У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Міщенка С.М., суддів Животова Г.О., Єлфімова О.В., з участю прокурора Сенюк В.О.

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 31 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, на постанову Київського районного суду м. Полтави від 5 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 19 жовтня 2010 року.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 5 жовтня 2010 року за скаргою ОСОБА_5 скасовано постанову прокурора Київського району м. Полтави від 6 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом невиплати заробітної плати за час проходження виробничої практики учнями Полтавського вищого професійного училища ім. А.М. Чепіги та внесення до табелю обліку робочого часу недостовірної інформації службовими особами ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19 жовтня 2010 року постанову суду залишено без зміни.

Згідно постанови прокурора Київського району м. Полтави від 6 серпня 2010 року неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час проходження виробничої практики протягом березня 2010 року працювали на роботах по затиранню швів між бетонними плитами багатоквартирного будинку, але службові особи ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат», достовірно знаючи про їх перебування на роботі в порушення Конституції України та ст. 194 Кодексу Законів про працю в частині оплати праці неповнолітнім, внесли до табелю обліку робочого часу недостовірну інформацію про відсутність неповнолітніх на роботі та не оплату праці не здійснили.

У касаційній скарзі прокурором порушено питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у звязку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону з посиланням на те, що суд першої та апеляційної інстанції на дав належної правової оцінки матеріалами дослідчої перевірки, які стали приводом та підставами для порушення даної кримінальної справи. Крім того прокурор зазначає, що всупереч вимогам ст. 377 КПК апеляційний суд у своїй ухвалі не навів підстав, через які визнав доводи апеляції прокурора необгрунтованими.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 398 КПК України, підставами для зміни або скасування судових рішень при касаційному розгляді справи є зокрема неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Як видно із касаційної скарги, прокурор вважає, що судом першої інстанції неправильно встановлені фактичні обставини, бо за наявності відповідних приводів та підстав, а також достатності даних, які вказують на наявність ознак злочину, постановою цього суду необгрунтовано задоволено скаргу керівника ВАТ «Полтавський домобудівний комбінат» ОСОБА_5, яку в порушення вимог ст. 377 КПК України залишено без зміни апеляційним судом.

Проте, перевіркою судових рішень за матеріалами справи та матеріалами перевірки заяви матері учня Полтавського вищого професійного училища ім. А.М. Чепіги ОСОБА_6 касаційним судом встановлено, що в постанові прокурора про порушення кримінальної справи та матеріалах перевірки вказаної заяви не наведено достатніх даних про вчинення керівником ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, а ті що зазначені, під дію вказаного кримінального закону не підпадають.

Тому суд першої інстанції обгрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 94 та 238 -2 КПК України, скасував постанову прокурора про порушення кримінальної справи щодо зазначеного керівника домобудівельного комбінату, а матеріали правильно направив на додаткову перевірку. Таким чином, істотних порушень кримінального та кримінально-процесуального законів судом першої інстанції не допущено.

У касаційній скарзі зазначені висновки суду першої інстанції не спростовані. Безпідставні доводи цієї скарги й про порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України, бо доводи апеляції прокурора були ретельно перевірені цим судом та вмотивовано визнані безпідставними.

Оскільки законних підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає, ця скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 5 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 19 жовтня 2010 року про скасування постанови прокурора Київського району м. Полтави від 6 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи за фактом невиплати заробітної плати за час проходження виробничої практики учнями Полтавського вищого професійного училища ім. А.М. Чепіги та внесення до табелю обліку робочого часу недостовірної інформації службовими особами ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України - без зміни.

СУДДІ :

Міщенко С.М. Животов Г.О. Єлфімов О.В.