ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

За позовом Прокурора Нахімовського району м. Севастополя

(99001, м. Севастополь, вул. Робоча, 18)

в інтересах держави в особі

Міністерства палива та енергетики України

(01601, м. Київ, МСП, вул. Хрещатик, 30)

Державного підприємства “Кримські генеруючі системи”

(95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1)

Державного підприємства “Кримські генеруючі системи”

“Севастопольська ТЕЦ” (Структурного підрозділу)

(99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10)

до відповідача Приватного підприємства “Градстройсервіс”

(м. Севастополь, вул. Грушева, 1-4)

про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 3186,19 грн.,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від прокурора Шульга А.М., прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 428 від 20.02.2006,

від позивачів: не з'явився (Міністерство палива та енергетики України);

Серебреннікова К.В., представник, довіреність № 50 від 21.01.2008 (ДП “Кримські генеруючі системи”);

не з'явився (ДП “Кримські генеруючі системи” “Севастопольська ТЕЦ” (Структурний підрозділ);

від відповідача: Михайлова Н.В., представник, довіреність № 5 від 12.01.2008,

Суть спору:

01.03.2007 (вх.№58-пр) Прокурор Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства “Кримські генеруючі системи”, Державного підприємства “Кримські генеруючі системи” “Севастопольська ТЕЦ” звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства “Градстройсервіс” про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 3186,19 грн., з посиланням на статтю 121 Конституції України, статтю 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, статті 188, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 05.03.2007 порушено провадження у справі № 20-11/100 (арк.с.1).

03.05.2007 ухвалою господарського суду м. Севастополя позов Севастопольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради до Закритого акціонерного товариства „Морбуд” про стягнення 5532,06 грн. залишено без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, так як Прокурор підписав та подав до господарського суду позовну заяву не в інтересах держави в особі відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування, а в майнових інтересах структурного підрозділу державного підприємства (т.1 аркс.43-44).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 ухвалу суду від 03.05.2007 по справі № 20-11/100 залишено без змін (т.1 арк.с.64-68).

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2007 по справі № 20-11/100 ухвалу господарського суду м. Севастополя від 03.05.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 по справі № 20-11/100 скасовано, справу передано на новий розгляд (т.1 арк.с.85-87).

23.10.2007 справа № 20-11/100 повернулась до господарського суду м. Севастополя і згідно резолюції виконуючого обов’язки голови суду передана до провадження судді Ілюхіної Г.П. (вх.№ 48904).

Ухвалою судді Ілюхіної Г.П. від 29.10.2007 справу прийнято до провадження судді Ілюхіної Г.П. (т.1 арк.с.89-90).

Ухвалою суду від 19.12.2007 строк вирішення спору продовжений в порядку частини четвертої статті 69 Господарського процесуального кодексу України до 12.02.2008 (т.1 арк.с.144-145).

Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№52317) в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 1427,84 грн., з яких: 1220,04 грн. –основний борг, 188,05 грн. –пеня, 12,02 грн. –індекс інфляції, 7,73 грн. –3% річних, у зв’язку з тим, що станом на 05.12.2007 відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 1758,35 грн. Заява про уточнення позовних вимог судом не приймалась так як відповідно до вимог статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, порушує інтереси позивача при вирішенні питання відшкодовування судових витрат, так як при зменшенні позовних вимог, державне мито у цій частині не повертається, чим порушуються його інтереси (т.1 арк.с.132, 136-137).

Заявою (вх.№236) позивач просить стягнути з відповідача раніше заявлену суму позову в сумі 3186,19 грн., з яких: 2978,39 грн. –основний борг, 188,05 грн. –пеня, 12,02 грн. –індекс інфляції, 7,73 грн. –3% річних, так як сума в розмірі 1758,35 грн. згідно з заявою Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 24.12.2007 вих.№2/25/12-07/19653 була помилково перерахована структурному підрозділу Державного підприємства “Кримські генеруючі системи” “Севастопольська ТЕЦ” і зазначена сума була повернена на депозитний рахунок Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі (т.1 арк.с.149, 150).

Відповідач в заявах (вх.№№52252, 795, 2033) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що Акти №№ 1, 2, 3 від 28.11.2006, 20.12.2006, 23.01.2007 по вул. Жиділова, 18 з боку Споживача були підписані від імені Струніної В.Г., але в актах різні підписи, крім того, Струніна В.Г. в ПП „Градстройсервіс” ніколи не працювала, а є мешканкою будинку № 18 по вул. Жиділова; на підприємстві відповідача працювала Струєва О.А., яка звільнилась в 2004 році; Акти №№ 1, 2, 3 від 28.11.2006, 20.12.2006, 23.01.2007 підписані з боку Абонента від імені Логвиненко, але підписи різні на всіх актах, крім того, Логвиненко звільнився з ПП „Градстройсервіс” 20.10.2006; в договорі між сторонами відсутнє умови про оплату позивачу за втрату та витік (т.1 арк.с.115-116, т.2 арк.с.25-26, 38-39).

Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представників позивачів (Міністерство палива та енергетики України, ДП “Кримські генеруючі системи”) не перешкоджає розгляду спору по суті, так як матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Ухвалою суду від 04.02.2008 провадження по справі в частині стягнення пені в сумі 188,05 грн. та індексу інфляції в сумі 12,02 грн. залишені без розгляду в порядку пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що прокурор та позивачі без поважних причин не виконали вимоги ухвал суду по справі в частині надання обґрунтованого розрахунку пені та індексу інфляції та не надали витребуваних судом доказів та документів, необхідних для вирішення спору в цій частині.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши прокурора, представників позивача (ДП “Кримські генеруючі системи” “Севастопольська ТЕЦ” (Структурний підрозділ) та відповідача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

01.10.2005 між Державним підприємством “Кримські генеруючі системи”, в особі директора Севастопольської ТЕЦ (Енергопостачальна організація) та Приватним підприємством „Градстройсервіс” (Споживач) укладено Договір № 060-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно з яким Енергопостачальна організація бере на себе обов’язок постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в строки, передбачені цим Договором; теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно Додатку № 1 до цього Договору (т.1 арк.с.6-10).

Згідно пункту 3.2.2 Договору Споживач зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та строки, передбачені Договором.

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що фактичне споживання теплової енергії підтверджується Актом, підписаним повноважними представниками двох сторін, не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим; при неявці представника Споживача або відмові від підписання Акту без аргументованих причин в письмовому вигляді Акт набирає сили з закінченням цього строку.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Споживач за 7 днів до начала поставки теплової енергії робить попередню оплату Енергопостачальній організації в розмірі 100% вартості зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням кінцевої суми розрахунків на початок місяця; розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 7.2.3 Договору встановлено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми, що підлягає сплаті за кожен день прострочки;

Додатками до Договору № 060-Т від 01.10.2005 про постачання теплової енергії затверджені:

- Схема теплотраси, що знаходиться на балансі Споживача (Додаток);

- Відомості по об’єктам споживання, тарифам, сумам оплати та теплоджерелам. Розрахунок споживачів без приладів обліку ведеться по опалюваній площі, що займається споживачем, згідно проектно-кошторисної документації або довідці Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2500р від 07.12.2000 (Додаток № 1);

- Обсяги постачання Споживача теплової енергії по вул. Жиділова, 20, згідно з яким Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з 01.10.2005 теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 7,1 Гкал/рік; орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу, за поточний рік, відповідно з тарифами, що діяли на момент укладення договору, складає 933,80 грн., ПДВ 186,79 грн., в сього 1120,59 грн.; Дата зняття Споживачем показників приладів обліку –25 число поточного місяця; подача звіту Енергопостачальній організації –28 число (Додаток № 1);

- Обсяги постачання Споживача теплової енергії по вул. Жиділова, 18, згідно з яким Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з 01.10.2005 теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 7,91 Гкал/рік; орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу, за поточний рік, відповідно з тарифами, що діяли на момент укладення договору, складає 1040,36 грн., ПДВ 208,07 грн., в сього 1248,43 грн.; Дата зняття Споживачем показників приладів обліку –25 число поточного місяця; подача звіту Енергопостачальній організації –28 число (Додаток № 1);

- Умови припинення подачі теплової енергії (Додаток № 3) (т.1 арк.с.8-10).

На виконання умов зазначеного Договору, позивачем виставлялись відповідачу рахунки №№ 351, 409, 22 за листопад 20076 року, грудень 2006 року, січень 2007 року на суму 779,50 грн., 993,70 грн., 1205,19 грн., відповідно (т.1 арк.с.11-12).

Відпуск теплової енергії за листопад 2006 року грудень 2006 року, січень 2007 року в будинках №№ 20, 26, 28 по вул. Жиділова підтверджується Актами №№ 1, 2, 3 від 28.11.2006, 20.12.2006, 23.01.2007 (т.1 арк.с.13-14).

Відпуск теплової енергії за листопад 2006 року грудень 2006 року, січень 2007 року в будинку №18 по вул. Жиділова підтверджується Актами №№ 1, 2, 3 від 28.11.2006, 20.12.2006, 23.01.2007 (т.2 арк.с.10-12).

16.01.2007 № 63 позивачем на адресу відповідача направлено Претензію на суму 1773,20 грн. з вимогою погасити заборгованість в сумі 1773,20 грн. у встановлений законом строк (т.1 арк.с.15).

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків, наданому Позивачем, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 28.01.2008 складає за даними Позивача - 2978,39 грн. (т.1 арк.с.117, т.2 арк.с.44).

04.07.2006 Рішенням ІІІ сесії Севастопольської міської Ради V cкликання № 382 „Про реалізацію тарифної політики в сфері теплопостачання та гарячого водопостачання” затверджену програму реалізації тарифної політики в сфері теплопостачання і гарячого водопостачання (т.2 арк.с.3-9).

Спір виник у зв’язку з тим, що відповідач не оплатив поставлену позивачем та спожиту теплову енергію в листопаді-грудні 2006 року та січні 2007 року, у зв’язку з чим у відповідача створилась заборгованість перед позивачем в сумі 2978,39 грн., яка підлягає стягненню.

Правовідносини регулюються статтями 525, 526, 625, 714 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 275-277 Господарського кодексу України.

Згідно за статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 36-1 Закону України „Про Прокуратуру” визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 року у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Цей орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.

Згідно з частиною другою статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За змістом частини другої 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що у позовній заяві прокурор у якості позивача визначив Міністерство палива та енергетики України.

ДП „Кримські генеруючі системи” створено на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.05.2000 №120 та відповідно до п.1.1 Статуту ДП „Кримські генеруючі системи” засноване на базі державного майна та підпорядковане вказаному Міністерству. Метою діяльності підприємства є задоволення соціально-економічних потреб регіону за рахунок виробництва та постачання електричної та теплової енергії споживачам, що відповідно до статті 5 Закону України „Про електроенергетику” відноситься до основних принципів державної політики у електроенергетиці. В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1540 функцію здійснення державної політики у галузі паливно-енергетичного комплексу покладено на Міністерство палива та енергетики України.

Підставою звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є порушення економічних та соціальних інтересів держави внаслідок існування заборгованості ПП „Градстройсервіс” перед ДП „Кримські генеруючі системи” по оплаті за надані послуги з постачання гарячої води. Несплата контрагентами ДП „Кримські генеруючі системи” боргів по договорам водопостачання призводить до зростання боргів ДП „Кримські генеруючі системи” перед бюджетом та погіршення стану централізованого опалення та постачання гарячої води населенню регіону.

Крім того, Міністерство, як центральний орган виконавчої влади здійснює контроль за використанням державних коштів, одержуваних, зокрема, і суб'єктом господарської діяльності ДП „Кримські генеруючі системи”, що знаходиться у його підпорядкуванні і засновано на державній власності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 24.04.2007 у справі №6/2278 та від 17.07.2007 у справі №02-4-19/785.

Відповідно до статей 275-277 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Аналогічні положення містяться в статті 714 Цивільного кодексу України.

Абоненти користуються енергією з додержанням Правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 625 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних складає, згідно розрахунку позивача 7,73 грн.

Відповідач контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості не надав.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, відповідач не надав належних та допустимих доказів обставин, що підтверджують обґрунтованість заперечень на позовні вимоги.

Ні позивач ні відповідач пункт 5.7 Договору № 060-Т від 01.10.2005 не виконували, однак, надання послуг підтверджується зазначеними вище доказами.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 2986,12 грн., з яких: 2978,39 грн. –основний борг, 7,73 грн. –3% річних.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, статтями 525, 526, 625, 714 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 275-277 Господарського кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 69, 75, 77, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Градстройсервіс” (м. Севастополь, вул. Грушева, 1-4, ідентифікаційний код 32254815, п/р № 35436002000525 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на користь Державного підприємства „Кримські генеруючі системи” „Севастопольська ТЕЦ (99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10, ідентифікаційний код 05471069, п/р № 260013632 в СФ АППБ „Аваль”, МФО 324504) заборгованість в сумі 2978,39 грн., 3 % річних в сумі 7,73 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Градстройсервіс” (м. Севастополь, вул. Грушева, 1-4, ідентифікаційний код 32254815, п/р № 35436002000525 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на користь Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, одержувач: державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі; код платежу: 22090200, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598) державне мито в сумі 102,00 грн.

4. Стягнути з Приватного підприємства “Градстройсервіс” (м. Севастополь, вул. Грушева, 1-4, ідентифікаційний код 32254815, п/р № 35436002000525 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на п/р 31216259700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, одержувач: державний бюджет, Ленінський район в м. Севастополі; код бюджетної класифікації: 22050000, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598 витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 110,59 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

11.02.2008