ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,

при секретарі судового засідання Сур’як О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: Чабарай Р.В., довіреність від 29.05.2007р.

Розглянув справу

за позовом ДЗ «Горохівська районна санітарно-епідеміологічна станція»

до Державної інспекції контролю за цінами у Волинській області

про визнання нечинним рішення

Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.

Сторонам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України. Заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України та про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступило.

В судовому засіданні 31.03.2008р. оголошено перерву до 01.04.2008р. для представлення відповідачем розрахунку необґрунтовано отриманої СЕС виручки в період з 01.11.2005р. по 04.12.2005р.

Суть спору: Позивач –ДЗ «Горохівська районна санітарно-епідеміологічна станція»просить визнати протиправним та скасувати рішення Держінспекції контролю за цінами у Волинській області від 05.12.2006р. №27-к Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що відповідно до законодавства тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, збільшуються на суму податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для застосування фінансових санкцій за порушення дисципліни ціноутворення, які передбачені Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затв. Наказом Мінекономіки України з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 3.12.2001р. №298/519. При визначенні тарифів СЕС керувалось Постановою КМУ №1351 від 27.08.2003р. та листом-роз’ясненням ДПА України від 15.09.2003р. наданим на запит Міністерства охорони здоров’я.

Відповідач у відзиві на позов від 19.09.2007р. №01-12/879 вимоги позивача повністю заперечив.

В листі від 01.04.2008р. вказав, що визнає неправомірним застосування економічної санкції в сумі 1565,76грн.

З представлених суду матеріалів вбачається наступне.

Представниками Держінспекції з контролю за цінами у Волинській області проведена перевірка Горохівської районної санітарно-епідеміологічної станції з питань формування та застосування тарифів на роботи та послуги, що надавались СЕС в період з 01.11.2005р. по 10.05.2006р., по результатах якої складно акт від 08.11.2008р. Перевіркою встановлено, що СЕС в період з 01.11.2005р. по 10.05.2006р. при нарахуванні плати за платні послуги до фінансових розмірів тарифів, затверджених Постановою КМУ №1351 від 27.08.2003р., нараховувались непередбачені законодавством націнки в розмірі 20% (неправомірно застосовувались вільні ціни у період дії регульованих). Внаслідок чого із споживачів необґрунтовано було стягнуто понад установлені тарифи кошти в сумі 1999,53грн.

На підставі акту перевірки начальником інспекції 05.12.2006р. прийнято рішення №27-к Про застосування економічної санкції за порушення державної дисципліни цін, яким відповідно до ст.14 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»вирішено вилучити у Горохівської районної СЕС в дохід державного бюджету 1999,53грн. та стягнути штрафну санкцію в розмір 3999,06грн.

Дане рішення є предметом спору по справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та враховуючи правову позицію Верховного суду України по аналогічному спору, викладену в Постанові від 11.09.2007р., господарський суд дійшов висновку, що висновок відповідача щодо отримання позивачем необґрунтованої виручки зроблено у відповідності до чинного законодавства, однак при прийнятті оспорюваного рішення не враховано положень ст. 250 Господарського кодексу України, а тому заявлена позивачем вимога підлягає частковому задоволенню.

Даний висновок судом зроблено виходячи з наступного.

Згідно ст.13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. №1819 саме на Держінспекцію по цінах покладено функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін та тарифів. Дані функції Держінспекції виконують шляхом проведення перевірок документів, пов’язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін, тарифів на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та приймають рішення про застосування до СПД передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення та застосування цін.

Згідно п.3 ст.116 Конституції України до повноважень Кабінету Міністрів України належить проведення цінової політики, яке реалізовано в Законі України «Про ціни та ціноутворення», згідно якого Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін, визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни (тарифи), які затверджуються відповідними органами державного управління. Згідно зі ст.35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»Кабінету Міністрів України надано право визначати перелік та тарифи на платні послуги, які надаються закладами санітарно-епідеміологічної служби, такий перелік було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р. №1544, а Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. №1351 затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами та закладами СЕС.

Дані тарифи були визначені з врахуванням податку на додану вартість в розмірі 20 %. Згідно порядку ціноутворення, що діє, регульовані тарифи встановлюються з врахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, тому включають в себе ПДВ.

Однак, як з'ясувалось в ході перевірки, СЕС при нарахуванні плати за надані платні послуги до фіксованих розмірів тарифів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. №1351, ще нараховувала націнку в розмірі 20%, чим безпідставно було отримано із споживачів в період з 01.11.2005 р. по 10.05.2006 р. –1 999,53 грн.

Оскільки, матеріалами перевірки встановлено факт завищення позивачем тарифів на платні послуги, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. №1351 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. №662, відповідачем правомірно прийнято рішення №27-к від 05.12.2006 р., яке є предметом спору, про вилучення необґрунтовано одержаної виручки в результаті порушення державної дисципліни цін в дохід державного бюджету України на підставі ч.1 ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», згідно якої вся необґрунтовано одержана підприємством, установою, організацією виручка підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету незалежно від підпорядкування підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному розмірі одержаної суми виручки.

Водночас, відповідачем при винесенні рішення №27-к не взято до уваги те, що зазначена в рішенні санкція за своєю правовою природою підпадає під визначення ст.238 Господарського кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2004 р., тобто є адміністративно-господарською, на неї поширюється положення ст..250 цього кодексу, стосовно можливості її застосування протягом строків, встановлених цією статтею, а саме не пізніше шести місяців з дня виявлення та не пізніше року з дня вчинення відповідного порушення.

З матеріалів перевірки слідує, що порушення було виявлено актом перевірки від 08.11.2006 р., штрафна санкція застосована рішенням від 05.12.2006 р., тобто в межах 6-ти місячного строку.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, сума необґрунтовано отриманої виручки при перевірці була вирахувана з 01.11.2005р., адміністративно-господарська санкція застосована рішенням від 05.12.2006р., тобто поза межами річного строку, тому з врахуванням положень ст. 250 Господарського кодексу України необґрунтовану виручку необхідно вираховувати з 05.12.2005р. по 10.05.2006р.

В зв’язку з тим, що адміністративно-господарська санкція була застосована поза межами річного строку, вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а оспорюване рішення слід визнати нечинним на суму 1565,76 грн. що визнав відповідач в листі від 01.04.2008р.

Щодо посилання позивача на роз’яснення Державної податкової адміністрації України надане листом від 15.09.2008р., яким він керувався при визначенні штрафів на роботи та послуги, то суд вважає, що зазначене не є офіційним податковим роз’ясненням відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та надане з перевищенням повноважень ДПА України, оскільки питання визначення структури ціни не відноситься до компетенції податкових органів.

Виходячи з вищезазначеного та керуючись Конституцією України, Законами України «Про ціни та ціноутворення», «Про податок на додану вартість», «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення», ст.ст.69,71,86,158-160 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним рішення Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 05.12.2006р. №27-к на суму 1565,76грн., з якої 521,92грн. необґрунтовано отримана виручка та 1043,84грн. штраф.

3. В решті заявлених вимог відмовити.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

Суддя С.В.Костюк

Дата виготовлення повного тексту

постанови 07.04.2008р.