ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2006 р. Справа № 13/4590а

Господарський суд Черкаської області в складі судді Скиби Г.М. за участю секретаря судового засідання Дяченко Т.В. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу за позовом ТОВ «Мауна - Кеа», м. Черкаси, вул. Гоголя, 105 (факт. адреса - вул. Гоголя, 241)

до відповідача: Черкаської обласної ради, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185

Ш особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог –І) ТОВ «Мисливське господарство «Лісівник», м. Черкаси, бульв. Шевченка, 208,

ІІ) Державне підприємство «Черкаське лісове господарство», м. Черкаси, вул. Лісництво, 11

про визнання недійсним пунктів 1-2 рішення Черкаської обласної ради від 11 серпня 2006 року №4-13/V

Представники:

позивача –Хроменко Д.В. –директор товариства –за посадою,

Тищенко В.Г. –довіреність від 2.10.2006 року;

відповідача – Геращенко М.В. - довіреність №344/01 від 29.09.2006 року,

Ш особа («Лісівник») –Савченко В.В. –довіреність №11-10/06 від 11 жовтня 2006 року;

(«Черкаське лісове господарство») - Садовський В.Л. –довіреність №989-01 від 9.10.2006 року;

В розгляді справи оголошувалась перерва з 11 по 18 жовтня 2006 року до 9 години для підготовки повного тексту постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін та Ш осіб, дослідивши наявні матеріали справи, Господарський суд ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Мауна –Кеа»звернулось з адміністративним позовом до господарського суду та просить визнати недійсним пунктів 1-2 рішення Черкаської обласної ради від 11 серпня 2006 року №4-13/V. За твердженням позивача, вказане рішення порушує права товариства як добросовісного користувача мисливських угідь та призвело до неправомірного переоформлення мисливських угідь іншим користувачам. В обґрунтування вимог посилається на таке:

11 серпня 2006 року Черкаською обласною Радою було прийняте Рішення № 4-13/V «Про внесення змін і доповнень до Рішення обласної Ради від 29 травня 2003 року № 9-9 «Про надання у користування мисливських угідь у Черкаській області», п. 1 якого було вилучено з користування державного підприємства «Черкаського лісомисливського господарства»37 950 ГА та п. 2 (пп. 1.49) якого, Товариству з обмеженою відповідальністю МГ «Лісівник»було надано у користування мисливські угіддя загальною площею 29000 ГА.

Позивач вважає п. 1 та п. 2 (пп. 1.49) Рішення Черкаської обласної Ради № 4-1 З/V від 11 серпня 2006 року такими, що не відповідають вимогам чинного в Україні законодавства та порушують права Позивача, зокрема вони прийняті з порушенням норм Законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При прийнятті Рішення № 4-1З/V від 11 серпня 2006 року, Відповідач діяв на підставі ст. 15 Закону України «Про тваринний світ», ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», п. 22 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Указу Президента України від 23 травня 2005 року № 837/2005.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про тваринний світ»до повноважень обласних рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить вирішення в установленому законодавством порядку питань щодо надання у користування мисливських угідь.

Згідно з п. 22 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються відповідно до закону питання про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів обласного значення, а також про скасування такого дозволу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мисливське господарств та полювання»мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної республіки Крим, обласними, Київською, та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Представники позивача роблять висновок, що норми, на підставі яких діяв Відповідач при прийнятті спірних п.1 та п.2 (пп.1.49) Рішення від 11.08.2006р. № 4-1З/V, передбачають порядок прийняття та повноваження обласної ради приймати рішення про надання у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства.

Відповідач, не приймаючи у встановленому порядку рішення про припинення (ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання») права користування мисливськими угіддями ДП «Черкаське лісомисливське господарство», вилучив (згідно з п. 1 оспорюваного рішення Відповідача) з користування ДП «Черкаське лісомисливське господарство»мисливські угіддя загальною площею 37950ГА, у зв'язку зі зміною повноважень та перейменуванням у державне підприємство «Черкаське лісове господарство». Вищевказана норма ст. 23 Закону України «Про мисливське І господарство та полювання»не надає повноважень Відповідачу вилучати з користування мисливські угіддя.

Крім того, процедура отримання погоджень користувачів та власників земельних ділянок була здійснена з порушенням вимог ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»та ст. 14 Закону України «Про тваринний світ».

Не дивлячись на неодноразові попередження з боку Позивача, ДП «Черкаське лісове господарство»розпочало процес незаконного переоформлення мисливських угідь (з порушенням вимог ч.1 ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»щодо отримання погоджень з власниками або користувачами земельних ділянок), що в результаті призвело до подачі Черкаським обласним управлінням лісового господарства подання на розгляд сесії Черкаської облради та прийняття ї останньою оспорюваного Рішення.

Таким чином, ДП «Черкаське лісове господарство»не мало право давати згоду на передачу мисливських угідь загальною площею 29000 ГА у користування ТОВ МГ «Лісівник», частина яких, загальною площею 12323 ГА, знаходиться у користуванні Позивача в рамках діючого та не розірваного Договору про спільну діяльність від 25 квітня 2005 року.

Листом від 09 серпня 2006 року № 12 Відповідача було проінформовано про незаконні дії ДП «Черкаське лісове господарство»та Черкаського обласного управління лісового господарства при оформленні подання на передачу мисливських угідь загальною площею 29000 га, з проханням не виносити дане питання на розгляд сесії, у зв'язку з тим, що частина цих мисливських угідь площею 12323 га є об'єктом діючого та затвердженого Черкаським обласним управлінням лісового господарства (центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання) Договору про спільну діяльність від 25 квітня 2005 року, що було повністю проігноровано Відповідачем.

Позивач вважає, що спірні п.1 та п.2 (пп. 1.49) Рішення Відповідача від 11.08.2006р. № 4-13/V суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про тваринний світ», п.22 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 21,22,23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»та порушують право Позивача на ведення мисливського господарства в зазначених мисливських угіддях, наданих йому у користування в рамках Договору про спільну діяльність від 25.04.2005р., в зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом свого права, а тому вказані пункти Рішення Відповідача підлягають визнанню недійсними.

Відповідач вимоги заперечує, та вказує, що вимоги грунтуються на помилковому твердженні позивача, що при винесення рішення № 4-ІЗ/V від 11.08.2006р. було порушено порядок припинення користування мисливськими угіддями державним підприємством «Черкаське лісомисливське господарство».

В той же час, саме державне підприємство «Черкаське лісомисливське господарство»жодним чином не оспорює рішення відповідача про передачу мисливських угідь, що перебували у його користуванні, у користування товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Лісівник». Більш того, своїм листом № 210-01 від 23.02.2006 року ДП «Черкаське лісове господарство»повідомило, що не тільки не заперечує, а й погоджує надання у користування мисливських угідь загальною площею 29 000 ГА товариству «МГ «Лісівник».

Своїм позовом Позивач фактично намагається захистити права та інтереси іншої юридичної особи - ДП «Черкаське лісомисливське господарство», при тому що сама названа юридична особа свої права порушеними не вважає та немає жодних зауважень щодо законності рішення № 4-ІЗ/У від 11.08.2006р.

Що стосується нібито наявного у Позивача права користування мисливськими угіддями, переданими за оспорюваним рішенням у користування ТОВ «МГ «Лісівник», звертаю увагу суду на те, що Відповідач, в межах покладених на нього повноважень не передавав в користування Позивача жодних мисливських угідь

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

В адміністративному позові Позивача не міститься посилання на рішення Відповідача чи будь-якого іншого державного органу про надання йому в користування будь-яких мисливських угідь. Так само, як і не міститься посилання на наявність передбачених діючим земельним законодавством підстав права користування чи права власності на земельні ділянки на території відповідних мисливських угідь.

Спірне рішення Відповідача № 4-13/V від 11.08.2006 року прийнято з чітким дотриманням вимог наведених вище положень Закону та погоджено відповідними відділами та органами.

Представники Ш осіб –кожен окремо –підтримали заперечення відповідача.

Інших доказів та документів, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення –суду не подано.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

Оцінюючи зібрані докази та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача не обґрунтовані, та не підтверджені належними доказами, а тому задоволенню не підлягають:

- держава в особі Черкаської обласної ради є власником спірних земельних ділянок в виді мисливських угідь на території області; цільове призначення спірних земельних ділянок не змінено;

- відповідач не вчиняв порушення законодавства при прийнятті спірного рішення №4-13/V від 11 серпня 2006 року;

- позивач не звертався до суду з оскарженням дій чи бездіяльності органу влади (місцевого самоврядування);

- позивач не звертався до відповідача з клопотанням про виділення йому мисливських угідь в користування;

- позивачем не подано доказів перевищення відповідачем своїх повноважень при прийнятті спірного рішення №4-13/V від 11 серпня 2006 року;

- позивач був належним чином повідомлений про обмеження та строки використання спірної земельної ділянки; Позивач не довів наявного переважного права на використання

а) спірної земельної ділянки;

б) мисливських угідь;

в) лісових угідь на спірних територіях;

- укладення чи підписання договору про спільну діяльність від 25 квітня 2005 року з Державним підприємством «Черкаське лісомисливське господарство» не породило для позивача прав на користування (оплатне чи безоплатне, строкове чи безстрокове) мисливськими угіддями. Мета цього договору –ведення спільного господарства та отримання прибутку –пункти 2.1-2.3 договору;

- позивач не довів своїх прав користування спірною земельною ділянкою, договір оренди земельної ділянки (лісових угідь) не укладено, Державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою (в розумінні мисливських угідь) у позивача відсутній;

- Позивач не довів належними доказами відповідно до вимог ст. 71 п. 1 КАС України –яке його право порушено, коли і ким саме.

- кожна особа - відповідно до вимог Конституції України –може діяти лиже в межах своїх повноважень. Позивач не довів делегування йому повноважень органів державної влади. Органи державної влади як самостійні адмініструючи органи можуть звернутися до суду за захистом порушених прав; в даному випадку посилання позивача на лист від 17.10.2006 року №4441/13 Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області є некоректним та не свідчить про порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення від 11 серпня 2006 року №4-13/V.

В задоволенні позову належить відмовити.

Судовий збір на підставі ст. 94 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 157, 162, 163, 167 КАС України, Господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову - відмовити.

В задоволенні клопотань позивача про забезпечення позову –відмовити.

Постанова (судове рішення) набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання постанови, оформленої відповідно до вимог ст. 167 КАС України. Сторони у справі протягом 10 днів мають право подати заяву про намір оскарження та в 20 денний строк подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказану постанову через господарський суд Черкаської області.

Суддя Скиба Г.М.