-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа №2-а-72/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2008 року Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Вознюка Р.В., суддів Красняка В.І., Чорної Л.М. при секретарі Басистій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації про стягнення суми недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,
встановив:
В лютому 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику війни в сумі 3425 грн. 53 коп.. На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1. зазначив, що розмір вказаної допомоги, яка передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», протягом 2005-2007 років занижено, а у 2004 році взагалі не виплачено.
ОСОБА_1. в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Представники Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України, які у встановленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не прибули.
Представники Міністерства фінансів України та управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов не визнали. В заперечення проти позову вказали на те, що разова грошова допомога позивачу за 2004-2007 роки була призначена і виплачена відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Крім того, зазначили, що позивач пропустив річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, просять з цих підстав відмовити в позові.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1. є учасником війни. Його статус визначений ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Протягом 2005-2007 років ОСОБА_1 виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня: у 2005 і 2006 роках - по 50 грн., у 2007 році - 55 грн.. У 2004 році щорічна разова грошова допомога до 5 травня не виплачувалась. Управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації було профінансовано з Державного бюджету України для здійснення виплат лише у таких розмірах.
Дані обставини підтверджуються запереченнями відповідачів, посвідченням ОСОБА_1, довідкою управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації щодо розміру виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Частиною 2 статті 8 і частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В силу ст.2 ч.3 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ст.14 ч.5 вказаного Закону (в редакції, що діяла у 2004-2007 роках) щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 18 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і пунктом 13 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» ця норма зупинена відповідно на 2006 і 2007 роки в частині визначення розміру виплат даної допомоги.
При цьому, статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» і статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що відповідно у цих роках виплата щорічної разової допомоги учасникам війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється в розмірі 50 грн..
Оскільки стаття 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» не визначила розміру суми вказаної допомоги учасникам війни, то така допомога у 2004 році особам, які мають даний статус, не виплачувалась, а в силу ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни здійснювалась в розмірі 55 грн. Положення зазначених статей втратили чинність відповідно на підставі рішень Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 і від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007. В останньому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що рішення в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Отже, встановлення Законами України «Про Державний бюджет України» на 2005-2007 роки розміру виплати щорічної разової грошової допомоги учасникам війни до 5 травня, виходячи з обсягу видатків, виділених на ці потреби при формуванні показників Державного бюджету України, обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Залишивши незмінним зміст права на отримання вказаної допомоги, Закони України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки звузили обсяг цього права, встановивши інший (менший) розмір такої виплати, і водночас фактично скасувавши конституційну гарантію забезпечення належних умов існування ветеранів війни.
Визначений частиною 2 статті 95 Конституції України і частиною 2 статті 38 Бюджетного кодексу України перелік правовідносин, що регулюються Законом України «Про Державний бюджет України», є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав та обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та не може будь яким чином змінювати передбачене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
З огляду на викладене, суд вважає, що при визначенні підстав для виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та її розміру, слід керуватися положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не положеннями законів України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки.
Як висновок, у 2004 році вищевказана грошова допомога не виплачена ОСОБА_1 всупереч вимог закону, а протягом 2005-2007 років - виплачена позивачу не в повному розмірі. При цьому, відсутня неправомірність дій з боку управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації, яке було забезпечено коштами лише у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлюється інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 даного Кодексу визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
ОСОБА_1. пропустив строк звернення до суду за захистом свої прав та інтересів щодо неналежної виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004-2006 роки. У суду відсутні підстави вважати, що він пропустив цей строк з поважних причин, а тому позов в цій частині вимог не може бути задоволений.
При цьому, на користь позивача має бути стягнута невиплачена сума даної допомоги за 2007 рік. Її розмір, з урахуванням положень ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а також виплати ОСОБА_1 55 грн., становить 1175 грн. 18 коп. /((406+4,06)х3)-55/.
В порядку, передбаченому ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18 лютого 2004 року № 177, ця сума має бути виплачена ОСОБА_1 управлінням праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області. При цьому, Міністерству фінансів України, Міністерству праці та соціальної політики України, Державному казначейству України слід профінансувати дане управління для здійснення відповідних виплат позивачу.
Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 86, 99, 100, 158-163, 186 КАС України, ст.ст.1, 3, 8, 21, 22, 95 Конституції України від 28.06.1996 року, ст.ст.2, 5, 14, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 18 лютого 2004 року № 177, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2007 рік в сумі 1175 грн. 18 коп..
Зобов'язати Міністерство фінансів України і Міністерство праці та соціальної політики України виділити та перерахувати ці кошти через Державне казначейство України на адресу управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації для їх виплати ОСОБА_1.
В решті позову відмовити.
На постанову через суд першої інстанції, який її ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий:
Судді:
скопійовано
-
скопійовано
-
