ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2011 р.
Справа№ 52933/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціально захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціально захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення допомоги по догляду за дитиною, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціально захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше від прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов’язати відповідача виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше від прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов’язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум цієї допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Законів України «Про Державний бюджет України на 2007-2009 роки» до рівня не менше від прожиткового мінімуму на місяць.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що являється матір’ю малолітньої дитини – дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» їй як матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі за період 2007-2009 років.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління праці та соціально захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області при виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зобов’язано управління праці та соціально захисту
___________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інст. суддя Безбородько В.А. ряд. ст. зв. № 10.3.3 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2а-132/09/0911 справа № 52933/09/9104.doс
населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області зробити перерахунок і виплатити з 10.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 10.10.2010 року ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. В решті позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що в 2007 році позивач має право відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Суд першої інстанції вказує на те, що Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які обмежували дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» відповідно до якого позивач у 2008 році, як застрахована особа, мала право на виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, позивач має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 10.10.2010 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2007-2009 роки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначена та виплачена вірно. Крім того, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, вказує на те, що позивачем пропущено встановлений річний строк звернення до суду.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є застрахованою, являється матір’ю малолітньої дитини – дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 19.10.2007 року, виданим виконкомом Назавизівської сільської ради.
Колегія суддів відзначає, що згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, виходячи з положень ч.7 ст. 9 КАС України, потрібно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), Відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціально захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області та отримує щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з грудня 2007 року. Позивач за груднень 2007 року отримала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 122,72 грн., протягом 2008 року та протягом січня-квітня 2009 року по 172,92 грн. щомісяця, що стверджується довідкою № 463 від 02.04.2009 року, виданою управлінням праці та соціально захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення ст. 56, п.7 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41,43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року – 434 грн., з 1 квітня 2007 року – 463 грн., з 1 жовтня 2007 року – 470 грн. Отже, позивачу недоплачена грошова допомога повинна бути перерахована та виплачена з врахуванням вимог ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за грудень 2007 року – з дати призначення позивачу вказаної допомоги (Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007).
Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було опубліковане 12.07.2007 року, то позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права на виплату допомоги у грудні 2007 року.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом лише 13.04.2009 року, а відповідач наполягав на застосуванні строків звернення до суду. В матеріалах справи відсутні будь-які докази позивача, які б свідчили про поважність причини пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, а тому не підлягають до задоволення позовні вимоги щодо виплати допомоги по догляду за дитиною за грудень 2007 року.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-6 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2008 року – 526 грн., з 1 квітня 2008 року – 538 грн., з 1 липня 2008 року – 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункту 8 пункту 8 з розділу VІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50%, з 1 січня 2009 року – 75%, з 1 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців.
З огляду на наведене, у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувавалась відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Враховуючи, що Конституція України не встановлює пріоритету одних законів над іншими, зазначені норми Закону України «Про державний бюджет Україна на 2008 рік», які змінюють розмір допомоги, встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», є чиними, тому правомірним є застосування відповідачем в 2008-2009 роках розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановленого законом про держбюджет на відповідні роки.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання що не підлягають позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача виплачувати спірну допомогу у відповідності з діючим законодавстом України слід відмовити за необгрунтованістю, оскільки КАС України передбачено відновлення лише порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління праці та соціально захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2009 року у справі № 2а-132/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціально захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення допомоги по догляду за дитиною відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.П. Сапіга