Справа № 22-1400/200бр. Головуючий у суді 1-ї інстанції - суддя Максимович Г.В.
Категорія: 9 Доповідач - суддя Яковлєв Ю.В.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
<20» вересня 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлєва Ю.В.
суддів - Каранфілової В.М., Сидоренко I.П. при секретарі - Нікітіні Д.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Бар» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2005 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінростбанк» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ірен-агронатурпродукт», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ „Фінростбанк" 26.08.2005 року звернулось до суду з вищевказаним позовом пояснюючи, що 30.11.2003 року між сільськогосподарським ТОВ „Ірен-агронатурпродукт" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір оренди НОМЕР_1, який є недійсним у зв'язку з тим, що на час його заключення майно, яке було предметом вказаного договору, належало ТОВ „Фінростбанк" на праві власності згідно рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2003 року (справа №30/195-03-5851). Вказаним рішенням за ТОВ КБ „ФЕБ" визнано право власності на наступне майно: пектиновий цех, овочевий цех, фруктовий цех та цех дитячого харчування, що розташовані за АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 (будівлі, споруди та об'єкти інженерного забезпечення , технологічне обладнання, транспортні засоби). Зазначене рішення набрало законної сили 25.08.2003 року.
Відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 Статуту ТОВ „Фінростбанк", останнє є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ КБ „ФЕБ". Таким чином власником вищевказаного майна (майнового комплексу) є ТОВ „Фінростбанк". Представник позивача вважає, що за таких обставин договір оренди (а.с. 5-7) цього" ж.самого майна НОМЕР_1, укладений між СГТОВ „Ірен-агронатурпродукт" та відповідачем ОСОБА_2, не відповідає ст.41 Конституції України, ст.ст. З, б Закону України „Про власність" та ст.ст. 317, 319 ЦК України.
Представники відповідачів у судовому засіданні заявлений позов визнали та пояснили, що їх довірителі на час укладення договору оренди НОМЕР_1 не знали про те, що майно, яке було предметом договору належало ТОВ „Фінростбанк" -правонаступнику ТОВ КБ „ФЕБ".
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2005 року позовні вимоги ТОВ „Фінростбанк" задоволені. Договір оренди НОМЕР_1, укладений між СГ ТОВ „Ірен-агронатурпродукт" та ОСОБА_2 визнаний недійсним. Цим же рішенням суд зобов'язав усунути перешкоди в користуванні ТОВ „Фінростбанк" належним йому на праві власності майном, яке складається з основних виробництв у складі пектинового цеху, овочевого цеху, цеху дитячого харчування, цеху напівфабрикатів, яке розташоване за АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, шляхом звільнення службових приміщень та технологічних площ у складі того ж майнового комплексу шляхом виселення юридичних та фізичних осіб, які їх займають та користуються майном ТОВ „Фінростбанк". Допущене негайне виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі ТОВ „Пфаннер Бар", посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд вказане судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні його позову.
У ході судового розгляду справи сторони не заперечували про зупинення провадження у справі, оскільки у Господарському суді Одеської області розглядається заява ТОВ „Пфаннер Бар" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2003 року (справа №30/195-03-5851), у зв'язку з зазначеним колегія суддів вважає, що провадження по даній справі повинно бути зупиненим.
Судове рішення по вказаному питанню у зазначеній господарській справі буде мати значення для розгляду даної цивільної справи, оскільки згідно ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА :
Провадження у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Бар» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 серпня 2005 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінростбанк» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ірен-агронатурпродукт», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною зупинити до набрання законної сили відповідним судовим рішенням господарського суду Одеської області
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
