УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Панкова M.B. Суддів Ісаєва Г.А.

Белинчук Т.Г. при секретарі Войциховській Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Курської сільської ради Білогірського району АР Крим про визнання незаконним рішення ради і підтвердження строку договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_1., ОСОБА_2 на постанову Білогірського районного суду АР Крим від 18 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративним позовом Курської сільської ради Білогірського району АР Крим про визнання незаконним рішення цієї ради від 24.03.2005 року, 25.06.2005 року і про підтвердження строку договору оренди земельної ділянки на три роки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2005 року вони звернулись на сесію Курської сільської ради із заявами про внесення змін до договору оренди землі від 29.03.2001 року в частині зменшення площі орендованої ними земельної ділянки до 1,5 га кожному, так як згідно п. 1.1 договору їм виділена рілля, а фактично - пасовище, за користування якими передбачена різна плата, посилаючись також на те, що вони раніш вже подавали заяви від 18.09.2002 року про перерахунок орендної плати в зв'язку з вищевикладеними обставинами, але ці заяви від 18.09.2002 року залишені без уваги. Тільки 24.03.2005 року рішенням Курської сільської ради їх заява від 30.05.2005 року задоволена і їм встановлена оренда землі площею 1,5 га, а невикористана земельна ділянка розміром 1,85 га вилучена.

Вважають, це рішення ухвалено радою неправомірно, з порушенням процедури, оскільки їх первинні заяви від 18.09.2002 року повинні бути розглянуті сільською радою на черговій сесії після подачі ними заяв, тобто у 2002 році, а не у 2005 році.

Постановою Білогірського районного суду АР Крим від 18.04.2006 року у задоволені позову ОСОБА_1. і ОСОБА_2відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. і ОСОБА_2. просять постанову суду скасувати посилаючись на її незаконність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 14.06.2004 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1. і ОСОБА_2стягнута заборгованість по орендній платі за землю, оплата якої була передбачена договорами від 29.03.2001 року. Рішенням Курської сільської ради від 24.03.2005 року

Справа№22- а-4803/2006 poку Головуючий першої

Інстанції Куртлушаев М.І,

Доповідач Панков М.В.

площа земельної ділянки, яка була орендована ОСОБА_1. і ОСОБА_2, встановлена 1,5 га, а невикористана ділянка розміром 1,85 га вилучена. Рішення сільської ради набрало законної сили з моменту його прийняття, а 25.06.2005 року Курська сільська рада ухвалила рішення, яким розірвала договір оренди земельної ділянки площею 3,35 га від 29.03.2001 року укладеного з ОСОБА_2 достроково за систематичну несплату орендної плати, зобов'язавши ОСОБА_2внести на розрахунковий рахунок суму заборгованості.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1. і ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення Курська сільська рада від 24.03.2005 року „Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки" і від 25.06.2005 року „Про заяву ОСОБА_2." прийняті в рамках наданих сільській раді компетенції і повноважень, відповідно до ст.. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування".

Суд першої інстанції порахував неспроможними доводи позивачів, що орендодавець зобов'язаний був зменшити площу орендованої земельної ділянки на прохання орендаря, так як ці обов'язки не передбачені ні договором, ні ст. 30 Законом України „Про оренду землі", а ОСОБА_1. і ОСОБА_2. первісно не заперечували проти укладеного договору, а тільки потім заявила бажання внести зміни до договору щодо розміру земельної ділянки, але до 24.03.2005 року договір від 29.03.2001 року не змінювався.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, вважає їх правильними та обгрунтованими і не знаходить правових підстав для скасування постанови суду, яке ухвалено судом з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи ОСОБА_1. і ОСОБА_2викладені в скарзі не спростовують висновків суду, тому не можуть бути прийняті до уваги, оскільки висновки суду відповідають дійсним обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2на постанову Білогірського районного суду АР Крим від 18 квітня 2006 року відхилити.

Постанову Білогірського районного суду АР Крим від 18 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.