Згідно пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.03 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»- обоє 'язок утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб по платникам податку, дохід яким виплачено (нараховано);

Згідно статуту TOB «Тридента Arpo», затвердженого 09.07.08 року протоколом загальних зборів учасників товариства №41, до службових обов'язків генерального директора TOB «Тридента Arpo»ОСОБА_1 входить:

-п.9.13 без доручення виконувати дії від імені товариства, видавати доручення, формувати апарат управління і очолювати його, прийняття на роботу, звільнення з роботи найманих працівників товариства, видавати накази, розпорядження і давати вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства, має право першого підпису фінансових документів, представляти інтереси товариства перед фізичними та юридичними особами будь-якої форми власності, установами, організаціями, виступати від імені товариства в державних органах та судах.

-п.9.14. укладати угоди (договори) без обмеження суми.

-п.9.15. при потребі створити власну комісію для перевірки діяльності будь-якого підрозділу чи особи товариства;

-п.9.16 генеральний директор, або за його дорученням заступник, разом з головним бухгалтером готує балансовий звіт про підсумки діяльності товариства за попередній рік та подає його на затвердження загальних зборів учасників.

Однак ОСОБА_1 з квітня 2009 року по вересень 2010 року, з метою умисного ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, введених у встановленому законом порядку, в порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 22.05.03 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»нарахований на підприємстві ПДФО умисно не сплачував, чим призвів до фактичного ненадходження до бюджетів 636 215 грн. 13 коп. зазначеного податку, при наступних обставинах:

В зазначений період часу бухгалтерією підприємства щомісяця нараховувалась заробітна плата працівникам, з якої, відповідно до вказаних вище положень Закону України від 22.05.03 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», нараховувався ПДФО за ставкою 15% від суми нарахованої заробітної плати.

ОСОБА_1, як керівник підприємства мав сплатити нарахований ПДФО протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Однак ОСОБА_1, будучи обізнаним з встановленим законом порядком сплати, умисно, не сплачував нарахований ПДФО на протязі квітня 2009 року -вересня 2010 року, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів 636 215 грн. 13 коп. зазначеного податку, що більш ніж в тисячу разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_1 діючи умисно, в період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, ухилився від сплати податку на прибуток очолюваного ним підприємства на загальну суму 46 323,00 грн. при наступних обставинах:

-в порушення вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) ОСОБА_1 умисно не включив до складу валового доходу за II квартал 2010 року непогашену кредиторську заборгованість перед TOB «Ра медіа консалтинг»в сумі 100 640,0 грн., державна реєстрація якої скасована, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет податку на прибуток в сумі 25 160,0 грн.

-в порушення п.п.5.3.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) ОСОБА_1 умисно відніс до складу валових витрат за III квартал 2009 року суму фінансової санкції з комунального податку у розмірі 170,0 грн. що призвело до фактичного ненадходження в бюджет податку на прибуток в сумі 42,0 грн.

-в порушення вимог п.5.1 та п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) ОСОБА_1 умисно зависив валові витрати на суму 616,00 грн. по операції з повернення передоплати з контрагентом TOB «Артемівський комбінат хлібопродуктів», що призвело до фактичного ненадходження в бюджет податку на прибуток в сумі 154,0 грн.

-в порушення п.5.1 та п.5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) ОСОБА_1 умисно зависив валові витрати на суму 83867,0 грн. по операціям з контрагентом TOB «Ра медіа консалтинг», по яким не було здійснено компенсацію вартості товару, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет податку на прибуток в сумі 20967,0 грн.

Таким чином, як зазначено в постанові та матеріалах, ОСОБА_1 умисно ухилився від сплати податку на прибуток в сумі 46 323,00 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 636 215,13 грн., а всього на загальну суму 682 538,13 грн., що більш ніж в тисячу разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинені ним, як службовою особою підприємства, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України.

Як відображено в постанові слідчого, погодженій заступником прокурора Голосіївського району м. Києва та свідчать матеріали справи (т.5 а.с.101-103), 29.07.11 та 30.07.11 генеральним директором TOB «Тридента Arpo»ОСОБА_1 сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 636 215,13 грн. та податок на прибуток зі штрафним санкціями в сумі 57 903,75 грн., тобто до притягнення до кримінальної відповідальності сплатив податки, а також шкоду завдану їх несвоєчасною сплатою. Зазначене стало підставою направлення справи до суду з постановою, для вирішення питання про закриття на підставі ст. 212 ч.4 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в ході попереднього розгляду справи, звернувся з клопотанням, про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 212 ч. 1 КК України на підставі ст. 212 ч. 4 КК України, посилаючись на те, що він вперше вчинив діяння передбачене ст. 212 КК України та до притягнення до кримінальної відповідальності сплатив податки та відшкодував шкоду завдану державі.

Прокурор зазначив, що є усі законні підстави для закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 212 ч.4 КК України.

Ознайомившись з постановою слідчого, затвердженою заступником прокурора Голосіївського району м. Києва, матеріалами кримінальної справи, вислухавши обвинуваченого, заслухавши думку прокурора, суд надходить до висновку про необхідність закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 212 ч.4 КК України, оскільки обвинувачений вперше вчинив діяння передбачене ст. 212 КК України та до притягнення до кримінальної відповідальності сплатив податки, а також відшкодував шкоду завдану їх несвоєчасною сплатою. Зазначене є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності н підставі ст. 212 ч.4 КК України та закриття справи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд скасувати, після вступу постанови в законну силу.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст.44, 212 ч. 4 КК України, ст.ст. 244, 248 КПК України,-

П о с т а н о в и в :

ОСОБА_1, на підставі ч.4 ст. 212 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності передбаченої ст. 212 ч. 1 КК України та справу закрити.

Речові докази: документи зберігати в матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд скасувати, після вступу постанови в законну силу.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя М. В. Дідик