ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2011 р. м. Київ К/9991/5565/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Сіроша М.В.

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., ГордійчукМ.П., Харченка В.В.,

Секретар –Антипенко В.В.,

За участю -представників: ОСОБА_2 – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 –ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_7 до державного реєстратора Дніпровської районної державної адміністрації, Дніпровської районної державної адміністрації у м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2008 року ОСОБА_7 звернувся з позовом до державного реєстратора Дніпровської районної державної адміністрації, а також Дніпровської районної державної адміністрації у м. Києві про неправомірне скасування державної реєстрації ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», відміну державної реєстрації, припинення діяльності і зобов’язання скасувати запис про реєстрацію припинення зазначеного товариства та внести відповідний запис про відміну державної реєстрації припинення цього товариства, видачу свідоцтва про його державну реєстрацію.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_7 посилався на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2009 р., яке набуло законної сили, у справі за його позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», рішення про його виключення на загальних зборах учасників цього товариства визнано недійсним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: державну реєстрацію припинення ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан»відмінено, зобов’язано державного реєстратора внести запис про відміну державної реєстрації припинення цього товариства, видати свідоцтво про державну його реєстрацію.

Постановою Верховного Суду України від 25 серпня 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_9, подану на постанову Вищого господарського суду України від 04.02.2009 р. у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: Дніпровська районна ум. Києві державна адміністрація, про визнання недійсними рішень загальних зборів, задоволено та скасовано постанову Вищого господарського суду України від 04.02.2009 р., а також постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 р. і рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2008 р., якими позовні вимоги було задоволено, справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2009 р. визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан»від 02.02.1998 р. і 15.01.1999 р., про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників товариства. Вказане рішення набуло законної сили.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року апеляційні скарги ОСОБА_5 і ОСОБА_8 задоволено частково: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року скасовано, адміністративну справу направлено до Окружного адміністративного суду для нового розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2010 року касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року відхилено, ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, у частині вимог про скасування запису про державну реєстрацію припинення ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан», внесення запису про відміну державної реєстрації припинення товариства, видання свідоцтва про державну реєстрацію цього товариства провадження у справі закрито; у частині визнання неправомірними дій про скасування державної реєстрації ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан»відмовлено.

Вказана постанова обґрунтована тим, що предметом позовних вимог є захист корпоративних прав ОСОБА_7, зазначений спір є приватно-правовим, який належить розглядати у порядку господарського судочинства. Крім того, зазначено, що ОСОБА_7 звернувся з позовом поза межами встановленого чинним законодавством строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року, ОСОБА_7 звернувся із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права і залишення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва в силі.

10.05.2011 р. до Вищого адміністративного суду України ОСОБА_10 подано заперечення на касаційну скаргу з вимогою залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року –без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_7 є засновником ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан»з часткою статутного капіталу 50%.

Зазначене товариство було утворено ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на підставі установчого договору, зареєстрованого в установленому законом порядку 03.06.1993 р., зі статутним фондом у розмірі 37500000 крб. (50% від кожного засновника).

12.008.1994 р. державним нотаріусом були посвідчені підписи учасників у новій редакції статуту товариства, відповідно до якої склад учасників змінився при включенні до учасників товариства позивача. Розподіл часток учасників у статутному фонді товариства був наступний: ОСОБА_5 належало 50 % статутного фонду, ОСОБА_8 – 30%, і ОСОБА_7 –20%.

30.10.1995 р. склад засновників товариства знову був змінений у зв’язку із введенням на зборах засновників (учасників) до складу засновників ОСОБА_11 та ОСОБА_9, затверджено установчий договір та статут товариства у новій редакції.

02.02.1998 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан»прийнято рішення про виключення ОСОБА_2 зі складу засновників товариства, заяви ОСОБА_11 і ОСОБА_9 про вихід із товариства були задоволені. ОСОБА_2 на зазначених загальних зборах участі не приймав.

15.01.1999 р. рішенням загальних зборів учасників припинено діяльність товариства шляхом його ліквідації та призначено ліквідаційну комісію.

17.05.1999 р. Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією державну реєстрацію товариства скасовано, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України відповідні записи від 18.05.1999 р.

Відповідно до п. 33 Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №740 від 25.05.1998 р., яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органів, а також на підставі рішення арбітражного суду у зазначених випадках.

Підставою для скасування державної реєстрації товариства є заява (рішення) власника чи уповноваженого ним органу або рішення арбітражного суду у визначених законодавством випадках.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2009 р., яке набуло законної сили, рішення ТОВ «Комерційно-виробничо-впроваджувальна фірма «Сапсан» від 02.02.1998 р. про виключення зі складу його засновників ОСОБА_2, а також від 15.01.1999 р. про припинення діяльності товариства визнано недійсними.

Визнання недійсним рішення загальних зборів про ліквідацію товариства тягне за собою визнання неправомірною реєстрацію припинення діяльності товариства, яка була вчинена на підставі такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка була чинною на час ухвалення Господарським судом м. Києва рішення від 21.12.2009 р., підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції помилкового закрив провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію припинення товариства, зобов’язання внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повідомлення засновників товариства про внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надання свідоцтва про державну реєстрацію товариства.

Закриття провадження у адміністративній справі суд обґрунтовував тим, що предметом оскарження у даній справі є корпоративні права ОСОБА_2, державний реєстратор не є суб’єктом владних повноважень, тому спірні правовідносини належать до юрисдикції господарських судів.

Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності за №740 від 25.05.1998 р. втратило чинність у зв’язку із набранням Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»законної сили.

У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(у редакції на час прийняття Господарським судом м. Києва рішення від 21.12.2009 р.) визначено поняття державного реєстратора.

Так, державний реєстратор це посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 6 вказаного Закону України, державний реєстратор підпорядковується міському голові міста обласного значення або голові районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації.

Враховуючи, що державний реєстратор є підзвітним і підконтрольним вищевказаним органам державного самоврядування та їх посадовим особам, Київський апеляційний адміністративний суд невірно встановив природу спірних правовідносин і зазначив про необхідність їх розгляду у порядку господарського судочинства.

Оскільки компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спірні правовідносини, у яких державний реєстратор є суб’єктом владних повноважень і здійснює свої повноваження шляхом реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

П. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог ст. 19 цього Закону, зобов’язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.

Таким чином, дії чи бездіяльність органів державної реєстрації щодо проведення державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду приходить до висновку, що внаслідок невірної юридичної оцінки встановлених обставин справи, порушення норм матеріального права, Київським апеляційним адміністративним судом прийнято незаконне та необґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст., ст. 210, 220, 222, 226, 231, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року скасувати. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: