Справа № 5-171/11
П О С Т А Н О В А
іменем України
"01" вересня 2011 р.
головуючого - судді Трубнікова А.В.
при секретарі Попчук Т.М.
з участю прокурора Сезонова Д.І.
представника Київського слідчого ізолятора Тітенко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання адміністрації Київського слідчого ізолятора та спостережної комісії Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про виконання Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верхньобіле, Амурської області, Росія, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, засудженого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2010 року за ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі ,
ВСТАНОВИВ:
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2010 року ОСОБА_2 засуджено за ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
Адміністрація Київського слідчого ізолятору та спостережна комісія при Шевченківській районній в м. Києві державної адміністрації звернулась до суду із клопотанням про застосування Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року щодо засудженого ОСОБА_2, оскільки він підпадає під дію п. «а»ст. 1 цього закону. При цьому вони посилаються на те, що на день подання він відбув більше половини строку призначеного покарання і на момент вчинення злочину був неповнолітнім. Між тим засуджений характеризується негативно, має 4 стягнення, які не зняті і не погашені, заохочень не має.
У судовому засіданні засуджений підтримав подання та просив застосувати до нього дію Закону України «Про амністію у 2011 році».
Вислухавши представника ізолятору, який негативно характеризував засудженого, самого засудженого, який підтримав подання та просив про застосування акту про амністію, висновок прокурора, який вважає за необхідне у задоволенні подання відмовити, дослідивши матеріали, які додані до подання та матеріали особової справи засудженого, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів доданих до подання та особової справи засудженого, ОСОБА_2 за час відбування покарання характеризується негативно, має 4 стягнення, які не зняті і не погашені, заохочень не має.
Відповідно до статті 132 Кримінально-виконавчого кодексу України, за порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть застосовуватись такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; дисциплінарний штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями 138-140 і 143 цього Кодексу; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до пятнадцяти діб, а засуджених жінок до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без виведення на роботу на строк до пятнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Згідно із статтею 133 Кримінально-виконавчого Кодексу України, злісним порушником установленого порядку відбування покарання є засуджений який не виконує законних вимог адміністрації, необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоровя інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень, за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обовязки були накладені стягнення що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. «є»ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року амністія не застосовується до осіб які злісно порушують режим у період відбування покарання.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_2 вбачається, що 06.09.2010 року та 15.02.2011 року постановами начальника Київського СІЗО до засудженого ОСОБА_2 було застосовано заходи стягнення за порушення режиму утримання у вигляді догани. Крім цього, постановою начальника Київського СІЗО від 13.07.2011 року за порушення встановленого режиму до засудженого ОСОБА_2 було застосовано заходи стягнення у вигляді поміщення в карцер на термін 7 діб.
Зазначені вище стягнення не зняті і не погашені, заохочень засуджений не має.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 являється злісним порушником установленого порядку відбування покарання, а тому амністія до нього не застосовується.
На підставі викладеного, керуючись п. «є»ст. 7 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, ст.ст. 132133 КВК України, ст. ст. 409, 411 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання адміністрації Київського слідчого ізолятора та спостережної комісії Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про виконання Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року відносно засудженого ОСОБА_2 - відмовити.
На постанову суду прокурором, засудженим може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом пятнадцять діб з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя : Трубніков А.В.