-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2008 № 2/79
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Денисенко В.М. (за дов.),
від відповідача 1 - Кузьменкова Ю.М. (за дов.),
від відповідача 2 - Кузьменкова Ю.М. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2008
у справі № 2/79
за позовом Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Транспортник"
до 1. Київської міської ради
2. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
про укладення угоди до договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м.Києва від 04.03.2008 у справі №2/79 позов ЗАТ „Транспортник” до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) задоволено повністю.
Визнано укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 05.02.2004 №91-6-00212 в редакції, яка підписана ЗАТ „Транспортник”, з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодою (зміст угоди вказано).
Зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007 №75-6-00373, між Орендодавцем – Київською міською радою та Орендарем – ЗАТ „Транспортник” у встановленому порядку.
Стягнуто з Київської міської ради на користь ЗАТ „Транспортник” 85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на користь ЗАТ „Транспортник” 85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про необхідність внесення змін до договору від 05.02.2004 №91-6-00212. Разом із вказаним клопотанням до Київради для підписання було направлено два екземпляри підписаної з боку ЗАТ „Транспортник” угоди до договору оренди земельної ділянки від 05.02.2004 №91-6-00212. Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Таким чином на виконання статей 181, 188 Господарського кодексу України угоду до договору оренди земельної ділянки від 05.02.2004 №91-6-00212 підписано позивачем та передано на підпис Київській міській раді, Київрада порушила терміни розгляду питання, що призвело до порушення прав позивача.
Не погоджуючись з рішенням суду, Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2008 по справі № 2/79 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з’ясовано всі обставини, що мали значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому є правові підстави для його скасування згідно зі статтею 104 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до пункту 34 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 № 486-2/646 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ЗАТ „Транспортник” для будівництва житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-а у Шевченківському районі м.Києва в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 3,41 га.
26.01.2004 між Київською міською радою (орендодавець) та ЗАТ „Транспортник” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. Договір посвідчено нотаріально 26.01.2004 та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05.02.2004 за №91-6-00212.
Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець на підставі п.34 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 №486-2/646 за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку, визначену цим договором по вул. Дегтярівській, 25-а у Шевченківському районі в розмірі 3,4141 га.
Отже, згідно частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України „Про оренду землі” договір набрав чинності з 05.02.2004, дія договору закінчується відповідно 05.02.2009.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ЗАТ „Транспортник” 20.12.2007 звернувся до Київської міської ради з листом № 21-Д з пропозицією укласти угоду про зміни до договору оренди земельної ділянки від 05.02.2004 №91-6-00212, визначивши термін 15 років, надіславши підписані з боку позивача два примірники змін до договору для підписання та реєстрації.
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надало відповідь (лист № 05-358/2063) та повідомило позивача, що оскільки рішення Київради про розгляд питання про внесення змін до договору оренди зазначеної земельної ділянки на 15 років не приймалось, питання щодо підписання угоди до договору оренди земельної ділянки від 05.02.2004 №91-6-00212 може бути розглянуто після прийняття Київрадою відповідного рішення.
Згідно статті 30 Закону України „Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовною заявою, в якій просить прийняти рішення, відповідно до якого вважати укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 05.02.2004 №91-6-00212 в редакції, яка підписана ЗАТ „Транспортник”, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених угодою та зобов’язати Головне управління земельних ресурсів зареєструвати зазначену угоду.
Як вбачається зі змісту Угоди до Договору оренди земельної ділянки від 05.02.2004 року №91-6-00212 позивач просить внести наступні зміни: у пункті 1.1. Договору слова „в короткострокову оренду на 5 (п’ять) років” замінити словами „в довгострокову оренду на 15 (п’ятнадцять) років”. Умови Договору залишаються без змін, окрім терміну оренди Земельної ділянки”.
Таким чином, позивач в угоді до Договору оренди земельної ділянки фактично просить встановити новий строк договору оренди.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що воно підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно статті 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Частиною 3 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
Згідно статті 4 Закону України „Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно статті 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Згідно статей 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно статті 6 Закону України „Про столицю України – місто-герой Київ” місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.
Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Згідно пункту 12 Перехідних положень до Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Отже, вирішення питань про передачу землі у користування є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю. Волевиявлення ради щодо надання в користування (оренду) земельної ділянки оформлюється її рішенням, яке є передумовою укладення договору оренди земельної ділянки.
Київська міська рада прийняла рішення про надання позивачеві в оренду визначену земельну ділянку в короткострокову оренду строком на 5 (п’ять) років, відповідно до якого договір оренди земельної ділянки укладено строком на 5 (п’ять) років (рішення КМР від 29.05.2003 №486-2/646).
Рішення про передачу земельної ділянки позивачу в довгострокову оренду строком на 15 років Київською міською радою не приймалося, отже укладення договору на інший термін суперечить волевиявленню Київської міської ради як суб’єкта права власності на землю, яке викладено в рішенні від 29.05.2003 №486-2/646.
Відповідно до пунктів 4.4, 7.4.1., Договору орендар має право після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, при умові належного виконання обов’язків відповідно до умов цього Договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Відповідно до статті 33 Закону України „Про оренду землі” після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи вищевикладене, позивач має переважне право на поновлення договору після закінчення строку на який його укладено. На момент подачі позову у позивача відсутні правові підстави на поновлення строку дії договору, оскільки строк дії договору не закінчено, отже, відсутнє порушене право позивача з боку Київської міської ради відносно поновлення договору оренди земельної ділянки.
Разом з тим, чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Зазначена правова позиція міститься в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.05.2008 у справі № 30/234.
Таким чином, позовні вимоги до відповідача 1 - Київської міської ради задоволенню не підлягають. Відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги до відповідача 2 - Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про зобов"язання зареєструвати додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2008 у справі №2/79 підлягає скасуванню, апеляційна скарга –задоволенню. В задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.
Рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2008 у справі №2/79 скасувати
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Транспортник” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а, код 261990097) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) 42,50 коп. – державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ відповідно до законодавства.
Матеріали справи № 2/79 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова у справі №2/79 може бути оскаржена в місячний термін до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
12.06.08 (відправлено)
скопійовано
-
скопійовано
-
