № 23/6/10-2215 про результати розгляду повторної скарги залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 10.10.2011р. № 0002032330, № 0002042330, № 0002052330 з урахуванням рішення ДПА у Харківській області від 29.11.11р. № 5360/10/25-203, а скаргу ТОВ «ТД Ханс Т»- без задоволення.

Судом встановлено, що на виконання рішення ДПА у Харківській області від 29.11.11р. № 5360/10/25-203 про результати розгляду скарги на збільшену суму грошового зобов’язання з екологічного податку (штрафні санкції) у розмірі 169,00 грн. ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було складено податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012р. № 0000022330.

Як з’ясовано судом, грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 368758,24 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 10.10.11р. № 0002042330 та грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 295006,50 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 10.10.11р. № 0002032330 були визначені позивачу, ТОВ «ТД Ханс Т»в зв’язку з відображенням в акті перевірки від 26.08.11р. № 1610/23-304/33815998 фактів порушення позивачем вимог ч. 1 і 5 ст. 203, ч. 1 і 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 і 2 ст. 228 ЦК України, п. 1.32 ст. 1, ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 і 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 185, ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України, внаслідок відображення в податковому обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість первинних документів, що були складені ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект»та ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», за господарськими операції, котрі відбувались у межах нікчемних правочинів.

В період з 14.09.2011р. по 20.09.2011р. фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД Ханс Т»по взаємовідносинам із ТОВ «Сінергія-А»(код ЄДРПОУ 36429482) у період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. За результатами перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було складено акт від 26.09.11р. № 1895/23-304/33815998, яким було встановлено порушення ТОВ «ТД Ханс Т»п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством було занижено податок на додану вартість у червні 2011 року на суму 178121,84 грн.

Зі змісту акту перевірки від 26.09.11р. № 1895/23-304/33815998 вбачається, що фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 188123,00 грн. є висновки посадових осіб ДПІ про безпідставне відображення в податковому обліку з податку на додану вартість первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Сінергія-А», так як за результатами перевірки контрагента було встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, про що свідчить відсутність у ТОВ «Сінергія-А»кваліфікованого персоналу, незначний штат працюючих осіб, відсутність основних фондів, а саме транспортних засобів та приміщень для зберігання товарів.

На підстав висновків вказаного акту перевірки 10 жовтня 2011 року начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002062330, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 178123,00 грн., з яких за основним платежем 178122,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 26.08.11р. № 668 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором 1 рангу –Колодязним О.О., згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 78, ст.82 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім Ханс Т»для з’ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ПП «Український центр екології»у період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р.

За результатами перевірки було складено акт від 05.10.11р. № 1976/23-304/33815998 «Про результати позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торговий дім Ханс Т»по взаємовідносинам із ПП «Український центр екології»у період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р.», згідно висновків якого позивачем було порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за травень 2011 року на суму 293303,44 грн. При цьому позивачем було завищено податковий кредит на суму 293303,44 грн. та порушено положення Податкового кодексу України внаслідок відображення у складі податкового кредиту за травень 2011 року сум ПДВ за податковими накладними виписаними ПП «Український центр екології». На думку посадових осіб ДПІ господарські операції з ПП «Український центр екології»не підлягають відображенню у податковому обліку з податку на додану вартість, внаслідок того, що згідно висновків фахівців ДПІ у Московському районі м. Харкова правочини укладені від імені ПП «Український центр екології»не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

З посиланням на акт перевірки від 05.10.11р. № 1976/23-304/33815998 та згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.10.11р. № 0002112330, яким ТОВ «ТД Ханс Т»було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 293304,00 грн., з яких за основним платежем 293303,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –1,00 грн.

Судом також встановлено, що в період з 29.09.11р. по 05.10.11р. посадовою собою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торговий дім Ханс Т»по взаємовідносинам з ТОВ «Легал Світ»(код ЄДРПОУ 37191226) у період з 01.07.2011р. по 31.07.11р., результати якої оформлено актом від 12.10.11р. № 2014/23-217/33815998. За висновками акту перевірки від 12.10.11р. № 2014/23-217/33815998 встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на суму 396262,48 грн.

На підставі зазначених висновків начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2011р. № 0000332320, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 495328,75 грн., з яких за основним платежем 396263,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –99065,75 грн.

В період з 15.11.2011р. по 21.11.2011р. фахівцем ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі направлення від 14.11.11р. № 934 та наказу від 14.11.11р. № 1233, виданих ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1 ст. 78 з урахуванням п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім Ханс Т»в частині правомірності нарахування податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з підприємством постачальником –ТОВ «Легал Світ»(код ЄДРПОУ 37191226) за серпень 2011 року. Результати перевірки було оформлено актом від 28.11.11р. № 2263/23-304/33815998. Згідно розділу 4 «Висновки»зазначеного акту перевіркою встановлено порушення позивачем, ТОВ «ТД Ханс Т»п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 254122,00 грн.

Начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі висновків акту перевірки від 28.11.11р. № 2263/23-304/33815998 було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011р. № 0002572330, яким ТОВ «ТД Ханс Т»було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 381183,00 грн., з яких за основним платежем 254122,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –127061,00 грн.

В період з 12.12.2011р. по 16.12.2011р. посадовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім Ханс Т»в частині правомірності нарахування податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з підприємством постачальником –ТОВ «Легал Світ»(код ЄДРПОУ 37191226) за вересень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 23.12.2011р. № 2403/23-304/33815998, яким було встановлено порушення позивачем п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 233193,00 грн.

На підставі акту перевірки № 2403/23-304/33815998 від 23.12.11р. та згідно п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення рішення від 05.01.2012р. № 0000032330, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 408087,75 грн., з яким за основним платежем 233193,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –174894,75 грн.

Згідно акту від 12.10.11р. № 2014/23-217/33815998, від 28.11.11р. №2263/23-304/33815998 та від 23.12.11р. № 2403/23-304/33815998 позивачем було порушено положення Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у липні 2011 року на суму 396262,48 грн., у серпні 2011 року на суму 254122,00 грн. та у вересні 2011 року на суму 233193,00 грн., внаслідок відображення у податковому обліку з податку на додану вартість, а саме у складі податкового кредиту, первинних документів складених ТОВ «Легал Світ». На думку перевіряючих первинні документи складені ТОВ «Легал Світ»не підлягаю відображенню у податковому обліку з податку на додану вартість, в зв’язку з тим, що ДПІ у Московському районі м. Харкова та ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова було встановлено, відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Легал Світ»(підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не має власних та орендованих основних фондів, транспортних засобів для переміщення паливно-мастильних матеріалів тощо).

На підставі зазначених вище обставин та аналізу спірних актів перевірок: від 14.07.11р. № 1308/15-412/33815998, від 26.08.11р. № 1610/23-304/33815998, від 26.09.11р. № 1895/23-304/33815998, від 05.10.11р. № 1976/23-304/33815998, від 12.10.11р. № 2014/23-217/33815998, від 28.11.11р. № 2263/23-304/33815998, від 23.12.11р. № 2403/23-304/33815998 судом встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 295006,50 грн. та з податку на прибуток на суму 321344,00 грн. є визнання відповідачем неправомірним формування позивачем податкового кредиту та валових витрат у липні 2010 р., серпні 2010р., жовтні 2010р. та березні 2011 р., внаслідок відображення в податковому обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість первинних документів, що були складені ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект»та ТОВ «НПК Стройсервисэлектро»за господарськими операції, котрі відбувались у межах нікчемних правочинів. Фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 1950330,92 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 26.07.11р. № 0000071540, від 10.10.11р. № 0002062330, від 17.10.11р. № 0002112330, від 26.10.11р. № 0000332320, від 09.12.11р. № 0002572330, від 05.01.12р. № 0000032330 є визнання відповідачем неправомірним формування позивачем податкового кредиту у період з квітня по вересень 2011року внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, щодо яких встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій, та правочини з якими визнано нікчемними: ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб’єктом владних повноважень в основу оскаржуємих податкових повідомлень-рішень та відображених в актах перевірки від 14.07.11р. № 1308/15-412/33815998, від 26.08.11р. № 1610/23-304/33815998, від 26.09.11р. № 1895/23-304/33815998, від 05.10.11р. № 1976/23-304/33815998, від 12.10.11р. № 2014/23-217/33815998, від 28.11.11р. № 2263/23-304/33815998, від 23.12.11р. № 2403/23-304/33815998 суджень суб’єкта владних повноважень, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно Довідки АА № 320639 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України судом було встановлено, що видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля паливом (51.51.0), роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань (52.48.9), інші види оптової торгівлі (51.90.0), здавання в оренду власного нерухомого майна (70.20.0), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0).

Основним видом діяльності, який здійснював позивач у періодах, які перевірялися, було здійснення торгівлі паливом. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення в актах перевірки позивача.

Судом встановлено, що з метою здійснення власної господарської діяльності позивачем були укладені правочини з наступними контрагентами-постачальниками: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект»та ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А».

Як вбачається з наявних у справі документів 25 червня 2010 року між ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект»(за договором - Продавець) та ТОВ «ТД Ханс Т»(за договором –Покупець) був укладений договір поставки, згідно умов якого Продавець зобов’язався передати (поставити), а Покупець прийняти та оплатити товар, найменування та кількість якого, визначається у накладних.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект»передало у власність позивача товар (дизельне пальне) на загальну суму 910333,39 грн., в т.ч. ПДВ 151722,24 грн., зокрема, у липні 2010р. на суму 439460,03 грн., в т.ч. ПДВ 73224,34 грн., у серпні 2010р. на суму 231043,60 грн., в т.ч. ПДВ 38507,27 грн. та у вересні 2010р. на суму 239943,76 грн., в т.ч. ПДВ 39990,63 грн.

ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект»виписало та надало позивачу рахунки-фактури: № СФ-1608-020 від 16.08.10р., № СФ-0607-020 від 06.07.10р., СФ-0607-021 від 06.07.10р., видаткові накладні: РН-0607-020 від 06.07.10р., РН-0607-021 від 06.07.10р., РН-1608-020 від 16.08.10р., РН-0609030 від 06.09.10р.; податкові накладні: № 06070000020 від 06.07.10р., № 06070000021 від 06.07.10р., 1608000020 від 16.08.10р., № 0609000030 від 06.09.10р.

Податкові накладні виписані ТОВ «Укр-Буд-Комплект»були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних того періоду, в якому були виписані (отримані).

Судом встановлено, що податкові накладні виписані ТОВ «Укр-Буд-Комплект»відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість». Крім цього, суд звертає увагу, що зауваження щодо форми та змісту податкових накладних виписаних ТОВ «Укр-Буд-Комплект»з боку ДПІ у Ленінському районі м. Харкова були відсутні як під час перевірки так і в ході розгляду справи.

Доставка товару здійснювалася за рахунок позивача, ТОВ «ТД Ханс Т», що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 0607-020 від 06.07.10р., 0607-021 від 06.07.10р.

Вартість придбаного товару була повністю сплачена позивачем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 910333,39 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Укр-Буд-Комплект», про що свідчать платіжні доручення, оборотно-сальдова відомість по рах. 631, окрім того, факт повної оплати товару визнаний суб'єктом владних повноважень.

За матеріалами справи судом встановлено, що у березні 2011 році позивач мав взаємовідносини з ТОВ «НПК «Стройсервисэлектро»(за договором - Постачальник) на підставі договору поставки № 28/1 від 23 березня 2011 року, згідно умов якого Постачальник зобов’язався передати Покупцю (ТОВ «ТД Ханс Т»), а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти. За умовами зазначеного договору кількість товару та вартість кожної партії товару визначається за супровідними документами (накладними, рахунками). Поставка товару може здійснюватися як Постачальником так і Покупцем. Форма оплати - безготівковий розрахунок.

На виконання умов зазначеного договору у березні 2011 року ТОВ «НПК «Стройсервисэлектро»поставило ТОВ «ТД Ханс Т»дизельне пальне на загальну суму 632116,00 грн., в т.ч. ПДВ 105352,67 грн., що підтверджується приєднаними до матеріалів справи накладними № 28/8 від 28.08.11р., № 30/3 від 29.03.11р., рахунками-фактурами: 28/8 від 28.03.11р, 30/3 від 30.03.11р., товарно-транспортними накладними: № 28/3 від 28.03.11р., № 30/3 від 30.03.11р., податковими накладними № 119 від 28.03.11р., № 128 від 29.03.11р.

Зазначені податкові накладні були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2011 року. Податкові накладні отримані позивачем від ТОВ «НПК «Стройсервисэлектро»оформлені з додержанням вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України. Також суд звертає увагу, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не мала жодних зауваження щодо форми та змісту податкових накладних виписаних ТОВ «НПК «Стройсервисэлектро».

Позивач повністю розрахувався з ТОВ «НПК «Стройсервисэлектро»за отриманий товар у безготівковій формі, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи платіжними дорученнями та відомістю по рах. 631.

Судом встановлено, що 01 квітня 2011 року між ПП «Український центр екології»(за договором –Постачальник) та ТОВ «ТД Ханс Т»(за договором - Покупець) було укладено договір поставки № 04, згідно умов якого Постачальник зобов’язався передати Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти. За умовами зазначеного договору кількість товару та вартість кожної партії товару визначається за супровідними документами (накладними, рахунками). Поставка товару може здійснюватися як Постачальником так і Покупцем. Форма оплати - безготівковий розрахунок.

На виконання умов зазначеного договору ПП «Український центр екології»поставило позивачу, ТОВ «ТД Ханс Т»у період з квітня по травень 2011 року паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне) на загальну суму 2925581,30 грн., в т.ч. ПДВ 487596,89 грн., зокрема, у квітні 2011 року на суму 1165760,50 грн., в т.ч. ПДВ 194293,412 грн. та у травні 2011 року на суму 1759820,80 грн., в т.ч. ПДВ 293303,37 грн.

ПП «Український центр екології»надало позивачу рахунки-фактури: № 4/2 від 04.04.11р., 8/5 від 08.04.11р., 19/4 від 19.04.11р., 26/5 від 26.04.11р., 5/10 від 05.05.11р., 11/6 від 11.05.11р., 13/11 від 13.05.11р., 18/9 від 18.05.11р., 25/4 від 25.05.11р., 281 від 26.05.11р.; видаткові накладні: № 4/3 від 04.04.11р., № 8/5 від 08.04.11р., 19/4 від 19.04.11р., 26/5 від 26.04.11р., 5/10 від 05.05.11р., 11/6 від 11.05.11р., 13/11 від 13.05.11р., 18/9 від 18.05.11р., 25/4 від 25.05.11р., 27/4 від 26.05.11р.; податкові накладні: № 9 від 04.04.11р., № 42 від 08.04.11р., № 94 від 19.04.11р., № 131 від 26.04.11р., № 31 від 05.05.11р., № 89 від 11.05.11р., № 129 від 13.05.11р., № 190 від 18.05.11р., № 259 від 25.05.11р., 281 від 26.05.11р.

Факт поставки дизельного пального позивачу, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення продукції, підтверджується приєднаними до матеріалів справи товарно-транспортними накладними: від 04.04.11р., № 8/3 та 8/4від 08.04.11р., 19/4 від 19.04.11р., 26/4 від 26.04.11р., 5/9 від 05.05.11р., 11/6 від 11.05.11р., 13/11 від 13.05.11р., 18/9 від 18.05.11р., 25/4 від 25.05.11р., 26/4 від 26.05.11р. Доставка товару здійснювалася за рахунок позивача.

Позивач повністю розрахувався з ПП «Український центр екології» у безготівковій формі –шляхом перерахування на поточний рахунок ПП «Український центр екології»суми у розмірі 2925581,30 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та відомістю по рах. 631. Крім цього, зазначені обставини не заперечуються відповідачем, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

У період, який перевірявся позивач, ТОВ «ТД Ханс Т»мав взаємовідносини з ТОВ «Легал Світ». Так 04 липня 2011 року між ТОВ «Легал Світ»(за договором –Постачальник) та ТОВ «ТД Ханс Т»(за договором –Покупець) було укладено договір купівлі-продажу ПММ № 04-07/ДТ, згідно умов якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали. Згідно договору умови поставки –самовивіз, форма розрахунків – передплата.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Легал Світ»передало позивачу, ТОВ «ТД Ханс Т»у власність товар (дизельне пальне) на загальну суму 5301461,96 грн., в т.ч. ПДВ 883577,00 грн., у липні 2011 року на суму 2377574,00 грн., в т.ч. 396262,40 грн., у серпні 2011 року на суму 1524728,70 грн., в т.ч. ПДВ 254121,45 грн., у вересні 2011 р. на суму 1399158,86 грн., в т.ч. ПДВ 233193,14 грн.

Факт поставки товару підтверджується наданими позивачем та долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних: № 4/6 від 04.07.11р., 6/3 від 06.07.11р., 8/2 від 08.07.11р., 11/1 від 11.07.11р., 11/5 від 11.07.11р., 12/6 від 12.07.11р., 13/7 від 13.07.11р., 13/8 від 13.07.11р., 15/4 від 15.07.11р., 18/1 від 18.07.11р., 25/6 від 25.07.11р., 25/2 від 25.07.11р., 26/3 від 26.07.11р., лс-00009/1 від 09.08.11р., лс-0017/10 від 17.08.11р., лс-0018/4 від 18.08.11р., лс-00018/8 від 18.08.11р., лс-00018/9 від 18.08.11р., лс-00019/2 від 19.08.11р., лс-0022/3 від 22.08.11р., лс-0026/3 від 26.08.11р., лс-0030/1 від 30.08.11р., 7/8 від 07.09.11р., 7/9 від 07.09.11р., 8/12 від 08.09.11р., 9/9 від 09.09.11р., 12/7 від 12.09.11р., 12/8 від 12.09.11р., 12/9 від 12.09.11р., 12/13 від 12.09.11р., 13/5 від 12.09.11р., 14/1 від 14.09.11р., 15/1 від 15.09.11р., 16/11 від 16.09.11р., рахунків-фактур: № лс-00005/4 від 05.07.11р., лс-00006/3 від 06.07.11р., лс-00008/2 від 08.07.11р., лс-00011/1 від 11.07.11р., лс-0011/14 від 11.07.11р., лс-00012/6, лс-00013/7 від 13.07.11р., лс-00013/8 від 13.07.11р., лс-00009/1 від 09.08.11р., лс-0017/10 від 17.08.11р., лс-0018/4 від 18.08.11р., лс-00018/8 від 18.08.11р., лс-00018/9 від 18.08.11р., лс-00019/2 від 19.08.11р., лс-0022/3 від 22.08.11р., лс-0026/3 від 26.08.11р., лс-0030/1 від 30.08.11р., лс-07/8 від 07.09.11р., лс-07/9 від 07.09.11р., лс-08/12 від 08.09.11р., лс-09/9 від 09.09.11р., лс-12/7 від 12.09.11р., лс-12/8 від 12.09.11р., лс-12/9 від 12.09.11р., лс-12/13 від 12.09.11р., лс-13/5 від 12.09.11р., лс-14/1 від 14.09.11р., лс-15/1 від 15.09.11р., лс-16/11 від 16.09.11р., податковими накладними: 15 від 04.07.11р., 25 від 06.07.11р., 47 від 08.07.11р., 58 від 11.07.11р., 72 від 11.07.11р., 82 від 12.07.11р., 95 від 13.07.11р., 96 від 13.07.11р., 121 від 15.07.11р., 129 від 18.07.11р., 177 від 25.07.11р., 173 від 25.07.11р., 191 від 26.07.11р., 42 від 09.08.11р., 118 від 17.08.11р., 127 від 18.08.11р., 131 від 18.08.11р., 132 від 18.08.11р., 139 від 19.08.11р., 149 від 22.08.11р., 177 від 26.08.11р., 197 від 30.08.11р., 61 від 07.09.11р., 62 від 07.09.11р., 84 від 08.09.11р., 98 від 09.09.11р., 111 від 12.09.11р., 112 від 12.09.11р., 113 від 12.09.11р., 117 від 12.09.11р., 126 від 13.09.11р., 132 від 14.09.11р., 147 від 15.09.11р., 167 від 16.09.11р., товарно-транспортними накладними: 4/6 від 04.07.11р., 6/3 від 06.07.11р., 8/2 та 8/2-1 від 08.07.11р., 11/1 від 11.07.11р., 11/5 від 11.07.11р., № 667187 від 12.07.11р., 13/7 від 13.07.11р., 13/8 від 13.07.11р., 15/4 від 15.07.11р., 18/1 від 18.07.11р., 25/6 від 25.07.11р., 25/2 від 25.07.11р., 26/3 від 26.07.11р., № 9/1, 9/2, 9/3 від 09.08.11р., № 17/10, 17/11, 17/12, 17/13 від 17.08.11р., № 18/4 від 18.08.11р., 18/8 від 18.08.11р., 18/9 від 18.08.11р., № 19/2, 19/4 від 19.08.11р., 22/3, 22/4 від 22.08.11р., 26/3 від 26.08.11р., № 30/1, 30/2, 30/3 від 30.03.11р., 7/8 від 07.09.11р., 7/9 від 07.09.11р., 8/12 від 08.09.11р., 9/9 від 09.09.11р., 12/7 від 12.09.11р., 12/8 від 12.09.11р., 12/13 від 12.09.11р., 13/5 від 12.09.11р., 14/1 від 14.09.11р., 15/1 від 15.09.11р., 16/11 від 16.09.11р.

Податкові накладні виписані ТОВ «Легал Світ»на ім’я позивача були відображені у реєстрі отриманих податкових накладних того періоду, в якому були отримані накладні. При цьому суд звертає увагу, що зауваження щодо форми та змісту податкових накладних виписаних ТОВ «Легал Світ»з боку ДПІ у Ленінському районі м. Харкова були відсутні як під час перевірки так і в ході розгляду справи. Судом було встановлено, що податкові накладні виписані ТОВ «Легал Світ»на ім’я позивача, ТОВ «ТД Ханс Т»відповідають вимогам п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу ПММ № 04-07/ДТ від 04.07.2011р. та згідно зазначених вище товарно-транспортних накладних поставка товару здійснювалася за рахунок ТОВ «ТД Ханс Т».

Відповідно до приєднаних до матеріалів справи платіжних доручень та оборотно-сальдової відомості по рах. 631 позивач, ТОВ «ТД Ханс Т»перерахував на поточний рахунок ТОВ «Легал Світ»за поставлений товар (дизельне пальне) суму у розмірі 5207544,61 грн.

Судом встановлено, що з метою здійснення власної господарської діяльності 30 травня 2011 року позивачем, ТОВ «ТД Ханс Т»було укладено з ТОВ «Сінергія-А»(за договором Постачальник) договір поставки нафтопродуктів № 30/2, згідно умов якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю –ТОВ «ТД Ханс Т», а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Сінергія-А»поставило ТОВ «ТД Ханс Т»у травні та червні 2011 року товар (дизельне паливо) на суму 1374631,00 грн., в т.ч. ПДВ 137463,10 грн., зокрема, у травні 2011 року на суму 305900,00 грн., в т.ч. ПДВ 50983,00 грн. та у червні 2011 року на суму 1068731,00 грн., в т.ч. ПДВ 178121,83 грн.

Факт поставки товару підтверджується наданими позивачем та долученими до матеріалів справи копіями рахунків-фактур: 30/05 від 30.05.11р., с-000003/7 від 03.06.11р., с-000006/3 від 06.06.11р., с-000014/5 від 14.06.11р., 21/06 від 21.06.11р., видаткових накладних: 30/05 від 30.05.11р., с-000003/7 від 03.06.11р., с-000006/3 від 06.06.11р., с-000014/5 від 14.06.11р., 21/2 від 21.06.11р., товарно-транспортних накладних: 30/05 від 30.05.11р., с-000003/7 від 03.06.11р., с-000006/3 від 06.06.11р., с-000014/5 від 14.06.11р., 21/2 від 21.06.11р.; податкових накладних: 42 від 30.05.11р., 41 від 03.06.11р., 45 від 06.06.11р., 112 від 14.06.11р., 168 від 21.06.11р.

Податкові накладні виписані ТОВ «Сінергія-А»на ім’я позивача відповідають вимогам п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України та були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних. Крім цього, відповідач не мав жодних зауважень щодо форми та змісту податкових накладних виписаних ТОВ «Сінергія-А»на ім’я позивача, ТОВ «ТД Ханс Т».

Розрахунки між сторонами було здійснено у безготівковій формі, що підтверджується приєднаними до матеріалів справи платіжними дорученнями та відомістю по рах. 631. Крім цього, зазначені обставини не заперечуються відповідачем, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова в ході розгляду справи до суду не подав.

Факт наявності у позивача –ТОВ «Торговий дім Ханс Т»матеріально-технічних ресурсів, персоналу, необхідних для здійснення основного виду діяльності –торгівля паливом та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності не заперечується відповідачем. Зазначені обставини знайшли своє відображення в актах перевірки позивача.

Позивач надав до суду документи: договір оренди нежитлових приміщень, договір оренди майна № 01/10-2 від 01.10.09р., укладений між позивачем та ФО-П ОСОБА_4 та акти приймання-передачі майна до цього договору, договір оренди майна № 01/11-1 від 01.11.10р. укладений між позивачем та ТОВ «Нафтогарант»та акти приймання-передачі майна до договору, форми 1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку», які підтверджують наявність у позивача офісних та складських приміщень, складів для зберігання паливно-мастильних матеріалів, персоналу необхідного для здійснення основного виду діяльності –торгівля паливом.

Крім цього, на підтвердження реальності господарської операції щодо поставки паливно-мастильних матеріалів (дизельне палильне) за спірними правочинами позивач надав договори на перевезення вантажу, талони замовника, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідні ліцензії, свідоцтва про повірку автоцистерн калібрових, платіжні доручення, які приєднані до матеріалів справи.

З долучених до матеріалів справи документів, договорів поставки та договорів купівлі-продажу за період 2010р. –2011р., а також податкових декларацій з ПДВ, судом встановлено, що у період, який перевірявся позивач здійснював реалізацію паливно-мастильних матеріалів (дизельне пальне).

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін спірних правочинів як платників податку на додану вартість ДПІ у Ленінському районі м. Харкова ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що предметом даних правочинів не є речі, котрі обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов’язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект»та ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»зобов’язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом –Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та зазначеними вище контрагентами позивача взаємоузгодженних спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Приєднані до справи копії платіжних доручень засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб’єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб –через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагентів-постачальників: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ «ТД Ханс Т»(що могло б мати місце в разі пов’язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

З приводу викладеного в акті судження суб’єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акти перевірки позивача, суд дійшов висновку, що ДПІ у Ленінському м. Харкові не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як єдиним мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів та нереальність господарських операцій з контрагентами-постачальниками: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»є висновки інших органів податкової служби –ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ДПІ у Московському районі м. Харкова, Харківською об’єднаною ДПІ.

Однак, з положень статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом –Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом –Порядок № 985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень–рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов’язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.

Проте, в актах перевірки позивача суб’єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов’язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій, та нереальність господарських операцій між позивачем і контрагентами-постачальниками: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А».

Судом також достеменно встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Перевіряючи обґрунтованість судження суб’єкта владних повноважень про нікчемність спірних правочинів, суд враховує правові позиції Верховного суду України, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», та зазначає про відсутність в матеріалах справи даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру незаконно заволодіти майном Держави.

З приводу судження владних повноважень про нікчемність спірних правочинів суд також відмічає, що в силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб’єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб’єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86), ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86), суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливість проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірні договори: договір б/н від 25.06.10р., договір поставки № 28/1 від 28.03.11р., договір поставки № 04 від 01.04.2011р., договір купівлі-продажу ПММ № 04-07/ДТ від 04.07.11р., договір поставки нафтопродуктів № 30/2 від 30.05.11р., були укладені сторонами з додержанням норм цивільного та господарського права, були повністю виконані сторонами, а господарські операції за спірними правочинами відбулись. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»є пов’язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов’язань за спірними правочинами, вчиненні правочини об’єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків, вчинені за спірними правочинами господарські операції не мали реального характеру та не спричинили змін майнового стану ТОВ «Торговий дім Ханс Т»відповідач до суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами-постачальниками: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»та нереальність господарських операцій між позивачем та зазначеними суб’єктами господарювання, акти перевірки позивача не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України.

Інших мотивів, окрім нікчемності спірних правочинів та нереальності господарських операцій за висновками актів перевірок контрагентів, відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення не поклав.

Оскільки спірні правовідносини склались з приводу формування платником податків валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, суд вважає за необхідне при вирішенні справи керуватись положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України.

Згідно пункту 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії, з врахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 –5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими обов’язковими документами, обов’язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як було встановлено судом позивач розрахувався з контрагентами-постачальниками: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»у безготівковій формі –шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А». Товар, придбаний у зазначених контрагентів-постачальників був використаний у власній господарській діяльності, а саме реалізований іншим суб’єктом господарювання.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.6 п. .2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абз. 1 п. 5 зазначеного Порядку, передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі, і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані належним чином оформлені податкові накладні від контрагентів-постачальників: ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А», які були відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних.

З пояснень представника відповідача, які повністю узгоджуються з матеріалами справ, а саме долученими позивачем до матеріалів справи копіями Свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість контрагентів, судом встановлено, що на момент укладення спірних правочинів та виписування спірних податкових накладних ТОВ «БК «Укр-Буд-Комплект», ТОВ «НПК Стройсервисэлектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Сінергія-А»були зареєстровані у встановленому законодавцем порядку платниками податку на додану вартість, що свідчить про те, що відсутня єдина підстава для визнання накладної недійсною –виписування її особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб’єкта владних повноважень про нікчемність правочинів та нереальність господарських операцій не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб’єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актами перевірки позивача не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд доходить висновку про недоведеність факту порушення позивачем, ТОВ «Торговий дім Ханс Т»п. 1.32 ст. 1, ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 і п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить висновку, що вимога позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова: від 26.07.10р. № 0000071540 про визначення позивачу грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 194294,42 грн., від 10.10.11р. № 0002032330 про визначення позивачу грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 295006,50 грн., від 10.10.11р. № 0002042330 про визначення позивачу грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 368758,24 грн., від 10.10.11р. № 0002062330 про визначення позивачу грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 178123,00 грн., від 17.10.11р. № 0002112330 про визначення позивачу грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 293304,00 грн., від 26.10.11р. № 0000332320 про визначення позивачу грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 495328,75 грн., від 09.12.11р. № 0002572330 про визначення позивачу грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 381193,00 грн., від 05.01.12р. № 0000032330 про визначення позивачу грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 408087,75 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо визначення позивачу грошового зобов’язання за платежем надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб’єктами господарювання на суму 14815,00 грн., в т.ч. за основним платежем 14813,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 2,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0002052330 від 10.10.2011р. та штрафних (фінансових) санкцій за платежем надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб’єктами господарювання у розмірі 169,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 03.01.2012р. № 0000022330 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

10 жовтня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002052330, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб’єктами господарювання на суму 14815,00 грн., з яких за основним платежем 14813,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –2,00 грн.

Як вже зазначалося вище рішенням від 29.11.11р. № 5360/10/25-203 ДПА у Харківській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 10.10.2011р. № 0002032330, № 0002042330, № 0002052330, та збільшила суму грошового зобов’язання з екологічного податку (штрафні) санкції у податковому повідомленні-рішенні від 10.10.11р. № 0002052330 на суму 169,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання рішення ДПА у Харківській області від 29.11.11р. № 5360/10/25-203 на збільшену суму грошового зобов’язання з екологічного податку (штрафні санкції) у розмірі 169,00 грн. ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було складено податкове повідомлення-рішення від 03.01.2012р. № 0000022330.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 10.10.11р. № 0002052330 та від 03.01.12р. № 0000022330 їх було прийнято на підставі акта перевірки від 26.08.11р. № 1610/23-304/33815998, яким було встановлено порушення ТОВ «ТД Ханс Т»п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 240.2 ст. 240, п. 241.1, п.п. 241.2.2 п. 241.2 ст. 241, п.п. 242.1 ст. 242, п. 249.1, п. 249.4 ст. 249 ПК України.

Згідно акту перевірки від 26.08.11р. № 1610/23-304/33815998 позивачем було порушено зазначені вище положення Податкового кодексу України та занижено екологічний податок на суму 14813,00 грн. внаслідок того, що позивач при реалізації паливно-мастильних матеріалів (дизельного пального) як податковий агент не нарахував та не утримав екологічний податок, а також в строк до 10.05.2011р на подав до податкового органу податкову декларацію з екологічного податку.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з огляду на наступне.

Згідно п. 240.2 ст. 240 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Згідно п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу України до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом та роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).

Відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів; обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

В п. 249.1 та 249.4 ст. 249 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу. Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку за формулой.

Системне тлумачення положень п. 241.2 та ст. 18 ПКУ дозволяє стверджувати про те, що визначення обов'язку з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) власнику пересувних джерел забруднення, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів власників пересувних джерел, з яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферу, буде здійснювати особа, яка здійснює оптову торгівлю паливом (п. 241.2.1 ст. 241 ПКУ) та особа, яка здійснює роздрібну торгівлю паливом, крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів, які здійснюють оптову торгівлю паливом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що екологічним податком обкладається кожен перший продаж палива оптовий чи роздрібний.

Як було встановлено у судовому засіданні, позивачем у період з 01.01.2011р. по 01.04.2011р., як оптовим покупцем, було придбане паливо у податкових агентів з екологічного податку. Зазначені обставини визнаються сторонами та не є спірними.

Оскільки позивач у 1 кварталі 2011 року придбав паливо, у ціну якого було вже включений екологічний податок, тобто у податкових агентів, то він не повинен був сплачувати повторно екологічний податок, як податковий агент та не повинен був подавати відповідну податкову звітність відповідачу за 1 квартал 2011.

Суд не приймає доводи відповідача, згідно з якими позивач, в будь якому разі, повинен був сплачувати екологічний податок при кожній реалізації палива, оскільки це протеричіть положенням ст.18 та п.241.2 ст.241 Податкового кодексу.

Як вбачається з п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, суд зазначає, що законодавцем з метою неоднозначного трактування ст.241 Податкового кодексу України Законом № 3609-VI від 07.07.2011 було внесені відповідні зміни, згідно з якими було виключено з числа податкових агентів суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом.

На підставі зазначених обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 10.10.11р. № 0002052330 та від 03.01.12р. № 0000022330 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача –орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ханс Т»до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова податкові повідомлення –рішення: №0002032330 від 10.10.2011 року, №2042330 від 10.10.2011 року, №0002052330 від 10.10.2011 року, №0000071540 від 26.07.2011 року,№0002062330 від 10.10.2011 року, №0002112330 від 17.10.2011 року, №0000332320 від 26.10.2011 року, №0002572330 від 09.12.2011 року, №0000032330 від 05.012012 року та №0000022330 від 03.01.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 03 березня 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко