ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.11р.Справа № 35/5005/13142/2011

за позовом Командитного товариства "Запорізький завод

високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія",

м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна

комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа на стороні Позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Спеціалізована державна податкова інспекція по

роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання правочину не дійсним

Суддя Широбокова Л.П.

Секретар судового засідання Задорожна К.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 23 від 20.07.2011р.

ОСОБА_2, юрисконсульт, дов. № 18 від 10.05.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_3, представник, дов. №94/5 від 09.03.2011р.

Від третьої особи : представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить визнати недійсним договір №11/5/10-П, укладений 11.05.2010р. між ним та Відповідачем, на поставку товарів. Свої вимоги обгрунтовує тим, що в укладеному договорі сторонами були узгоджені всі істотні умови, договір виконано в повному обсязі, разом з тим, при здійсненні перевірки, яка була проведена СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, податкова інспекція в акті зазначила про нікчемність цього договору, та вчинення його з метою ухилення від сплати податків, без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим договором. Вказане і стало підставою позову.

Представники Позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач проти вимог заперечує, посилаючись на те, що договір не суперечить чинному законодавству, сторонами погоджені всі умови договору та договір виконано повністю, посилається на те, що податкові органи не наділені правом самостійно визнавати правочин недійсним. Просить в позові відмовити. Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував, просив в позові відмовити.

Третя особа вимог суду не виконала, пояснення по суті позовних вимог не надала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, не зважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 21.11.2011р.).

Ухвалою суду від 17.11.2011р. за клопотанням Позивача строк вирішення спору продовжено в межах встановленого п`ятнадцятиденного терміну до 18.12.2011р.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародна комерційна - посередницька компанія „Агентія Трейд" - постачальник (надалі - Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод високовольтної апаратури", правонаступником якого є Командитне товариство „Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія" - покупець (надалі - Позивач) 11.05.2010р. було укладено договір поставки №11/5/10-П (надалі - договір) строком дії до 31.12.2010р, а також додаткові угоди та специфікації до нього.

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач зобов`язався передати, а Відповідач прийняти та оплатити леговану (швидкоріжучу) сталь у зливках Р6М5, ТУ № 14-1-890-2004.

26.07.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2607 до договору, згідно якого п. 1.1 договору викладено в новій редакції: продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити леговану (швидкоріжучу) сталь у зливках. Марка товару, що підлягає поставці, вказується у відповідних Специфікаціях до договору. (п. 1.2 відповідно до названої додаткової угоди).

На виконання умов договору 28 травня 2010 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Специфікацію № 1 про поставку легованої (швидкоріжучої) сталі у зливках марки Р6М5 кількістю 20,609 тон на загальну суму 1805184,92 гривень та 26 липня 2010 року - Специфікацію № 2 про поставку легованої (швидкоріжучої) сталі у зливках марки Р12ФЗ кількістю 21,148 тон на загальну суму 1852397,05 гривень. Позивач оплатив за отриманий товар у безготівковому порядку: 11.08.2010р. - на суму 1494 511,33 грн, 31.08.2010р. - на суму 300 864,15 грн, 02.09.2010р. - 308 732,84 грн, 09.09.2010р. - 796 969,56 грн, 10.09.2010р. - 770 182,22 грн, на загальну суму 3671 260,10 гривень, про що свідчать відповідні банківські виписки.

В період з 14.04.2011р. по 13.05.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Запоріжжі (надалі Третя особа) була проведена виїзна документальна позапланова перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 28.02.2011р., за підсумками якої складено акт від 20.05.2011р. № 23/08-06/05755559.

У вказаному акті перевірки зазначається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі отримана інформація, яка не підтверджує достовірність даних, задекларованих у податковій звітності Позивачем, а саме акт про результати позапланової невиїзної перевірки Відповідача з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. від 15.04.2011 року № 552/230/36418198, проведеної Центральною МДПІ у м. Кривий Ріг. У висновках акту перевірки від 15.04.2011р. №552/230/36418198 зафіксовано, що враховуючи те, що у Відповідача відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Фінансово-господарські взаємовідносини між Відповідачем та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України). Вказане стало підставою позову про визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Цією статтею визначено перелік способів судового захисту, одним із яких є визнання правочину недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 207 Господарського кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, госпо-дарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з яки-ми закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільно-го законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором купівліпродажу продавець (постачальник), який здійснює підприємни-цьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто, за договором постачання, яким є укладений між сторонами договір, обовязковою умовою є його направленість на передачу товару покупцю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 Цивільного кодексу України: 1)правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Як встановлено перевіркою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі вказаний правочин був укладений сторонами з метою ухилення від сплати податків. У Відповідача відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тощо.

Вказані обставини не спростовані відповідачем та ним не надано належних та допустимих доказів фактичної поставки товару за оспорюваним правочином.

Відповідачем надано документи, згідно яких він придбав цей товар у ТОВ «КВФ»м. Донецьк (договір поставки №14/12-2009 від 14.12.2009р.) та ТОВ «Вілен-Дніпро»смт. Ювілейне Дніпропетровської області (договір поставки №20/04-10П від 20.04.2010р.) В цих договорах та Додатках (Специфікаціях до них) зазначено, що товар знаходиться відповідно у м. Донецьк, вул. Шахтобудівників,37 та м. Запоріжжя, Північне шосе,27. Крім того, відповідач надає договір №02/04/10-П від 02,04.2010р. на виконання послуг з переробки давальницької сировини з ТОВ «Бистар 3000»м. Запоріжжя та акти виконаних робіт до цього договору. Разом з тим, не надає належних доказів, яким же чином він доставив таку кількість сировини із інших міст виконавцю послуг. Належними доказами переміщення товару можуть бути подорожні листи, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, але таких документів відповідачем не надано.

В той же час, відповідно до Специфікацій №1 та №2 оспорюваного договору передача товару покупцю (позивачу) повинна здійснюватися в м. Донецьку, вул. Шахтобудівників,37 та м. Запоріжжя, Північне шосе,27а. Позивач стверджує, що спірний товар ним було експортовано, на підтвердження чого надано копії договору комісії №11/5/К від 11.05.2010р. з ТОВ «ПКК Компроміс», яке знаходиться в м. Кривий Ріг, акти приймання-передачі товару на комісію в м. Запоріжжя Північне шосе,27а, звіт комісіонера. Як вбачається із вантажних митних декларацій від 11.08.2010р. та від 18.06.2010р. митне оформлення товару було здійснено в м. Кривий Ріг, та як вже було зазначено судом вище, сторонами не надано жодних доказів переміщення товару з м. Донецька та м. Запоріжжя в м. Кривий Ріг, якими можуть бути подорожні листи, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні.

Позивачем також не доведено, що саме товар, що був придбаний ним у відповідача, він передав комісіонеру для подальшого його експортного оформлення.

Складені сторонами та третіми особами видаткові накладні, акти виконаних робіт, в тому числі і щодо надання послуг з перевезення, не можуть бути належними доказами реальної передачі товару, оскільки не підтверджені доказами фактичного переміщення товару.

Відповідачем не доведена наявність необхідних умов для ведення господарської, економічної діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засоби, тощо для здійснення вказаної господарської операції.

Зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку, що спірний договір не був направлений на реальне настання правових наслідків, а був укладений з метою ухилення від сплати податків, та вимоги позивача обґрунтовані, а спірний договір підлягає визнанню недійсним з часу його укладення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6, 203, 215, 216, 655-712 Цивільного кодексу України, ст.ст.189-191, 207 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з часу укладання договір поставки № 11/5/10-11 від 11.05.2010р., що укладений між Відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод високовольтної апаратури", правонаступником якого є Командитне товариство „Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія", код ЄДРПОУ 05755559 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно- посередницька компанія "Агентія Трейд", код ЄДРПОУ 36418198.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна комерційно-посередницька компанія "Агентія Трейд" 50045, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Купріна, буд. 130, офіс 1, код ЄДРПОУ 36418198 (р/р 26004015335001 в Дніпропетровській філії ВАТ „КБ Південкомбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305266) на користь Командитного товариства "Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов" і компанія" 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 13, код ЄДРПОУ 05755559 (р/р 26005102955001 в АТ ”Імексбанк”, МФО 328384, відділення №309) витрати по сплаті державного мита 85,00 грн (вісімдесят п`ять грн 00 коп) та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Широбокова

Повне рішення складено 16 грудня 2011 року