Справа № 2-358/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
05.09.2011 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого -судді Троян Н.А.
при секретарі - Смиковій Ю.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський рибокомбінат», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Нікополі про відшкодування моральної шкоди, яка пов'язана зі смертю фізичної особи, суд
встановив:
Позивачка звернулася до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, яка пов'язана зі смертю фізичної особи.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_3 з 01.07.2010 року на підставі наказу № 48 К від 01.07.2010 року був прийнятий на роботу робітником ставкового господарства на низькокваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нікопольський рибокомбінат»(далі -ТОВ «Нікопольський рибокомбінат»).
30 липня 2010 року приблизно в 10 годин 20 хвилин працівники ТОВ «Нікопольський рибокомбінат»: головний рибовод ОСОБА_4, начальник виробничої ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали на ставкове господарство ТОВ «Нікопольський рибокомбінат», де у той час знаходилися працівники ставкового господарства ОСОБА_7 і ОСОБА_3
ОСОБА_4 і ОСОБА_6 перевдягнулися у робочий одяг. ОСОБА_4 покликав робітників ставкового господарства ОСОБА_3 і ОСОБА_7 Вони разом завантажили у машину УАЗ інструменти, дошки, мішки з перегноєм, дранину, човен, драбину та мотузку.
ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 поїхали виконувати роботи по усуненню витікання води через шандрові дошки на водовипуску ставка № 2 та погодувати рибу.
Біля 11.20 год. вони виїхали на місце виконання робіт, а ОСОБА_5 і робітник ОСОБА_7 залишилися на ставковому господарстві ремонтувати автомобіль. Приблизно з 14.00 вони періодично телефонували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на мобільні телефони, однак відповіді не було.
Закінчивши ремонт автомобіля після 17 годин, ОСОБА_5, не додзвонившись ОСОБА_4, наказав працівнику ОСОБА_7 поїхати та дізнатися, чому ОСОБА_4 з працівниками так довго ремонтують водовипуск та не відповідають по телефону. ОСОБА_7, приїхавши на місце виконання робіт, людей не побачив.
Покликавши кілька разів і не почувши відповіді, ОСОБА_7 заглянув у водовипуск де і побачив на дні, сидячих навпочіпки без ознак життя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які були роздягнуті. Тіло ОСОБА_6 було знайдено одягненим у донній трубі.
Згідно даних лабораторії захисту водного та повітряного басейнів Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»утоплення ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 сталося через підвищення рівня сірководню біля випуску ставка № 2 до 150 мг/м3, що у 15 разів перевищує гранично допустиму концентрацію даного газу.
Збільшення концентрації сірководню, можливо, виникло через збільшення температури повітря до 400С, внаслідок чого стався його викид з природного шару води нагору.
Таким чином, ОСОБА_6, знаходячись на парапеті водовипуску, надихався сірководнем, втратив свідомість та впав у воду, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 буде затягнутий течією у донну трубу і загине, кинулися рятувати його по черзі, однак також надихались сірководнем, втратили свідомість під водою, а так як вони продовжували дихати, то у легені потрапила вода і вони захлинулися.
З приводу даного нещасного випадку на виробництві було складено акт по формі Н -1 від 25 серпня 2010 року.
Згідно акту по формі Н -5 від 25.08.2010 року винними особами у даному нещасному випадку були визнані ОСОБА_4 -головний рибовод ТОВ «Нікопольський рибокомбінат»і ОСОБА_9 -генеральний директор ТОВ «Нікопольський рибокомбінат». Вини ОСОБА_3 у даному нещасному випадку не встановлено.
Постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі від 13 жовтня 2010 року № 0411/1340/1340/2 та № 0411/1340/1340/3 позивачці було призначено одноразову виплату по відшкодуванню матеріальної шкоди у розмірі 55924 грн. 20 коп. та щомісячні страхові виплати у розмірі 233,02 грн.
Однак позивачці не було виплачено добровільно моральну шкоду. Позивачка вважає, що дана шкода повинна бути стягнута з відповідача примусово, поскільки відповідач був винним у смерті її сина.
Внаслідок смерті близької їй людини вона пережила невиправну втрату, стрес, душевні хвилювання, поскільки вимушена була поховати своїми силами власного сина, докладати додаткових зусиль для організації свого життя і відновленню нормальних життєвих зв'язків.
Крім того, вона відчувала дискомфорт, власну неповноцінність, пов'язану із загибеллю рідного сина, знаходилася у стані шоку та тяжкої психологічної травми.
У зв'язку зі смертю сина вона втратила інтерес до життя, у неї погіршився стан здоров'я, яке у зв'язку з похилим віком знаходиться у незадовільному стані.
Фактично, будучи у похилому віці позивачка залишилася без опори у сім'ї і їй потрібно було змінювати життєвий уклад та усталений образ життя, що було для неї дуже важко.
Вона переживає душевний біль, пов'язаний зі втратою сина та вимушена підтримувати трьох доньок, які проживають разом із нею.
Моральну шкоду вона оцінює у 80000 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився ё про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі. Суд, з'ясувавши думку інших учасників процесу та зважаючи на те, що справа п'ять разів призначалася до розгляду, але відповідач жодного разу під різними приводами ухилявся від явки у судове засідання, вважає за можливе слухати справу у порядку ст. 224 ЦПК України, постановивши по ній заочне рішення.
Заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно ч. 1 ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_3 з 01.07.2010 року на підставі наказу № 48 К від 01.07.2010 року був прийнятий на роботу робітником ставкового господарства на низькокваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нікопольський рибокомбінат»(далі -ТОВ «Нікопольський рибокомбінат»).
30 липня 2010 року приблизно в 10 годин 20 хвилин ТОВ «Нікопольський рибокомбінат»працівники ТОВ «Нікопольський рибокомбінат»: головний рибовод ОСОБА_4, начальник виробничої ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали на ставкове господарство ТОВ «Нікопольський рибокомбінат», де у той час знаходилися працівники ставкового господарства ОСОБА_7 і ОСОБА_3
ОСОБА_4 і ОСОБА_6 перевдягнулися у робочий одяг. ОСОБА_4 покликав робітників ставкового господарства ОСОБА_3 і ОСОБА_7 Вони разом завантажили у машину УАЗ інструменти, дошки, мішки з перегноєм, дранину, човен, драбину та мотузку.
ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 поїхали виконувати роботи по усуненню витікання води через шандрові дошки на водовипуску ставка № 2 та погодувати рибу.
Біля 11.20 год. вони виїхали на місце виконання робіт, а ОСОБА_5 і робітник ОСОБА_7 залишилися на ставковому господарстві ремонтувати автомобіль. Приблизно з 14.00 вони періодично телефонували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на мобільні телефони, однак відповіді не було.
Закінчивши ремонт автомобіля після 17 годин, ОСОБА_5, не додзвонившись ОСОБА_4, наказав працівнику ОСОБА_7 поїхати та дізнатися, чому ОСОБА_4 з працівниками так довго ремонтують водовипуск та не відповідають по телефону. ОСОБА_7, приїхавши на місце виконання робіт, побачив на дамбі ставка № 2 машину УАЗ, однак людей ніде не було видно.
Покликавши кілька разів і не почувши відповіді, ОСОБА_7 заглянув у водовипуск де і побачив на дні, сидячих навпочіпки без ознак життя ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які були роздягнуті. Тіло ОСОБА_6 було знайдено одягненим у донній трубі.
Згідно даних лабораторії захисту водного та повітряного басейнів Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»утоплення ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 сталося через підвищення рівня сірководню біля випуску ставка № 2 до 150 мг/м3, що у 15 разів перевищує гранично допустиму концентрацію даного газу.
Збільшення концентрації сірководню, можливо, виникло через збільшення температури повітря до 400С, внаслідок чого стався його викид з природного шару води нагору.
Таким чином, ОСОБА_6, знаходячись на парапеті водовипуску, надихався сірководнем, втратив свідомість та впав у воду, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 буде затягнутий течією у донну трубу і загине, кинулися рятувати його по черзі, однак також надихались сірководнем, втратили свідомість під водою, а так як без свідомості вони продовжували дихати, то у легені потрапила вода і вони захлинулися.
З приводу даного нещасного випадку на виробництві було складено акт по формі Н -1 від 25 серпня 2010 року.
Згідно акту по формі Н -5 від 25.08.2010 року винними особами у даному нещасному випадку були визнані ОСОБА_4 -головний рибовод ТОВ «Нікопольський рибокомбінат»і ОСОБА_9 -генеральний директор ТОВ «Нікопольський рибокомбінат». Вини ОСОБА_3 у даному нещасному випадку не встановлено.
Постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі (далі -Фонду соцстраху) від 13 жовтня 2010 року № 0411/1340/1340/2 та № 0411/1340/1340/3 позивачці було призначено одноразову виплату по відшкодуванню матеріальної шкоди у розмірі 55924 грн. 20 коп. та щомісячні страхові виплати у розмірі 233,02 грн. (а. с. 9,10, 15 -35).
При таких обставинах суд приходить до висновку, що в силу ст.ст. 1168 ЦК України та ст. 2371 КЗпП України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода, заподіяна загибеллю ОСОБА_3, поскільки законом № 717 -V від 23.02.2007 року обов'язок Фонду соцстраху по виплаті такої шкоди скасований.
Моральна шкода, заподіяна ОСОБА_1, полягає у наступному.
Внаслідок смерті сина ОСОБА_1 пережила невиправну втрату, стрес, душевні хвилювання, поскільки вимушена була поховати своїми силами власну дитину (а. с. 36 - 38), докладати додаткових зусиль для організації свого життя і відновленню нормальних життєвих зв'язків.
Крім того, вона відчувала дискомфорт, власну неповноцінність, пов'язану із загибеллю рідного сина, знаходилася у стані шоку та тяжкої психологічної травми.
У зв'язку зі смертю сина вона втратила інтерес до життя, у неї погіршився стан здоров'я (а. с. 39), їй потрібно було змінювати життєвий уклад та усталений образ життя, що було для неї дуже важко з огляду на її похилий вік.
Вона переживає душевний біль, пов'язаний зі втратою сина та вимушена підтримувати трьох доньок, які проживають разом із нею.
Вирішуючи питання про розмір стягуваної шкоди, суд врахував ступінь вини відповідача у загибелі ОСОБА_3; ступінь моральних страждань, що перенесла ОСОБА_1 і, керуючись принципами розумності та справедливості, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, в межах 40000 грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави усі судові витрати по справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1168 ЦК України, ст. 2371 КЗпП України, ст.ст. 10,11,14,15,88,212, 213 -215, 217, 224,227,228 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський рибокомбінат»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну смертю її сина, ОСОБА_3, внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 40000 (сорок) тисяч гривень одноразово.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський рибокомбінат»судовий збір у розмірі 8,50 грн. на користь держави.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський рибокомбінат»витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн. на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним протягом 10 днів з моменту отримання ним копії заочного рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту його проголошення апеляційної скарги через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні мають право оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.
Суддя:Н. А. Троян