01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2011 № 51/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів:

за участю представників сторін:

від позивача: представник – ОСОБА_1 – за довіреністю,

від відповідача: представник – ОСОБА_2 – за довіреністю,

від третьої особи: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 р.

у справі № 51/24 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агенство», м. Київ

про видачу технічних умов,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 р. Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача зобов’язання відповідача видати технічні умови на підключення житлового будинку з об’єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом’янському районі міста Києва, мотивуючи вимоги безпідставною відмовою відповідача у видачі технічних умов для підключення вищевказаного будинку до електромереж.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 р. у справі № 51/24 позов задоволено, зобов’язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» видати технічні умови на підключення житлового будинку з об’єктами соціально культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом’янському районі міста Києва, стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2011 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до провадження, розгляд справи призначено на 30.06.2011 р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі оскаржуване рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агенство» просить відмовити скаржнику у задоволенні вимог апеляційної скарги, залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 р. залучено Публічне акціонерне товариство «Київенерго» до участі у справі як правонаступника відповідача (Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»), розгляд справи відкладено на 19.07.2011 р.

Розпорядженням від 18.07.2011р., у зв’язку з перебуванням судді-доповідача Борисенко І.В. на лікарняному, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 51/24.

Так, при повторному автоматичному розподілу справи № 51/24, останню призначено судді-доповідачу Куксову В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 р. розгляд справи призначено на 08.09.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2011 р. проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2011 р. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просить її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агенство» явку свого представника в судове засідання 08.09.2011 р. не забезпечило, клопотань про відкалдення розгляду справи не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Неявка представника Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агенство» не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2007 р. між Київською міською радою та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, на підставі рішень Київської міської ради від 02.03.2006 р. № 125/3216, від 15.03.2007 р. № 305/966 та від 22.08.2007 р. № 328/3162, за актом приймання-передачі зобов’язався передати, а орендар –прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

У відповідності до положень ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.

Відповідно до положень п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно п. 8.3. договору оренди земельної ділянки від 27.12.2007 р. орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору.

27.12.2007 р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради, третьою особою та позивачем було укладено інвестиційний договір № 040-13(і)41 на будівництво житлового будинку з об’єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом’янському районі м. Києва, керуючись розпорядженням КМДА від 28.08.2006 р. №1263 «Про проведення конкурсів із залучення інвесторів», яким позивача визнано інвестором.

За умовами вказаного договору позивач зобов’язався здійснити інвестування будівництва житлового будинку з об’єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39-Г у Солом’янському районі м. Києва, за власні та/або залучені кошти відповідно до умов інвестиційного конкурсу, власних конкурсних пропозицій та цього договору.

Пунктом 1.5 інвестиційного договору сторони узгодили, що з моменту підписання даного договору позивач набуває частину функцій третьої особи, як замовника по будівництву, а саме: виконання підготовчих робіт та функцій по проектуванню, розробці робочої документації, укладання договорів на проектно-вишукувальні роботи, отримання технічних умов, архітектурно-планувальних завдань, отримання позитивного висновку комплексної Державної експертизи, отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Третя особа листом від 25.02.2008 р. № 106/147 доручила позивачу виконання функцій замовника щодо збирання вихідних даних для отримання технічних умов.

Отже матеріалами справи підтверджено, що позивач набув частину функцій третьої особи, у тому числі щодо отримання технічних умов, а отже заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права на отримання вказаної інформації спростовується викладеним.

Пунктом 2 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради №768 від 29.05.2008 р. «Про дозвіл на проектування та будівництво житлового будинку з об’єктами соціально культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Гарматній, 39Г у Солом’янському районі», в тому числі для потерпілих від діяльності інвестеційно-будівельної компанії «Еліта-Центр», позивачу дозволено виконати роботи з інженерної підготовки до забудови території, як переможцю конкурсу із залучення інвесторів.

Пунктом 3.2 даного розпорядження позивачу доручено розроблення, погодження та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.

Відповідно п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про стандартизацію» технічні умови –це документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги.

Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування» після отримання власником/користувачем земельної ділянки або особою, щодо якої прийнято рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством, або уповноваженою ними особою містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки їм надаються технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування.

Згідно п.19 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування» технічні умови надаються юридичними особами, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або забезпечують їх експлуатацію, з урахуванням схем теплопостачання

населених пунктів, у 15-денний строк з дати реєстрації клопотання замовника або уповноваженої ним особи.

Пунктом 20 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування» визначено, що для одержання технічних умов власник/користувач земельної ділянки або особа, щодо якої прийнято рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством, або уповноважена ними особа подає до юридичної особи, що надає технічні умови, заяву, ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача з листом №5667/0/2-10 про надання технічних умов.

Відповідачем на вказаний лист були надіслані відповіді від 06.09.2010 р. та від 14.10.2010 р., в яких зазначається про знаходження на земельній ділянці ТП-1100, майнові питання по якій підлягають необхідному вирішенню.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про електроенергетику» у разі якщо для створення можливості електропостачання необхідно здійснити будівництво (реконструкцію) мереж (об'єктів), які повинні бути невід'ємною частиною вже існуючих мереж (об'єктів), будівництво може провадитися згідно з технічними умовами, виданими підприємствами електроенергетики, за рахунок або силами замовників (власників) та користувачів зазначених об'єктів з подальшою передачею їх на баланс підприємств електроенергетики і відшкодуванням витрат на їх будівництво у розмірі та у порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Крім того видача технічних умов жодним чином не заважає розгляду та вирішенню майнових питань по ТП, яке має відбуватися з чітким дотриманням норм чинного законодавства України, а тому відмова відповідача щодо видачі технічних умов позивачу є необґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо непідвідомчості даної справи господарським судам з огляду на наступне.

У спільному листі Верховного Суду Украї ни та Вищого арбітражного суду України від 20.07.1995 р. № 01-8/518а «Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських спорів» зазначається, що за загальним правилом підвідомчість цивільних справ та господарських спорів визначається законодав чими актами України. Однак у випадках, коли в законодавчих актах підвідомчість спорів визначена нечітко, слід виходити із суб'єктного складу учасників спору. Якщо сторонами у справі є юридичні особи, спір підлягає вирішенню арбітражним судом, за винятком ви падків, передбачених законодавством. Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів ви значена альтернативно: суду чи господарському суду, або сказано про вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру правовідносин, що визначені ГПК.

Окрім того в даному випадку предметом спору не є погодження умов, а заявлена позовна вимога про зобов’язання видати технічні умови.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову. З даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 р. у справі № 51/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 51/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді