ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2011м.Київ№ 11/216-А

За позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер»

2. Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

Провизнання недійсним договору та стягнення коштів

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар с/з Мостовенко М.В.

Представники сторін: не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва звернулась з позовом про визнання недійсним договору від 01.01.2004 №1, укладеного між відповідачами, на підставі ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 28 Господарського кодексу України, зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер»повернути Субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2 кошти, отримані за спірним правочином, в сумі 1045362,00 грн., а також стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на користь держави вартості робіт, отриманих по договору, на загальну суму 1045362,00 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач вказує, що спірний договір укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу у однієї з сторін відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер».

Представники позивача в судове засідання не прибули. Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Данклер»заперечень проти позову не надав, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідач - Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився. Проти позову заперечує, посилаючись на відсутність порушень податкового законодавства при укладанні та виконанні спірного договору.

Відповідно до ч.6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01.01.2004 між відповідачами укладено договір №1, відповідно до якого Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 як замовник доручив Товариству з обмеженою відповідальністю «Данклер», як виконавцю, виконання комплексу робіт на теплотехнічному обладнанні відповідно до узгодженого сторонами додатку №1 до договору.

На виконання договору протягом січня - грудня 2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Данклер»виконано, а Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 прийнято робіт на загальну суму 2320824,00 грн., що підтверджується наявними в справі актами про виконання робіт та податковими накладними.

Виконані роботи оплачені Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 готівкою в розмірі 1045362,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 04.10.2004 у справі за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнано недійсними з моменту складання (16.12.2002) статут та установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер», скасовано свідоцтво платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер»з дати видачі (26.12.2002). Рішення мотивовано тим, що підприємство зареєстровано на осіб, які не мали наміру займатися фінансово-господарською діяльністю у встановленому законодавством порядку.

Постановою господарського суду міста Києва від 11.08.2006 у справі №11/271-А припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Данклер»з огляду на неподання товариством податкової звітності органам державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Позивач обґрунтовує свої вимоги про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору наявністю у діях Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер»умислу на несплату податків та спрямованістю укладених відповідачами угод на досягнення цілей, які завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Інтерес держави і суспільства у сплаті субєктами оподаткування податків випливає з обовязку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у ст. 67 Конституції України.

Мета є субєктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління, і , як наслідок, через фізичних осіб, що входять до складу таких органів управління.

Отже, для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи, необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи, на укладення угоди з метою, завідомо суперечної інтересам держави.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ухилення від сплати податків є окремим складом злочину (ст. 212 Кримінального кодексу України) і, відповідно, потребує окремої кваліфікації судом за наявності відповідних і доведених у суді обставин.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер» встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксуються у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку.

Таким чином, наслідком заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Данклер»податкових зобовязань можуть бути відповідні донарахування сум податків та застосування штрафних санкцій, а не визнання недійсним договору.

Крім того, на час існування господарських відносин між відповідачами Товариство з обмеженою відповідальністю «Данклер»перебувало у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та на податковому обліку.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва про визнання недійсними установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер»не є достатньою підставою для висновку про наявність у діях цього відповідача мети, що суперечить інтересам держави та суспільства. Сам факт припинення юридичної особи судовим рішенням та визнання недійсними установчих документів підприємства не тягне за собою безумовних висновків про недійсність усіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Разом з тим, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження щодо частини позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

На підставі викладеного, провадження у справі у частині позовних вимог про визнання недійсним укладеного відповідачами договору на підставі ст. 207 Господарського кодексу України підлягає закриттю.

Позивачем також заявлено вимогу щодо стягнення у доход держави грошових коштів, отриманих за спірним договором, на підставі ст. 208 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За змістом статті це можливо лише у разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Оскільки наявності умислу у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Данклер»на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства позивачем не доведено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 72, 94, 157, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі у частині позовних вимог про визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Данклер»та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 договору від 01.01.2004 №1 на підставі ст. 207 Господарського кодексу України закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.М. Смирнова

дата підписання постанови: 03.01.2012