ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

"12" січня 2012 р.Справа № 5/5025/2178/11

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Шепелі А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За заявою Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області

про визнання банкрутом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Калина” с. Пашківці

Хмельницького району Хмельницької області

За участю представників сторін :

заявника : ОСОБА_1 представник за довіреністю

боржника : - не зявились

Козачук Н.П. державний реєстратор

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено, що заява кредитора про порушення провадження справи про банкрутство подана з посиланням на ст.ст. 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Кредитором в заяві, зокрема, зазначено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Калина” с. Пашківці Хмельницького району порушує пенсійне законодавство, що проявляється в несплаті заборгованості до Пенсійного фонду України.

Окрім того, кредитором зокрема зазначено, що примусові заходи по стягненню заборгованості перед кредитором не можуть бути виконані в зв'язку з відсутністю господарської діяльності в боржника.

Загальна сума боргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Калина” с. Пашківці Хмельницького району перед Управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області станом на 23.11.2011р. та на момент звернення до суду загалом становить 889,56 грн. Безспірність вимог ініціюючого кредитора, з точки зору заявника, підтверджується виконавчим листом Хмельницького окружного адміністративного суду № 2-а-9322/10/2270/18 від 05.01.2011р. на суму 889,56 грн.

Додатково заявником зазначено, що останню звітність боржником подано до вказаної установи 21.04.2008р.

Зі змісту поданої заяви також випливає, що через відсутність юридичної особи за юридичною адресою, підтвердженою Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.10.2011р., складеного районним відділом ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції, відсутність в Управлінні Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області інформації про наявність в сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Калина” с. Пашківці земельної ділянки на праві власності, праві постійного користування та в користуванні на умовах оренди на території Хмельницького району (Довідка від 31.10.2011р. за № 4-1-5/2886).

Окрім того управлінням ПФУ було направлено запити до реєструючих органів з метою зясування майнового стану боржника, проте з отриманих ініціюючим кредитором відповідей видно, що майна та земельних ділянок за СТОВ «Калина»не зареєстровано. З цих підстав заявник дійшов висновку, що боржник з наведених вище обставин самостійно неспроможний фінансово ліквідувати заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області.

На думку заявника, вищевказані обставини є підставою для порушення провадження у справі в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отриманий судом Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 12105746 свідчить про включення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Калина” с. Пашківці Хмельницького району до реєстру за відповідною адресою : 31342, Хмельницька обл., Хмельницький район, с. Пашківці з дати його державної реєстрації 23.03.2000р., проте відсутність повністю витребуваної від боржника інформації стала підставою для відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні та вжиття додаткових заходів забезпечення грошових вимог кредиторів згідно ст. 213 ГК України.

На час проведення судового засідання від 26 грудня 2011 р. ініціюючий кредитор всіх вимог суду не виконав, що викликало необхідність повторного відкладення розгляду справи.

При цьому суд вважав за необхідне в порядку ст.ст. 38, 65 ГПК України витребувати в державного реєстратора Хмельницької райдержадміністрації оригінали установчих документів (Статут, Установчий договір) товариства з обмеженою відповідальністю „Калина” с. Пашківці Хмельницького району Хмельницької області (ідентифікаційний код 03788827) з послідуючими змінами та доповненнями з дати його державної реєстрації 23.03.2000р., до дати винесення даної ухвали суду. Огляд відзначених документів проведено судом безпосередньо в засіданні 12 січня 2012 р.

Про час та місце проведення судового розгляду сторони повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності повноважних представників боржника за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення прибулих до суду осіб, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Калина” с. Пашківці Хмельницького району Хмельницької області як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідками головного управління статистики у Хмельницькій області від 12.12.2011р. за № 03-09/740 та від 29.12.2011р. за № 03-09/761, а також Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 12105746 від 06.12.2011р. та № 12703432 від 12.01.2012р.

Місцезнаходженням юридичної особи в Реєстрі вказано : 31342, Хмельницька обл., Хмельницький район с. Пашківці.

Керівником товариства являється Муштин Михайло Несторович, який на час розгляду справи являється одноосібним засновником товариства з відповідним розміром внеску до статутного фонду (статутного або складеного капіталу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), боржником являється суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; { Абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 }

Частиною 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

У відповідності до ч.3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) грошовим зобов'язанням являється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом; { Абзац сьомий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3088-III ( 3088-14 ) від 07.03.2002, N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року, N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 }

У відповідності до ч.1. ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) для цілей цього Закону під терміном «неплатоспроможність»розуміється неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; { Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 }

Поняття «кредитора»також наведено в статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), згідно якої це - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; { Абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3088-III ( 3088-14 ) від 07.03.2002; в редакції Закону N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року; із змінами, внесеними згідно із Законами N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011 }

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи та встановлено в ході проведення підготовчого судового засідання, заборгованість СТОВ «Калина»перед Управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області виникла на підставі Рішення № 296 начальника управління ПФУ в Хмельницькому районі м. Хмельницький від 24.06.2010р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 889 грн. 56 коп., та встановлена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду № 2-а-9322/10/2270/18 від 05.01.2011р. Таким чином визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій, а тому вони не зараховуються до складу грошових зобов'язань, що покладаються в основу кредиторських вимог на підставі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).

Такі грошові вимоги за своїм складом не можуть бути визнані грошовими зобовязаннями в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). Зазначені обставини виключають можливість ініціювання справи про банкрутство боржника ініціюючим кредитором. Аналогічна правова позиція підтверджена постановою Вищого господарського суду України від "12" липня 2011 р. в справі № 13/28/11.

Окрім того, у відповідності до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою закріплено особливості банкрутства відсутнього боржника, зокрема передбачено у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

2. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

3. У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу.

У разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.

4. У разі, якщо кредитор не подав до господарського суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора), ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства.

5. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

6. За клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

7. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону. Кредитори можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до господарського суду до затвердження господарським судом ліквідаційного балансу. (Стаття 52 в редакції Закону N 3088-III ( 3088-14 ) від 07.03.2002).

Преамбулою Закону визначено, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - суб'єкта підприємницької діяльності або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Введення передбаченого Законом особливого порядку, спрямованого на відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, та застосування ліквідаційної процедури має на меті задоволення вимог кредиторів (повне або часткове). При цьому, наслідки порушення провадження у справі про банкрутство впливають на права та обов'язки усіх кредиторів боржника.

Підставою для введення такого порядку є стан неплатоспроможності боржника, який встановлюється судом за наявності передбачених Законом ознак.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Дана справа порушена на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлені особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з положеннями частини 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За правилами вказаної статті підстави для подання кредитором заяви про порушення справи по банкрутство відсутнього боржника виникають у випадку наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, або у їх сукупності.

Отже, у контексті вказаної норми при розгляді справи за правилами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" предметом доказування поряд з відсутністю підприємницької діяльності боржника є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи та факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. { Стаття 93 в редакції Закону N 2452-IV ( 2452-15 ) від 03.03.2005; текст статті 93 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

Тоді як згідно положень абзацу 6 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (частина 1 статті 17 вказаного Закону).

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб (пункт 5 цієї статті).

За приписами частин 1, 3 статті 18 цього Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Названий Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (стаття 19 Закону).

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене суд вважав за необхідне розгляд справи відкласти із витребуванням в порядку ст.ст. 38, 65 ГПК України оригіналів доказів на підтвердження викладених у заяві обставин в контексті вимог Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", доказів перебування в Єдиному державному реєстрі вищезгаданої інформації щодо боржника, а також інші належні та допустимі докази, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

При цьому отримані судом та наявні в матеріалах справи документи у своїй сукупності, не являються належними та допустимими доказами на підтвердження визначених законом обставин, з існуванням яких законодавець повязує можливість визнання банкрутом відсутнього боржника та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститись в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. І тільки факт внесення таких відомостей до реєстру може слугувати підставою для визнання боржника відсутнім. Отриманий господарським судом після відкриття провадження у справі примірник Спеціального витягу з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 12703432 станом на 12.01.2012р. із записами № 1 від 23.03.2000р. про внесення інформації щодо включення відомостей про юридичну особу та записом щодо стану юридичної особи : порушено справу про банкрутство, у сукупності з наданими ініціюючим кредитором та отриманими судом відомостями про юридичну особу, також не може компенсувати повного обєму доказів з наявністю яких законодавець повязує можливість визнання банкрутом відсутнього боржника.

Пунктом 8.2. ч.8 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у разі якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених статтею 1 та частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство підлягає припиненню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає розгляду в господарських судах України. Зазначена норма підлягає застосуванню в провадженні у справах про банкрутство, відповідно до ст. 4-1 ГПК України.

Припинення провадження у справі про банкрутство з цих підстав не перешкоджає повторному зверненню з заявою про порушення справи про банкрутство за наявності встановлених Законом ( 2343-12 ) ознак неплатоспроможності.

Враховуючи викладене, провадження у справі № 5/5025/2178/11 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Калина” с. Пашківці Хмельницького району Хмельницької області, код за ЄДРПОУ 03788827 у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України належить припинити зі скасуванням вжитих судом заходів забезпечення грошових вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 8, 11, 40, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 38, 65-68, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

У х в а л и в:

Провадження у справі № 5/5025/2178/11 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Калина” (с. Пашківці Хмельницького району Хмельницької області, код за ЄДРПОУ 03788827) - припинити.

Заходи забезпечення грошових вимог кредиторів скасувати.

Примірники ухвали надіслати кредитору, боржнику, Хмельницькому обласному управлінню юстиції Міністерства юстиції України, Державній виконавчій службі у Хмельницькому районі та Державному реєстратору за місцем реєстрації боржника.

СуддяГрамчук І.В.

Віддруковано 6 примірників:

1 в справі,

2 кредитору (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька,122/2) (рекомендовано),

3 - боржнику (рекомендовано),

4 - Хмельницькому обласному управлінню юстиції Міністерства юстиції України (м. Хмельницький, вул. Грушевського,87)(рекомендовано),

5 - Державній виконавчій службі у Хмельницькому районі (м. Хмельницький, вул. Тернопільська,13/2) (рекомендовано),

6 - Державному реєстратору за місцем реєстрації боржника (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька,122/2) (рекомендовано)