Справа №22 -ас- 847-2006 р. Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 38 Батрин О.В.

Доповідач Камзалов В.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 23 серпня 2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Камзалова В.В.

Суддів: Колодійчука В.М., Морозовського В.І.

При секретарі Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Командира військової частини А-3650- на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 9 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3 650 про стягнення надбавки за безперервну службу,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2006 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А-3650 про стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу, посилаючись на те, що він проходив військову службу в військовій частині А-3650, і наказом Головнокомандувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 23 грудня 2004 року був звільнений у запас за станом здоров'я.

На момент звільнення вислуга років у Збройних Силах у позивача складала - 24 роки 4 місяці.

Згідно Указу Президента України №389 від 5.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної Служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», позивачу повинна була виплачуватись надбавка з 1 травня 2003 року до 1 січня 2004 року в розмірі - 70% від грошового забезпечення, а з 1 січня 2005 року по 1 березня 2005 року, - в розмірі - 90%, а фактично виплачувалась в заниженому розмірі.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 9 червня 2006 року позов задоволено. Визнано дії командування військової частини А-3650 по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389 від 5.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» в заниженому розмірі незаконними.

Зобов'язано військову частину А-3650 провести ОСОБА_1 доплату між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою в розмірі - 70% з 1 травня 2003 року по 1 січня 2004 року та в розмірі 90% з 1 січня 2005 року по 1 березня 2005 року, на отримання якої він мав право.

Не погодившись з постановою суду, командир військової частини А-3650 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позову.

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України де прослужив понад 20 та 25 календарних років відповідно .має право на отримання надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України №389 від 5.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» в розмірі - 70% та 90%) відповідно.

Відповідно до ст. ст. 2 та 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», передбачено, що ніхто не має права обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України і держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовців у розмірі, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції підставно задоволив вимоги позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія судців,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу командира військової частини А-3650 - відхилити.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 9 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом одного місяці ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.