ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р.Справа № 27-28/150-06-4097

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників:

від ВАТ„Керчрибпром”: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні: не з'явились;

від ДП „Морська адміністрація Керченського морського рибного порту”: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкрите акціонерне товариство „Керчрибпром”;

до відповідача: Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні

про визнання права власності

та зустрічним позовом: Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні

до Відкритого акціонерного товариства „Керчрибпром” та Державного підприємства „Морська адміністрація Керченського морського рибного порту”;

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Керчрибпром»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні про визнання права власності на риболовне судно „Федор Коробков”.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправомірність відчуження судна „Федор Коробков” відповідачу, на підставі реєстрації даного судна у судновому реєстрі Мавританії, згідно акту № 288/ДММ та внесення відомостей щодо власника судна „Федор Коробков” - Міжнародна компанія „MAURISHIPPING CORP”.

28.04.2006р. Міжнародна компанія „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Керчрибпром” про визнання права власності на спірне риболовне судно та зобовязання Керченського морського рибного порту виключити з Державного суднового реєстру Керченського морського рибного порту запис про реєстрацію риболовного судна „Федор Коробков” за ВАТ „Керчрибпром”.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддею Гуляк Г.І.) від 03.05.2006р. вказану зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Міжнародна компанія „MAURISHIPPING CORP” є добросовісним набувачем спірного судна, що підтверджується актом реєстрації судна в судновому регістрі Мавританії та договором купівлі продажу № 465/05 від 12.12.2003р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.05.2006р. по справі №28/150-06-4097 у задоволенні первісних позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Керчрибпром” відмовлено, зустрічний позов Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні задоволено, визнано право власності на риболовне судно „Федор Коробков” за Міжнародною компанією „MAURISHIPPING CORP” та зобовязано Керченський морський рибний порт виключити з Державного суднового реєстру Керченського морського рибного порту запис про реєстрацію риболовного судна „Федор Коробков” за ВАТ „Керчрибпром”.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року порушено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ВАТ «Керчрибпром», а постановою, того ж суду, від 22.05.2007 року рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2006 року скасовано, а первісний та зустрічний позови залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2007 р. касаційну скаргу Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” було задоволено частково, ухвалу від 10.04.2007р. та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 22.05.2007 р. скасовано, а справу №28/150-06-4097 передано до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду зі стадії прийняття апеляційного скарги до провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2008р. Відкритому акціонерному товариству „Керчрибпром” відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2006р., справу №28/150-06-4097 повернуто господарському суду Одеської області.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. та від 15.03.2011р. ліквідатору Відкритого акціонерного товариства „Керчрибпром” відмовлено у відновлені пропущеного процесуального строку на подачу апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2006р., апеляційну скаргу залишено без розгляду, справу №28/150-06-4097 направлено до господарського суду Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2011 р. касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства „Керчрибпром” залишено без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011 р. касаційні скарги ВАТ „Керчрибпром” та ТОВ „Морская звезда” задоволені, рішення господарського суду Одеської області від 24.05.2006р. скасовано, а справу №28/150-06-4097 направлено на новий розгляд у іншому складі суддів.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, проведено автоматичний розподіл справ між суддями, в звязку з чим, справу №28/150-06-4097 призначено судді господарського суду Одеської області - Невінгловській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2011р. справу №28/150-06-4097 суддею Невінгловською Ю.М. прийнято до свого провадження, присвоєно справі №27-28/150-06-4097 та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 29.08.2011р., в порядку п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі №27-28/150-06-4097 за первісним позовом ВАТ „Керчрибпром” до відповідача - Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні про визнання права власності на риболовне судно „Федор Коробков” припинено, в звязку з відмовою ВАТ„Керчрибпром” від позову.

Представник відповідача за зустрічним позовом - ДП „Морська адміністрація Керченського морського рибного порту” у судові засідання не зявився, між тим, 15.08.2011р. від ДП „Морська адміністрація Керченського морського рибного порту” надійшли письмові пояснення (вх. ГСОО №28039/2011 від 15.08.2011р.), згідно яких відповідач зазначає, що відповідно до ст. 88 Кодексу торговельного мореплавства України ДП „Морська адміністрація Керченського морського рибного порту” здійснює функції реєстрації суден і не висуває вимог щодо визнання права власності на судно, в звязку з чим, вважає, що ДП «Морська адміністрація Керченського морського рибного порту» не є належним відповідачем по даній справі, оскільки між сторонами відсутній спір щодо права власності на риболовне судно „Федор Коробков”. При цьому, ДП „Морська адміністрація Керченського морського рибного порту” просило суд розглянути справу без участі її представника, за наявними в ній матеріалами справи.

Представник відповідача за зустрічним позовом - ВАТ «Керчрибпром»проти задоволення зустрічного позову Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні заперечував з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позову заяву вх. ГСОО № 22168/2011 від 11.07.2011р. (а.с.15-19, том 4).

Позивач за зустрічним позовом Міжнародна компанія „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалась, про що свідчить довідка Головного управління статистики в Одеській області №01-02-105-1690 від 02.08.2011 р. Згідно до приписів ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою позивача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена позивачу належним чином. Крім того суд зазначає, що відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення до позивача за зустрічним позовом Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні були повернуті із відміткою поштової установи “за зазначеною адресою не зареєстровано”, а відповідачі за зустрічним позовом були повідомлені належним чином про час та місце проведення судових засідань, при цьому враховуючи, що в матеріалах справи містяться всі необхідні документи для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника позивача за зустрічним позовом Міжнародної компанії „MAURISHIPPING CORP” в особі Представництва міжнародної компанії „МАУРІШІППІНГ КОРП” в Україні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ВАТ „Керчрибпром”, суд встановив:

04 травня 1990 року риболовне судно «Федор Коробков», побудоване у 1989 році, було зареєстроване у Державному судновому реєстрі Керченського морського рибного порту під № 106, при цьому зазначено, що дане судно належить СРСР, згідно якого судну було дозволено плавати під прапором СРСР, згідно відомостей зазначених у свідоцтві про право плавання під державним прапором (а.с. 2, том 4).

Як встановлено матеріалами справи, згідно свідоцтва про право власності на судно від 12.06.1997р. №105, власником риболовного судна «Федор Коробков», побудованого 1989 році, визначено Державне підприємство „Керченське виробниче обєднання рибної промисловості „Керчрибпром” (а.с. 22, том 1).

25.07.2002р. між підприємством «Сітак»(itac Sarl», Мавританія) та ДП «Керченське виробниче обєднання рибної промисловості «Керчрибпром»було укладено кредитну угоду, за якою сторони домовилися про наявність заборгованості державного підприємства перед підприємством «Сітак», яка виникла з експлуатаційних витрат суден боржника в водах Мавританії, на суму 7534530 доларів США, яка оформлюється безвідсотковим кредитом, який має бути повернутий до 25.07.2006р. шляхом постачання риби у визначені угодою періоди. Відповідно п.п. «с»п. 1.2 кредитної угоди кредит має бути забезпечений шляхом передачі кредитору в заставу трьох належних боржнику суден: «Федор Коробков», «Иван Бурмистров», «Зареченск».

09.10.2002 року між ДП «Керченське виробниче обєднання рибної промисловості «Керчрибпром»(надалі заставодатель) та підприємством «Сітак»(надалі заставодержатель) було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Керченського міського нотаріально округу АР Крим ОСОБА_2, згідно якого для забезпечення зобовязань заставодавця, що виникли або можуть виникнути в майбутньому по кредитній угоді, що укладена між заставодавцем та заставодержавцем від 25.07.2002р. (в подальшому основний договір), та перераховані у статті цього договору, заставодавець передає заставодержателю у заставу майно зазначене у п. 3.1 цього договору (далі за текстом предмет застави).

Відповідно до п. 3.1. договору застави одним із предметів застави є риболовне судно «Федор Коробков», побудоване у 1989 році, інвентарний номер 452032, що належить заставодавцю на підставі свідоцтва про право власності на судно, що видане Російським Реєстром Судноплавства за номером 105, Капітаном Керченського морського рибного порту 12 червня 1997 року.

Умовами п. 3.3 договору застави, серед іншого, передбачено, що у випадку, коли до моменту настання строку виконання умов основного договору зобовязання щодо її виконання з боку заставодавця не будуть виконані, заставодержатель набуває право отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна (в натурі) або його вартості за власним бажанням перед іншими кредиторами.

Згідно статуту ВАТ «Керчрибпром», затвердженого головою Фонду державного майна України та зареєстрованого 13.06.2003р. виконавчим комітетом Керченської міської ради є товариством заснованим відповідно до рішенням Фонду державного майна України №1-АТ від 05.05.2003р., шляхом перетворення Державного підприємства «Керченське виробниче обєднання рибної промисловості «Керчрибпром»у Відкрите акціонерне товариство «Керчрибпром».

22 жовтня 2003 року на виконання постанови Торгівельної палати Суду Вілая в м. Нуадібу, Ісламська республіка Мавританія для обовязкового виконання № 86/03 від 24.08.2003р. було організовано продаж з аукціону суден „Иван Бурмистров” та „Федор Коробков”. При цьому, обидва судна були присуджені «Сітак»(Sarl», Мавританія). Крім того, при реєстрації судна „Федор Коробков” в судновому реєстрі Мавританії було змінено його назва на „Севіна ІІ”.

Надалі 18 лютого 2004 року між підприємством «Сітак»та Міжнародною компанією „MAURISHIPPING CORP” було укладено договір купівлі-продажу судна «Севіна ІІ», стара назва «Федор Коробков»(а.с. 78-81, том 1).

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Рішенням господарського суду АР Крим від 17.10.2007 року по справі № 2-13/7089.2-2007 за позов ВАТ «Керчрибпром»до відповідачів ТОВ „Сітак”, Міжнародної компанії ishipping Corp.»та компанії „Mauristar Ltd” про визнання недійсними кредитної угоди та договору застави, позов ВАТ «Керчрибпром»було задоволено, та визнано недійсною кредитну угоду від 25.07.2002р. та договір застави від 09.10.2002р. та зобовязано Міжнародну компанію aurishipping Corp.»повернути ВАТ «Керчрибпром»заставне майно, зокрема, судно «Федор Коробков».

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2008 року по справі № 2-13/7089.2-2007 було відмовлено Міжнародній компанії aurishipping Corp.»у прийнятті до провадження апеляційної скарги на рішення господарського суду АР Крим від 17.10.2007 року у справі № 2-13/7089.2-2007.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.07.2008 року по справі № 2-13/7089.2-2007 касаційну скаргу Міжнародної компанії ping Сorp.»на рішення господарського суду АР Крим від 17.10.2007 у справі № 2-13/7089.2-2007 не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.12.2007 по справі № 2-13/7089.2-2007 апеляційна скарга Міжнародної компанії ishipping Corp.»повернута без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2008 року касаційну скаргу Міжнародної компанії «Maurishipping Corp.»на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.12.2007 року залишено без задоволення, а ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.12.2007 по справі № 2-13/7089.2-2007 без зміни.

Отже, рішенням господарського суду АР Крим, яке є чинним на дату розгляду даної справи, кредитну угоду від 25.07.2002р. та договір застави від 09.10.2002р. укладених між підприємством «Сітак»(Sarl», Мавританія) та ДП «Керченське виробниче обєднання рибної промисловості «Керчрибпром»визнано недійсними.

Разом з тим, кредитна угоду від 25.07.2002р. та договір застави від 09.10.2002р. були підставою, на яку Міжнародна компанія aurishipping Corp.»посилалась у зустрічній позовній заяві про визнання права власності на спірне судно.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частина 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ч.2, 3 ст. 32 Кодексу торговельного мореплавства України, національна належність судна визначається його державною реєстрацією в Україні та одержанням права плавання під Державним прапором України.Право плавання під Державним прапором України має судно, яке є державною власністю або перебуває у власності фізичної особи - громадянина України, а також юридичної особи в Україні, заснованої виключно українськими власниками, або судно, яке знаходиться у цих осіб на умовах договору бербоут-чартеру.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Отже, перебування судна під прапором України на території Мавританії не надає можливість набувати право власності на судно за законами цієї країни.

Відповідно до наявної у справі копії свідоцтва (суднового патенту) від 12.06.1997 року, судно «Федор Коробков»зареєстровано у судновому реєстрі України за ДП «Керчрибпром», правонаступником якого виступає ВАТ «Керчрибпром», що має своїм наслідком регулювання відносин права власності та інших майнових прав на це судно, яка перебувало за межами України, а також виникнення, зміну та припинення цих прав законодавством України (ст. 19 КТМ України).

Згідно з ч. 1 ст. 28 Кодексу торговельного мореплавства України, реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним прапором України (судновий патент), а реєстрація у Судновій книзі України - судновим білетом.

Порядок виключення суден з Державного суднового реєстру України і Суднової книги України визначений Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України»№1069 від 26.09.1997р. Пунктом 49 вказаної постанови передбачено, що підставою для постійного виключення судна є письмова заява, яку судновласник чи фрахтувальник зареєстрованого судна подає до відповідного органу державної реєстрації суден, яким воно було зареєстроване. Заява подається за довільною формою із зазначенням причини, яка викликає необхідність виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України. При цьому, до заяви додаються суднові реєстраційні документи, передбачені пунктами 25 і 42 цього Порядку, документи, що підтверджують наявність або відсутність заставних зобов'язань, та документ, що підтверджує сплату встановлених зборів.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011 року по даній справі, скасовуючи рішення господарського суду від 24.05.2006 року, зазначає, що відповідно до ст. ст. 4, 11 Закону України «Про заставу»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згода засновника чи органу приватизації на заставу майна була обовязковою, але дотримання цих умов судом не перевірялося. При цьому. вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, виданого станом на 08.07.2011 року позивач за первісним позовом - ВАТ «Керчрибпром»є підприємством, 100% акцій якого належать державі в особі Фонду державного майна України.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували надання засновником - Фондом державного майна України згоди на укладення договору застави судна.

Приймаючи до уваги той факт, що на дату розгляду даної справи, кредитна угода від 25.07.2002р. та договір застави від 09.10.2002р. визнані недійсними за рішенням господарського суду АР Крим від 17.10.2007 року по справі № 2-13/7089.2-2007 (залишене в силі ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2008 року), суд доходить висновку, що в даному випадку відсутні будь-які інші законні підстави для визнання права власності на судно «Федор Коробков»за Міжнародною компанією Corp.»в особі її представництва в Україні.

Разом з тим, суд зазначає, що доводи відповідача за зустрічним позовом - ВАТ «Керчрибпром»про те, що зустрічний позов Міжнародної компанії shipping Corp.»в особі Представництва Міжнародної компанії «Маурішиппінг Корп.»в Україні про визнання права власності на судно «Федор Коробков»має бути розглянутий виключно господарським судом АР Крим є необґрунтованими та таки, що не заслуговують на увагу з наступних підстав:

Статтею 77 Закону України «Про міжнародне приватне право»передбачено, що якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, то такі справи підсудні виключно судам України.

При цьому, Закон України «Про міжнародне приватне право»встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, та не регулює питання підсудності справ, що розглядається господарськими судами України.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Разом з тим, Виший господарський суд України у п. 2 інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»від 11.04.2005 р. N 01-8/344 надає розяснення, що за змістом ч. 1 ст. 60 ГПК зустрічний позов завжди розглядається спільно з первісним позовом в тому ж суді, в провадженні якого перебуває справа за первісним позовом.