-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Копія
Справа №1-2/2008
ВИРОК
Іменем України
08 лютого 2008 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді Стадника І.М.,
при секретарі Яворській М.М.,
з участю прокурора Путрі О.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працює: голова СВК «Надія», с. Володіївці Чернівецького району, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І-ої категорії, пенсіонера за вислугою років (МВС), інваліда ІІІ-ої групи, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, що передбачений ст. 364 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, працюючи головою сільськогосподарського виробничого кооперативу «Надія», с. Володіївці Чернівецького району, будучи службовою особою, що представляє кооператив у його відносинах з державними органами, підприємствами, установами та організаціями, веде переговори та укладає угоди від імені кооперативу, скоїв зловживання службовим становищем за наступних обставин.
В період часу з 2001 року по 1 квітня 2005 року будучи розпорядником коштів даного кооперативу, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інших особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, при виплаті працівникам заробітної плати, знаючи про нарахування прибуткового податку та необхідність його обов'язкової сплати та маючи реальну можливість сплатити його, в порушення ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року та ст. 10 р. ІІ Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року умисно не перерахував його до бюджету, внаслідок чого спричинив тяжкі наслідки для державних інтересів у вигляді ненадходження до бюджету нарахованого на реально виплачену заробітну плату прибуткового податку з громадян на загальну суму 268 912, 73 грн.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, що передбачений ст. 364 ч. 2 КК України не визнав повністю і суду пояснив, що працює головою СВК «Надія», с. Володіївці Чернівецького району. Першопричиною неповного розрахунку господарства по податках були високі ціни на промислові товари для потреб сільського господарства при низьких цінах на продукцію сільськогосподарського виробництва, в зв'язку з чим господарство з року в рік маючи непогані врожаї не могло за рахунок цього придбати достатню кількість паливно-мастильних матеріалів, ремонтувати техніку, придбавати запчастини, мінеральні добрива і т.д.
Другою причиною ситуації, що склалася, вважає те, що в 2000 році він прийняв господарство від попереднього керівника з боргом більше 4,5 млн. грн.
Третьою причиною називає несприятливі погодні умови впродовж останніх років. Так, в 2002 році через сильні морози загинув врожай озимих, в лютому 2003 року озимі культури випріли, а в 2004 році град вибив 215 Га сільськогосподарських культур в господарстві.
Все це призвело до того, що не змогли виплатити державі прибутковий податок. В 2001 році господарство маючи до сплати 85 тис. прибуткового податку сплатило лише 4880 грн.; за 2002 рік сплатили 7200 грн., а належало до сплати 64 тис. грн., в 2003 році: 19860 грн. замість 79 тис. грн. належних до сплати; в 2004 році сплатили 1100 грн., тоді як належало до сплати 69 тис. грн., за 2005 рік сплатили лише 2000 грн. податку на доходи громадян.
Головний бухгалтер кооперативу повідомляла його про суми прибуткового податку, які необхідно було сплатити, але він використовував кошти для господарських потреб і лише в разі наявності такої можливості спрямовував їх на погашення заборгованості по податках.
Дані про наявність заборгованості з виплати податків подавалися в податкову і він планував сплатити податки в разі виникнення такої можливості.
Така його поведінка була продиктована бажанням зберегти дієздатність господарства і забезпечити можливість вирощування ним сільськогосподарських культур, адже вирощування с/г культур є турботою не лише про працівників, а й про державу загалом. Не вважає це зловживанням службовим становищем, оскільки поступав в інтересах людей - членів господарства. Брав на себе відповідальність щоб існувало господарство і втримати його «на плаву».
Коли приймав господарство, у нього також були борги по податках: ПДВ - 274 тис. грн., фіксований с/г податок - 64 тис. грн., борг по заробітній платі перед працівниками - 516 тис. грн. Якби він не спрямовував гроші на потреби господарства, воно б не вижило, а вільних коштів в господарстві не було.
Хоча підсудний і не погоджується з кваліфікацією його дій за ст. 364 ч. 2 КК України, його вина у вчиненні злочину, що передбачений цією статтею, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів.
Сам підсудний не погоджуючись з юридичною кваліфікацією його дій, в повному обсязі визнав фактичні обставини справи, що вказані в обвинуваченні, зокрема той факт, що він знаючи про наявність заборгованості зі сплати прибуткового податку та про її зростання, дав вказівку головному бухгалтеру не перераховувати відповідні суми, а спрямувати обігові кошти на забезпечення господарської діяльності.
Свідок ОСОБА_3, яка працювала в СВК «Надія» головним бухгалтером, суду показала, що в силу різних причин в господарстві склалось важке фінансово-економічне становище, виникла велика заборгованість по прибутковому податку. Під час проведеної податковою інспекцією перевірки було виявлено заборгованість по сплаті прибуткового податку в сумі 268 912 грн. на реально виплачену заробітну плату. Голова СВК ОСОБА_2 знав про існуючі борги, так як вона неодноразово йому про це доповідала. Вони обговорювали ситуацію, проте сплатити дані кошти ніяк не виходило. ОСОБА_2 в разі наявності коштів спрямовував їх на фінансування господарської діяльності господарства: придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, насіння. Якщо щось залишалось - частково розраховувались по заробітній платі. Мали також вчасно проводити розрахунки за електроенергію - щоб не відключили. Коштів на сплату прибуткового податку відповідно до встановленого порядку після цього не вистачало.
Свідок ОСОБА_4 суду показав, що згідно постанови суду він проводив документальну перевірку сплати СВК «Надія» прибуткового податку. В результаті перевірки та аналізу руху коштів на розрахунковому рахунку та в касі кооперативу було встановлено, що у господарства була можливість сплатити прибутковий податок в повному обсязі і це не було зроблено через їх спрямування на забезпечення господарської діяльності кооперативу. Так з реально виплаченої заробітної плати в господарстві нараховані, проте не сплачені 268 912 грн. прибуткового податку. За умови, якби наявні у підприємства кошти були перераховані до бюджету, а не іншим підприємствам, прибутковий податок міг би бути сплачений повністю.
Згідно з актом №140/23-111/03731922 від 27 жовтня 2005 року «Про результати позапланової документальної перевірки з питань своєчасності та повноти перерахування податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку) …» (а.с. 25-33) станом на 1 квітня 2005 року в порушення ст. 10 р. ІІ Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року СВК «Надія» не перераховано до бюджету 268 912,73 грн. податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку) на виплачену заробітку плату, з них - 96 460,37 грн. по нарахованих сумах до 1 січня 2001 року та 172 452,36 грн. по нарахуваннях за період, що перевірявся.
Перевіркою руху коштів по кооперативу згідно наданих документів для проведення перевірки встановлено, що в період з 1 січня 2001 року по 1 квітня 2005 року було витрачено грошових коштів з каси кооперативу в сумі 1 395 562,54 грн., з них на сплату першочергових платежів (заробітна плата та інші виплати працівникам, розрахунки з бюджетом та соціальними фондами - 415 808,30 грн., з розрахункового рахунку в сумі - 999 951,98 грн., з них на сплату першочергових платежів (заробітна плата та інші виплати працівникам, розрахунки з бюджетом та соціальними фондами) - 313 855,64 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся, в кооперативі було достатньо обігових коштів для погашення податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку) на виплачену заробітку плату.
Відповідно до висновку №1968/1969 судово-економічної експертизи від 20 червня 2007 року (а.с. 218) висновок вищевказаного акту щодо несплати СВК «Надія», с. Володіївці Чернівецького району податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку) в розмірі 268 912,73 грн. за період з 1 січня 2001 року по 1 жовтня 2005 року документально підтверджується.
Підприємством за період з 01.01.2001 р. по 01.10.2005 р. виплачено заробітної плати 1 638 380,13 грн., а перераховано до бюджету прибуткового податку з громадян тільки 33 044,50 грн., що не відповідає вимогам ст. 10 р. ІІ Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян від 26.12.1992 р. №13-92.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій ... несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV).
В сільськогосподарському виробничому кооперативі «Надія» голова правління уповноважений керувати поточними справами Кооперативу і виконувати рішення загальних зборів, представляти кооператив в його відносинах з державними, судовими органами та іншими юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені кооперативу. Саме він відповідає за організацію виробництва в СВК відповідно до інтересів держави, та виконання обов'язків перед державною (посадові обов'язки голови правління кооперативу, статут СВК «Надія» - а.с. 13, 47).
Визначаючи, чи суперечили дії голови кооперативу ОСОБА_2 інтересам служби та чи є вони у зв'язку з цим злочинними, суд виходив з наступного.
Підсудний і його захист посилаються на те, що спрямовуючи обігові кошти кооперативу на забезпечення його господарської діяльності, ОСОБА_2 діяв в інтересах підприємства та його працівників, а відтак в інтересах держави, оскільки забезпечував роботою людей, а державу - сільськогосподарською продукцією.
Разом з тим інтереси служби не можна розглядати як вузьковідомчі, бо в даному випадку фактично мала місце колізія інтересів держави та інтересів окремого підприємства і його працівників. Інтереси конкретного підприємства можуть не збігатися з інтересами окремих громадян, у тому числі найманих працівників, інтересами держави, суспільства чи інтересами інших підприємств.
Спрямування головою правління кооперативу наявних коштів на забезпечення господарської діяльності хоч і вчиняється формально в інтересах служби, однак спричиняє істотну шкоду охоронюваним законом інтересам держави.
Мірилом не лише правомірності дій керівника, а й їх відповідності інтересам служби, є закон.
Згідно з ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» підприємства, установи i організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого i утриманого прибуткового податку за минулий місяць.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 22.05.2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого підприємство, яке виплачує працівнику оподатковуваний дохід (заробітну плату), виконує функції податкового агента, тобто утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Головою СВК «Надія» ОСОБА_2 зазначені вимоги закону були проігноровані, а тому його дії є протиправними та такими, що суперечать інтересам служби. Нарахувавши і утримавши прибутковий податок з доходів громадян, СВК «Надія» під керівництвом ОСОБА_2 не перерахувало відповідні кошти до державного бюджету, чим державним інтересам заподіяно матеріальні збитки в сумі 268 912,73 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тому є тяжкими наслідками.
У висновку судово-економічної експертизи вказується також на те, що показники оцінки фінансово стану підприємства СВК «Надія» з досліджуваний період свідчать про стійку неплатоспроможність підприємства, тобто неспроможність СВК «Надія» виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) в т.ч. прибуткового податку з громадян; сплата СВК «Надія» сум нарахованого прибуткового податку з громадян могла призвести до припинення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Висновок в цій частині суд оцінює критично та не приймає до уваги як такий, що суперечить іншим доказам у справі.
Так, роз'яснюючи даний нею висновок в судовому засіданні, експерт Сидорчук В.М. суду показала, що згідно з вимогами закону сплата прибуткового податку має бути здійснена до 20 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від фактичної виплати заробітної плати.
В обвинуваченні ж ОСОБА_2 вказується на несплату в установлені строки прибуткового податку, нарахованого на реально виплачену заробітну плату.
Також Сидорчук В.М. суду пояснила, що аналіз фінансово-господарської діяльності кооперативу під керівництвом ОСОБА_2 свідчить про зменшення заборгованості підприємства перед іншими підприємства, установами та організаціями і працівниками в той час, як заборгованість зі сплати прибуткового податку зростала.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи СВК «Надія» виплачено заробітної плати: 458 102,26 грн. в 2001 році, 452 769, 60 грн. в 2002 році, 281 270,03 грн. в 2003 році, 420 844,41 грн. в 2004 році, та 25393,83 грн., в той час як прибуткового податку перераховано: 2001 рік - 4880,00 грн. (нараховано - 85 698,45 грн.), 2002 рік - 7200 грн. (нараховано - 64 137,81 грн.). 2003 рік - 19 864,50 грн. (нараховано 79 410,15 грн.), 2004 рік - 1100 грн. (нараховано - 69 187,30 грн.). В 2005 році прибуткового податку з реально виплаченої заробітної плати нараховано 5 738,82 грн., проте не сплачено зовсім.
Дійсно, згідно з законодавством про оплату праці та змінами, внесеними до нього Законом України від 21.10.2004 року №2103-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Проте дані положення закону набрали чинності лише з 9.11.2004 року (дня опублікування). До цього часу оплата праці працівників підприємства здійснювалась в першочерговому порядку після сплати обов'язкових платежів.
Крім того, як видно з руху коштів по кооперативу (розхід коштів по розрахунковому рахунку та по касі), крім першочергових платежів (виплата заробітної плати, матеріальної допомоги, сплата податків та внесків до спеціальних фондів), СВК «Надія» здійснював інші платежі, в тому числі розраховувався з іншими організаціями. В 2001 році на зазначені цілі підприємством спрямовано 222 173,25 грн. з розрахункового рахунку та 301 226,08 грн. з каси, в 2002 році - 226 580,51 і 116 836,83 грн., в 2003 році - 114 920,41 і 225 759,37 грн., в 2004 році - 73 064,72 і 331 143,96 грн., в 2005 році - 49 357,45 грн. і 4 788,00 грн. відповідно.
Вищевказані суми є значно більшими ніж суми заборгованості зі сплати прибуткового податку, а тому посилання підсудного на відсутність об'єктивної можливості сплатити його у встановлені законом строки, не можуть бути визнані обґрунтованими.
Разом з тим, той факт, що ОСОБА_2 маючи хибні уявлення про інтереси служби спрямовував наявні в кооперативі кошти на забезпечення господарської діяльності підприємства, виплату заробітної плати, хоча і порушив при цьому законні інтереси держави, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.
Таким чином, дослідивши й оцінивши зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 364 КК України як умисне, в інтересах третіх осіб використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає: вчинення злочину вперше, особою похилого віку та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Обставин, які б обтяжували покарання, по справі не встановлено.
Крім того, підсудний виключно позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався, є пенсіонером, має інвалідність третьої групи та продовжує хворіти, а тому суд вважає за необхідне із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 364 ч. 2 КК України, а також не призначати у йому у зв'язку з цим додаткове покарання.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків слід залишити без розгляду, так як прокурор заявив відповідне клопотання.
Судові витрати по справі - 5 710,29 грн. (а.с. 219) за проведення судово-економічної експертизи відповідно до ст. 93 КПК України слід покласти на засудженого.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ПРИСУДИВ:
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, що передбачений ч. 2 ст. 364 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі - 5 710 грн. 29 коп. за проведення судно-економічної експертизи.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді.
Головуючий: підпис
скопійовано
-
скопійовано
-
