ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.11 Справа№ 22/130а

Господарський суд Львівської області розглянувши в судовому засіданні справу:

за позовом:Калуської об”єднаної державної податкової інспекції (м.Калуш)

до відповідача:Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” в особі Філії Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” “Галмет-Польтрансфер” (м.Калуш)

про:стягнення коштів в сумі 6 993 (шість тисяч дев”ятсот дев”яносто три) грн. 21 коп.

Головуючий суддя: Пазичев В.М.

Секретар:Башак І.Є.

Представники:
від позивача:ОСОБА_1-представник за довіреністю від 24.01.2011 року
від відповідача:не з”явився

Присутнім в судовому засіданні, згідно ст. 130 КАС України, розяснено їхні процесуальні права та обовязки, а також видано памятки про їхні права та обовязки.

Суть спору: 21.04.2008 року на розгляд Господарського суду Львівської обалсті подано позов Калуської об”єднаної державної податкової інспекції (м.Калуш) до Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” в особі Філії Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” “Галмет-Польтрансфер” (м.Калуш) про стягнення коштів в сумі 6 993 (шість тисяч дев”ятсот дев”яносто три) грн. 21 коп.

Ухвалою від 22.04.2008 року, що винесена суддею Желіком М.Б., відкрито провадження у справі і призначено попереднє судове засідання на 20.05.2008 року. Ухвалою від 05.08.2008 року позовну заяву Калуської об”єднаної державної податкової інспекції (м.Калуш) залишено без розгляду на підставі ч.1 п.4 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України.

23.02.2010 року за вх.№160-02 позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2008 року. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 року апеляційну скаргу Калуської об”єднаної державної податкової інспекції (м.Калуш) задоволено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2008 року скасовано, справу №22/130А направлено для продовження розгляду.

Згідно повторторно автоматизованого розподілу, справу №22/130 А передано судді Пазичеву В.М. для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 25.07.2011 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 05.08.2011 року. Ухвалою від 05.08.2011 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 15.08.2011 року. Ухвалою від 15.08.2011 року судовий розгляд справи відкладено до 25.08.2011 року.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 25.07.2011 року, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 05.08.2011 року, про відкладення від 15.08.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 25.07.2011 року, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 05.08.2011 року, про відкладення від 15.08.2011 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, хоча і був належно, відповідно до ст.ст.33, 107 КАС України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими конвертами з поштовою відміткою про те, що адресат вибув, і явка такого ухвалами суду була визнана обовязковою.

Згідно п.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи викладені обставини, справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 128 КАС України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 25.08.2011 року, відповідно до ст.160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлено, оголошено та підписано 25.08.2011 року.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року №2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Позивач - Калуська об”єднана державна податкова інспекція (надалі Калуська ОДПІ) звернулася до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Українсько - польського СП-ТзОВ „Польтрансфер" (м. Львів) в особі філії українсько-польського СП-ТзОВ „Польтрансфер" „Галмет-Польтрансфер" (м. Калуш) в дохід Державного бюджету заборгованість по податках, зборах та фінансових санкціях у розмірі 6993,21 грн. за рахунок активів боржника.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2008 року по справі № 22/130а - позовну заяву залишено без розгляду.

Калуська ОДПІ не погодилась з даною ухвалою суду та подала апеляційну скаргу.

05.07.2011 року Львівським апеляційним адміністративним судом задоволено апеляційну скаргу Калуської ОДПІ, та скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.08.2008 року по справі № 22/130а та направлено справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органами стягнення), визначено виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу, на органи стягнення покладено обов'язок щодо забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Підпункт 7.2.1. статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Підпункт 3.1.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», однією із функцій об'єднаних державних податкових Інспекцій є подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Зазначені законодавчі норми надають Калуській ОДПІ правові підстави для звернення до суду з позовом про стягнення з Відповідача в дохід Державного бюджету заборгованості по податках, зборах та фінансових санкціях за рахунок активів боржника.

Українсько-польське спільне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю „Польтрансфер" включено в ЄДРПОУ як юридичну особу та присвоєно ідентифікаційний код 22362778. Свідоцтво про державну реєстрацію українсько-польському СП - ТзОВ „Польтрансфер" видано Реєстраційною Палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівського міськвиконкому 16 вересня 1996 року.

Українсько-польське СП - ТзОВ „Польтрансфер" створило філію „Галмет-Польтрансфер", місцезнаходженням якої є Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Б.Хмельницького, 93.

Філія українсько-польського СП - ТзОВ „Польтрансфер" „Галмет-Польтрансфер" зареєстрована у Калуській ОДПІ як платник податків і зборів і на даний час вона є боржником перед бюджетом.

У філії українсько-польського СП - ТзОВ „Польтрансфер" „Галмет-Польтрансфер" протягом 2006-2007 років виникла заборгованість по податках, зборах та фінансових санкціях, яка на даний час становить 6993,21 грн., в тому числі 6970,00 грн. основного боргу та 23,21 грн. пені, а саме:

Податок на додану вартість в розмірі 6970,00 грн. основного боргу, що підтверджується:
податковим повідомленням-рішенням Калуської ОДПІ від 14.11.2006 р. № 0008581500/0
(отримано 04.12.2006 р. згідно поштового повідомлення № 429456), прийнятим на підставі
Акту перевірки від 13.11.2006 р. № 1083/152/25065905 та Акту відмови від підпису від
17.11.2006 р. № Н1/152/25065905, податковим повідомленням-рішенням Калуської ОДПІ від 30.03.2007 р. № 0000011501/0 (Акт про неможливість вручення від 20.04.2007 р. № 6713/10/152), прийнятим на підставі Акту перевірки від 27.03.2007 р. № 478/152/25065905 та Акту відмови від підпису від 29.03.2007 р. № 74/152/25065905;
Податок на прибуток приватних підприємств в розмірі - 23,21 грн. пені.
Підпунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання є податковим боргом.
Пеня відповідачу нарахована згідно із Законом України „Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За твердженням позивача, Філії українсько-польського СП - ТзОВ „Польтрансфер" „Галмет-Польтрансфер" 12.03.2002 року надіслана перша податкова вимога № 1/800, а 10.01.2003 року надіслана друга податкова вимога № 2/83, проте податковий борг платником не погашався.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позову у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного:

Суд не може залишити поза увагою обставини наявності повноважень позивача щодо звернення до суду із згаданим позовом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено п. 8 ст. 3 КАС України, позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу”, державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, податкова інспекція зазначеним законом наділена повноваженнями звертатись до суду з позовами про стягнення в доход держави коштів по податкових зобов”язаннях.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111 цей Закон спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Підпунктом 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Абзацом 2 п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства. Визначення сум податкового боргу за податками, зборами (обов'язковими платежами), які надходять до бюджетів та державних цільових фондів , здійснюється за даними особових рахунків платників податків, що ведуться органами ДПС згідно з "Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів", затвердженою наказом Головної Державної податкової адміністрації України від 12.05.1994 р. №37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09 .2001 р. №342 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2001 р. за № 887/6078).

Відповідно до п. 7 Розділу II Інструкції, підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є документи, які подаються платником (податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі, та інші документи), документи, які готуються податковими органами (рішення за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум плате

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем позовні вимоги обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

Згідно з ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповід ним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Консти туції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верхо вною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказу вання. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних при чин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі позивачем і відповідачем можуть бути підприємства та організації, зазначенні у ст.1 ГПК України.

Згідно ч.1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно Витягу з ЄДРПОУ №16-03/1/270 від 18.06.2008 року філія “Галмет-Польтрансфер” Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” значиться за ідентифікаційним №25065905 без права юридичної особи.

Згідно довідки №1915 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Українсько-польське спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” значиться за ідентифікаційним №22362778 як юридична особа.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач філія Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” “Галмет-Польтрансфер”, входить до кола осіб, що встановлені ст.1 ГПК України, тобто заборгованість підлягає стягненню з Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер”, як юридичної особи.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовна заява Калуської об”єднаної державної податкової інспекції (м.Калуш) до Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” в особі Філії Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” “Галмет-Польтрансфер” (м.Калуш) про стягнення коштів в сумі 6 993 (шість тисяч дев”ятсот дев”яносто три) грн. 21 коп. є обгрунтованою і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

витрати на правову допомогу;

витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 3 р. VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,4 грн.

Згідно ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб”єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов”язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі наведеного, а також, в звязку з тим, що спір виник з вини відповідача, судовий збір підлягає віднесенню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.19, 67 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", п. 1.1, п. 1.12 ст. 1, ст.ст. 2, 3, 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107,112, 120, 121, 122, 123, 124, 128,138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Українсько-польського спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” (79010, м.Львів, Личаківський район, вул.Довбуша,14 кв.3; інші реквізити в матеріалах справи - відсутні) в особі філії Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Польтрансфер” “Галмет-Польтрансфер” (77300, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Б.Хмельницького,93) в дохід Державного бюджету через Калуську об”єднану державну податкову інспекцію (77300, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Стуса,2; інші реквізити в матеріалах справи - відсутні) 6 970 (шість тисяч дев”ятсот сімдесят) грн. 00 коп. основного боргу та 23 (двадцять три) грн. 21 коп. пені за рахунок активів боржника, 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

3.Виконавчий лист видати відповідно до ст. ст. 258, 259 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України:

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Пазичев В.М.