-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/29405.09.11
За позовомКомунального підприємства «Міський інформаційний центр»
До Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»
простягнення 7683,39 грн. та зобовязання повернути майно,
що знаходиться у комунальній власності
СуддяТрофименко Т.Ю.
Представники:
від позивача не з»явився
від відповідача ОСОБА_2 по дов. №1451/009 від 01.08.2011р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Міський інформаційний центр»до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез» про стягнення 7683,39 грн. та зобовязання повернути місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою: м. Харків, вул. Мінська пр. Леніна, 40.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2011р. порушено провадження у справі №36/294, розгляд справи призначено на 05.09.2011р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №3175 від 29.06.2010р. про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій не сплатив позивачу за щомісячне користування у звязку з чим виник борг в сумі 1821,10 грн., 255, 16 грн. пені за прострочку платежу, 704, 05 грн. витрати за проведення демонтажу спеціальної конструкції, 4903,08 грн. неустойка за прострочення повернення місця за договори №3175 від 29.06.2010р.
Представником відповідача через відділ діловодство Господарського суду м. Києва поданий відзив на позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 03.11.2010 р. № 479 з 03.11.2010 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез”.
06.11.2010 р. у газеті “Голос України” було опубліковано оголошення про ліквідацію відповідача, призначення ліквідатора та можливість заявити ліквідатору кредиторські вимоги протягом одного місяця з дня опублікування оголошення. Оскільки позивач в місячний термін з моменту оголошення про ліквідаційну процедуру публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез” з кредиторськими вимогами до відповідача не звертався, відповідач вважає що відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд має відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання 05.09.2011р. представник позивача не з»явився. Через відділ діловодство Господарського суду м. Києва від позивача надішли пояснення та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував із підстав викладених письмовому відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника відповідача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.
29 червня 2010 року між Комунальним підприємством «Міський інформаційний центр»(далі Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Синтез»(далі Відповідач) був укладений договір №3175 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій.
Відповідно до умов даного договору позивач надав відповідачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, згідно додатку №1 до договору. Згідно додатку №1 до договору позивач передав відповідачу місця по вул. Мінська - пр. Леніна, 40 в м. Харкові щит стаціонарний та по вул.. Пушкінській Мар»яненка пров. ; - щит стаціонарний. Факт отримання відповідачем даного майна підтверджується актом прийому передачі від 01.07.2010р.
Строк дії договору сторони визначили з 01 липня 2010р. по 30 червня 2011р.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобовязаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач, як у встановлений договором строк так і на дату судового розгляду, свого зобовязання щодо сплати за місце в сумі 1821, 10 грн. не виконав.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 255,16 грн. пні, 704,05 грн. витрат на демонтаж спеціальної конструкції, 4903, 08 грн. неустойку за прострочення повернення майна.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 60 Господарського кодексу України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону (частини 1, 2 статті 61 Господарського кодексу України).
Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (частина 1 статті 60 Господарського кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою Правління Національного банку України від 03.11.2010 р. № 479 з 03.11.2010 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез”.
06.11.2010 р. у газеті “Голос України” було опубліковано оголошення про ліквідацію відповідача - публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез”, призначення ліквідатора та можливість заявити ліквідатору кредиторські вимоги протягом одного місяця з дня опублікування оголошення.
Відповідно до статті 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Згідно з частиною 3 статті 89 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Відповідно до частини 1 статті 93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.
Законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону (частина 3 статті 88 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).
Як зазначено у рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі пункту 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно зі статтею 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність”вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються та вважаються погашеними.
У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з грошовими вимогами до відповідача та його ліквідатора в межах ліквідаційної процедури у встановлений законодавством строк.
Відповідно до частини 3 статті 61 Господарського кодексу України претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.
З огляду на те, що позивачем не надано доказів звернення до суду з грошовими вимогами до відповідача та його ліквідатора в межах ліквідаційної процедури, а також не надано доказів визнання його кредитором публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез”, вимоги позивача про стягнення 7683,39 грн. заборгованості вважаються погашеними, а отже, відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог в цій частині.
Позовні вимоги в частині зобовязання відповідача повернути позивачеві на підставі акту місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою: м. Харків, вул. Мінська пр. Леніна, 40 задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді справи судом встановлено, що відповідно до наказу КП «міський інформаційний центр» №157-Д від 11.10.2010р., акту про проведення демонтажу спеціальної конструкції від 12.10.2010р. позивачем було проведено демонтаж спеціальної конструкції відповідача за адресою: м. Харків, вул. Мінська пр. Леніна, 40, тобто місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою: м. Харків, вул. Мінська пр. Леніна, 40 звільнено самим позивачем.
Судові витрати, понесені позивачем по справі, підлягають стягненню з відповідача відповідно до 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складено
06.09.2011р.
скопійовано
-
скопійовано
-
