В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2011 року
смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Михалюк С.І., за участю прокурора Березнегуватського району Миколаївської області Корженко С.О., потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Березнегувате
Миколаївської області, українця, громадянина України,
неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню
доньку, освіта неповна середня ( 8 класів ), не
працюючого, невійськовозобов’язаного, раніше
судимого вироком Березнегуватського районного
суду Миколаївської області від 11 червня 2008 року
за ч.1 ст.164 КК України до 120 годин громадських
робіт, проживаючого в АДРЕСА_1
Миколаївської області, в скоєні злочинів, передбачених
ч.2 ст.389 КК, ч.2 ст.164 КК і ст.246 КК України, в
тому, що судовим слідством
В С Т А Н О В И В:
11 червня 2008 року ОСОБА_4 засуджений вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Після вступу вироку в законну силу, він ознайомлений службовими особами кримінально-виконавчої інспекції з порядком відбування покарання у виді громадських робіт та йому видано направлення для відбування призначеного покарання до Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.
Починаючи з 04 серпня 2008 року ОСОБА_5 ухиляється від відбування покарання, виконувати громадські роботи відмовляється, до Висунської сільської ради не з’являється.
Він вісім разів ( 15, 22 і 25 липня, 14 листопада і 29 грудня 2008 року, 03 і 09 лютого та 06 березня 2009 року ) попереджався інспектором Снігурівського міжрайонного відділу Березнегуватського підрозділу кримінально-виконавчої інспекції про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.
Однак, станом на 24 грудня 2010 року із призначеного судом покарання ОСОБА_4 відбув лише 60 годин громадських робіт.
Згідно рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2003 року ОСОБА_4 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, до її повноліття в розмірі ? частини від всіх видів доходу, але не менше ? частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на дитину щомісячно, починаючи з 04 червня 2003 року.
З квітня 2008 року ОСОБА_4 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання доньки, в зв’язку з чим станом на 01 квітня 2009 року в нього виникла заборгованість, яка становить 2482 грн. 20 коп. Державною виконавчою службою Березнегуватського району Миколаївської області він двічі ( 21 січня і 15 квітня 2009 року ) попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, але належних висновків для себе не зробив та продовжує ухилятися від сплати аліментів. При цьому будь-якої іншої матеріальної допомоги дитині не надає.
Крім того, відповідно до статті 44 розділу 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1378 від 29 липня 1999 року «Про затвердження правил відпуску деревини на пнях лісів України»спеціальне використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом –лісорубним квитком ( ордером ) та лісовим квитком.
В порушення вимог цієї постанови ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без відповідного дозволу ( лісорубного квитка), в урочищі «Висуньск»Березнегуватського району Миколаївської області, що відноситься до лісу першої групи, пилкою для деревини незаконно спиляв у вечірній час 03, 09 і 13 грудня 2010 року шість дерев «сосни кримської»в об’ємі 0,06 м3, спричинивши навколишньому природному середовищу істотну шкоду в розмірі 849 грн. 06 коп.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за ч.2 ст.389 КК України –визнав повністю, за ч.2 ст.164 КК України –визнав повністю, за ст.246 КК України –визнав повністю. Суду показав, що дійсно має на утриманні неповнолітню доньку, на утримання якої зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 Неодноразово засуджувався Березнегуватським районним судом за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6. Останній раз вироком цього суду від 11 червня 2008 року до покарання у виді 120 годин громадських робіт. Покарання відбув частково, а 60 годин залишились невідпрацьованими, оскільки доглядав за хворим батьком. Про необхідність відбуття покарання попереджався.
Після засудження аліменти потерпілій знову не платив. За період з 01 квітня 2008 року по 01 квітня 2009 року в нього дійсно виникла заборгованість. Однак, на протязі двох років ніде не працював, на обліку в центрі зайнятості не перебував і дитину не утримував.
У грудні минулого року він тричі ходив в посадку за село Висунськ, де загалом спиляв шість ялинок, які опісля продав жителям села, а гроші витратив на продукти харчування.
Вина підсудного ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах підтверджується сукупністю дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2008 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт ( т.2, а. с. 261 ).
Вирок суду вступив у законну силу та 01 липня 2008 року надійшов на виконання до кримінально-виконавчої інспекції Березнегуватського району Миколаївської області ( т. 2 , а. с. 259 ).
02 липня 2008 року ОСОБА_4 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, йому роз’ясненні наслідки ухилення від покарання ( т. 2 , а. с. 262, 270 ).
Розпорядженням Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області від 04 липня 2008 року № 68-р ОСОБА_4 залучено до виконання на території сільської ради громадських робіт, згідно направлення кримінально-виконавчої інспекції № 389 ( т. 2, а. с. 10, 266, 269, 278-280 ).
У відповідності із складеними відповідальною особою графіками і табелями виконання робіт за липень-грудень 2008 року та січень 2009 року, засуджений ОСОБА_4 відбув на початок серпня 2008 року тільки 60 годин громадських робіт ( т. 2, а. с. 11-24, 298-299, 309-319 ).
Допитаний в судому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що працює землевпорядником в сільській раді, яка призначила його відповідальним за порядком виконання робіт засудженим, вів табеля і графіки його роботи. Спочатку ОСОБА_4 косив траву біля дитячого садка, відпрацював всього 60 годин, а потім перестав з’являтися на роботу без поважних причин, ще 60 годин громадських робіт залишились невідпрацьованими.
У зв’язку з порушеннями порядку та умов відбування призначеного судом покарання, ОСОБА_4 вісім разів ( 15, 22 і 25 липня, 14 листопада і 29 грудня 2008 року, 03 і 09 лютого та 06 березня 2009 року ) попереджався інспектором кримінально-виконавчої інспекції про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання ( т. 2, а. с. 282, 286, 289, 302, 306, 321, 323, 328 ).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що працює заступником начальника Снігурівського міжрайонного відділу Березнегуватського підрозділу кримінально-виконавчої інспекції. ОСОБА_4 перебуває на обліку в інспекції як засуджений до 120 годин громадських робіт. Згідно даних Висунської сільської ради він відпрацював лише половину, про що неодноразово письмово попереджався про наслідки ухилення від виконання покарання. Однак дотепер залишились ним не відпрацьовані без поважних причин 60 годин громадських робіт. Прокурору району з цих підстав було направлено подання про порушення кримінальної справи.
З цього слідує, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки ухилення від відбування громадських робіт, до яких він був засуджений.
Так, згідно постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2003 року ОСОБА_4 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини від всіх видів його доходу, але не менше ? частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на дитину щомісячно, починаючи з 04 червня 2003 року ( т. 2, а. с. 60 ).
06 червня 2003 року на виконання вказаного рішення суду відкрито виконавче провадження, з матеріалів якого вбачається, що на початок 2008 року ОСОБА_4 мав загальну суму заборгованості по аліментам з накопиченням в розмірі 4493 грн. 49 коп. ( т. 2, а. с. 169-230, 231-235 ).
А за період з 01 квітня 2008 року по 01 квітня 2009 року він мав заборгованість в розмірі 2482 грн. 20 коп. ( т. 2, а. с. 57 ).
14 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до начальника Березнегуватського РВ УМВС із письмовою заявою про притягнення колишнього чоловіка ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати ним аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 ( т. 2, а. с. 48 ).
Будучи допитаною в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 показала, що за підсудним дійсно утворилася заборгованість по сплаті аліментів на дитину з 2003 року, за що він двічі судився у 2005 і 2008 роках. 31 серпня 2008 року мати підсдуного заплатила їй 4000 грн. в рахунок погашення боргу по аліментам. За період з квітня 2008 року по квітень 2009 року за ним знову утворилася заборгованість в розмірі близько 2000 грн.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що заплатила ОСОБА_2 в серпні 2008 року 4000 грн. боргу по аліментам сина, які вона виручила від продажу земельного паю матері. Про це потерпіла написала розписку, яку надала виконавчій службі.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що перебуває на посаді головного державного виконавця відділу ДВС Березнегуватського районного Управління юстиції. У нього перебувало виконавче провадження про стягнення аліментів з боржника ОСОБА_4, за яким утворилася заборгованість з 2003 року. В серпні 2008 року частина боргу в сумі 4000 грн. була ним погашена і на 01 квітня 2008 року складала 33 грн. 88 коп. Після цього ОСОБА_4 аліменти не сплачував, хоча двічі попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від їх сплати.
Згідно матеріалів виконавчого провадження, ОСОБА_4 був попереджений державним виконавцем 21 січня і 15 квітня 2009 року про необхідність сплатити заборгованість по аліментам в сумі 2482 грн. 20 коп. в строк до 01 січня і 01 травня 2009 року відповідно ( т. 2, а. с. 220-221, 223 ).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка сільський голова ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_4 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкоголем, живе за рахунок пенсії своєї матері. На облік в центр зайнятості ставати не бажає, аліменти на свою дитину не сплачує. За вироком суду він відпрацював лише половину призначених йому громадських робіт. Іншу половину не відпрацьовує без поважних причин.
З цього слідує, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки злісного ухилення від сплати аліментів на утримання дитини.
Так, 16 грудня 2010 року директор державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство»ОСОБА_13 звернувся до начальника Березнегуватського РВ УМВС із повідомленням про незаконну вирубку шести дерев «сосни кримської»в об’ємі 0,06 м3 в урочищі «Висунськ»( т.1, а. с. 4 ).
Згідно даних протоколу огляду місця події від 16 грудня 2010 року ( з фототаблицею до нього ) встановлено, що в лісовому насадженні біля села Висунськ виявлено шість пеньків дерев «сосни кримської»( т.1, а. с. 6, 7-10 ), а згідно даних протоколу огляду житлового будинку ОСОБА_14 АДРЕСА_2 Березнегуватського району ( з фототаблицею до нього ) встановлено, що останній видав працівникам міліції спиляні шість дерев «сосни кримської»( т.1, а. с. 12-13 ).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що працює лісником в Березнегуватському лісовому господарстві. В минулому році під новий рік ним було виявлено шість пеньків в урочищі. Було встановлено, що сосни спиляв ОСОБА_4 та продав односельцям. Він вилучив сосни у людей та здав в лісгосп.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердила те, що в грудні минулого року ОСОБА_4 продав їй ялинку за 20 грн., яку потім вилучи лісник і дільничний.
Аналогічні покази в судовому засіданні дали свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 і ОСОБА_18
Допитаний в судовому засіданні головний лісничий підприємства ОСОБА_19 показав, що урочище «Висунськ» відноситься до державного підприємства «Березнегуватське лісове господарство». Це 21 квартал, який згідно наказу державного агентства лісових ресурсів № 125 та проекту організації та розвитку лісового господарства, відноситься до категорії захисник лісів –лісів протиерозійних, надавши для огляду суду ці документи ( т. 2, а. с. 247, 248-251 ). Лісові квитки населенню в 2010 році не видавались. Шкода лісу в даному випадку повинна визначатися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 665 від 23 червня 2008 року.
Згідно його розрахунку від 16 грудня 2010 року, шкода за самовільну рубку шести дерев «сосни кримської»до ступеня припинення їх росту складає 849 грн. 06 коп. ( т.1, а. с. 5 ).
З цього слідує, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
На підставі наведеного суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за сукупністю злочинів за ч.2 ст.389 КК України –як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання; за ч.2 ст.164 КК України –як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей ( аліментів ), вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею; за ст.246 КК України –як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
Вивченням особи підсудного встановлено, що він судимий Березнегуватським районним судом Миколаївської області 11 червня 2008 року за ч.1 ст.164 КК України до 120 годин громадських робіт, покарання за яке не відбув і знову вчинив умисні злочини, на обліку в лікаря нарколога і психіатра не перебуває, ніде не працює, має неповнолітню доньку, яку не утримує, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, за місцем проживання характеризується негативно.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, два з яких відносяться до злочинів невеликої, а третій до злочинів середньої тяжкості, обставини їх вчинення, дані про особу підсудного, та визнання ним своєї провини.
Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному ОСОБА_4 у виді арешту і громадських робіт у межах санкції частини статей, що є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.389 КК, ч.2 ст.164 КК, ст.246 КК України, призначивши йому покарання:
- за ч.2 ст.389 КК України –у виді 4 ( чотирьох ) місяців арешту;
- за ч.2 ст.164 КК України –у виді 160 ( ста шестидесяти ) годин громадських
робіт;
- за ст.246 КК України - у виді 3 ( трьох ) місяців арешту, з конфіскацією незаконно добутих шести дерев «сосни кримської».
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, перевівши менш суворий вид покарання у більш суворий, а саме 160 годин громадських робіт у 20 днів арешту, визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 ( п’яти ) місяців 20 днів арешту, з конфіскацією незаконно добутих шести дерев «сосни кримської».
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2008 року, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий, а саме 60 годин громадських робіт у 7 днів арешту, і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 5 ( п’яти ) місяців 27 днів арешту, з конфіскацією незаконно добутих шести дерев «сосни кримської».
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із зали суду, а строк відбуття покарання рахувати з 25 жовтня 2011 року.
Речовий доказ по справі, а саме особову справу на ОСОБА_4 –залишити в Березнегуватському підрозділі кримінально-виконавчої інспекції.
На вирок суду учасниками процесу на протязі 15 діб після його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя
Г. В. Міщенко