Справа № 22- 8907 \ 2006 p. Головуючий 1 інстанції Никифоряк Л.П.

Категорія 21 Доповідач Висоцька В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2006 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого ВИСОЦЬКОЇ B.C.

суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ЗІНОВ"ЄВОЇ А.Г.

при секретарі ТАРАНЕЦЬ В.О.'

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача СТЕПАНОВА О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районному суді м. Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівка Донецької області (далі фонд) про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 15 червня 2006 року позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди був задоволений частково, на користь позивача з відповідача було стягнуто моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівка Донецької області просить скасувати рішення суду, постановити нове яким відмовити в задоволенні позову, оскільки висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди, та позивач не надав суду доказів завдання йому моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача СТЕПАНОВ О.В. підтримав скаргу.

Позивач ОСОБА_1 просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що позивачу завдано моральну шкоду професійним захворюванням: він не може вести звичайний спосіб життя, порушені його нормальні життєві зв"язки, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Оскільки по справі встановлено втрату позивачем 25 % професійної працездатності, суд визначив та стягнув із відповідача 10 000 грн. моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час, працював на підприємствах вугільної промисловості, під впливом систематичного і тривалого впливу шкідливих факторів, що властиві вугільній промисловості, у нього розвилося професійне захворювання - пневмоконіоз (а.с. 5-7). Відповідно до висновку МСЕК від 21 вересня 2005 року позивачу вперше встановлена стійка втрата працездатності 25 % у зв'язку з профзахворюванням - пневмоконіозом безстроково ( а. с. 12 ).

Згідно історії хвороби позивач страждає на хронічні захворювання, відчуває фізичний біль, кашель, йому важко дихати, неодноразово проходив курс стаціонарного лікування (а.с. 8-11).

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування моральну шкоди, заподіяної здоров"ю, за нормами Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Доводи апеляційної скарги про відсутність у справі висновку МСЕК про завдання моральної шкоди позивачу не відповідають вимогам п.З ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з яким моральна (немайнова) шкода відшкодовується потерпілому за його заявою з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів лише у тому випадку, коли потерпілому не була спричинена втрата професійної працездатності.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував, що професійним захворюванням позивачу завданий фізичний біль, він не може вести звичайний спосіб життя, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 10 000 грн. Суд навів відповідні доводи про стягнення саме такого розміру відшкодування моральної шкоди.

Доводи відповідача щодо припинення дії норми Закону у зв'язку з прийняттям Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік" неспроможні та не дають підстави для відмови в задоволенні позову.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст.307 - 316 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛ ИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центрально - Міському районі м. Горлівка Донецької області відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 15 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.