справа 2-а-11058/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2011 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Любчик В.М.
при секретарі Софроновій К.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про скасування рішення Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області та зобов’язання зарахувати до пільгового стажу час навчання та служби в армії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказав, що з 01.09.1989 року по 07.06.1990 рік він навчався в Білецькому професійно-технічному училищі № 83 Донецької області. Після навчання, з 11.06.1990 р. по 16.05.1992 р. був призваний до лав Радянської армії проходити строкову військову службу. Після проходження строкої служби 08.06.1992 р. був прийнятий на роботу до ДП «Добропіллявугілля»шахта «Добропільська»у якості ученика гірничого робітника очисного забою підземного з повним робочим днем у шахті. За час своєї трудової діяльності з урахуванням часу навчання в училищі та служби в армії він здобув страховий стаж, що дає право на пенсію на пільгових умовах. При перевірці документів для призначення пенсії, до пільгового стужу не було зараховано навчання та служба у армії. Вважає дії відповідача незаконними. Тому просив скасувати рішення управління пенсійного фонду України в м. Добропілля № 382 від 21.04.2011 року; зобов’язати відповідача зарахувати час навчання з 01.09.1989 року по 07.06.1990 року в професійно-технічному закладі № 83 м. Білицьке Донецької області та час перебування но строковій службі в рядах Радянській армії з 11.06.1990 року по 16.05.1992 року до пільгового стажу та призначити пенсію на пільгових умовах; зобов’язати відповідача призначити йому пенсію відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з 15.04.2011 року; зобов’язати відповідача виплатити заборгованість, яка виникла починаючи з 15.04.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог позивача наполягав, пояснив, що призначення та виплата пенсій регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Правовідносини, які склались на момент навчання позивача в училищі та служби в армії також повинні регулюватися законодавством колишнього СРСР, яке передбачає зарахування періоду проходження військової служби та періоду навчання у професійно-технічному закладі до різних видів трудового стажу і соціальних виплат. Зокрема, Законом СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов'язок»і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю. У частині 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу»зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що закони і нормативно-правові акти України, які регулюють пільговий порядок обчислення періоду проходження військовослужбовцями СРСР військової служби в армії для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій та соціальних виплат, не є рівноцінною заміною відповідного законодавства колишнього СРСР. Тому при вирішенні конкретних спорів із питання застосування пільгового порядку обчислення періоду проходження військової служби необхідно користуватись як законами і нормативними актами України, так і законодавством колишнього СРСР. З 1 січня 2006 року вступив в дію Порядок зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, періодів проходження строкової військової служби, навчання та перебування на виборних посадах. Відповідно до п. п. 1, 2 Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби»внесені зміни в абзац другий п.1 ст. 8 Закона України «Про соціальний та правовий захист війсковослужбовців, який доповнен двумя реченнями «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі. Також право на стаж за спеціальністю у разі навчання у професійно-технічному закладі закріплено як державна гарантія у нормах ст. 38 Закону України «Про професійно - технічну освіту». Статтею 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначається право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день набуття чинності цього Закону (на 1 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до ст. 13 ч. І п. «а»Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо небезпечними і особливо важкими умовами, за списком № 1 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, при наявності стажу на підземних роботах не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, та зазначила, що після закінчення навчання в професійному училищі, ОСОБА_3 приступив до роботи гірником підземним, а не електрослюсарем, що не дає йому право на зарахування до пільгового стажу навчання у професійно-технічному навчальному закладі і служби в армії.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням № 382 від 21.04.2011 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до пільгового стажу позивача не зарахував період навчання з 01.09.1989 року по 07.06.1990 рік за професією «електрослюсар підземний»у зв’язку з тим що вказана професія не підтверджується роботою за даною спеціальністю.
Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно копії диплому НОМЕР_1 виданного Білицьким професійно-техничним училищем Донецької області, ОСОБА_3 дійсно навчався у професійно –технічному училищі № 83 з 01.09.1989 року по 07.06.1990 рік, та здобув професію «Електрослюсар підземний»(а.с. 8).
Згідно копії трудової книжки, та військового квитка ОСОБА_3 проходив службу у Радянській армії з 11.06.1990 року по 16.05.1992 рік (а.с. 10).
Таким чином позивач до проходження служби у армії навчався та отримав спеціальність –електрослюсар підземний. Після служби у армії він був прийнятий на роботу у якості учня підземного гірничого робітника з повним рабочим днем у шахті.
Згідно постанови Ради міністрів СССР № 1173 від 22.08.1956 року «Про затвердження списків підприємств, цехів, професій та посад, робота яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах»до підземних робіт відносяться всі робочі, інженерно-технічні робітники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, а також всі робітники, заняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців підземних. Таким чином суд вважає, що і навчання і робота за спеціальністю електрослюсар підземний, і робота учнем підземного гірничого робітника відносяться до підземних робіт, тобто до професії гірник.
Згідно ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію незалежно від віку, мають робітники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників по Списку робіт та професій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994р. № 202, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій на цих роботах: гірники очисного вибою, прохідники, відбійники та машиністи гірничих виймальних машин, за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
З 1 січня 2006 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», яким внесені зміни в абзац другий п.1 ст. 8 Закона України «Про соціальний та правовий захист війсковослужбовців, та членів їх сімей», який доповнен двумя реченнями «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Закона України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах». Також право на стаж за спеціальністю у разі навчання у професійно-технічному закладі закріплено як державна гарантія у нормах ст. 38 Закону України «Про професійно - технічну освіту». Статтею 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначається право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день набуття чинності цього Закону (на 1 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах. У судовому засіданні встановлено, що час навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження ним строкової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не перевищують наявного у нього «підземного»стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Крім того, доводи представника відповідача, про то, що позивачем не були виконані вимоги ст. 38 Закону України «Про професійно - технічну освіту», а саме перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці, є безпідставною, оскільки позивач не мав можливості у 1990 році виконати ці вимоги, так як ще не існувало України як незалежної держави і, відповідно, Закону України «Про професійно - технічну освіту» ще не існувало. Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача.
На підставі Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України «Про соціальний та правовий захист війсковослужбовців, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 88, 94, 99, 121, 122-143, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області № 381 від 21.04.2011року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області включити час навчання з 01.09.1989 р. по 07.06.1990 р. в Білецькому професійно-технічному училищі № 83 та перебування з 11.06.1990 р. по 16.05.1992 р. на службі в Радянській армії до трудового стажу ОСОБА_3 за спеціальністю та призначити пенсію на пільгових умовах.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»з 15.04.2011 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайсуд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Любчик В.М.