Справа № 2а-3068/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г.Г.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Драчук Т.О., Боровицького О.А.

при секретарі: Подолян Н. В.

за участю представника позивача: Кальмук Н.А.

представник відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі:

за адміністративним позовом: Державної інспекції з енергозбереження

до: Державного комунального підприємства "Чернівціводоканал"

про: стягнення економічних санкцій , -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року Державна інспекція з енергозбереження звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного комунального підприємства "Чернівціводоканал" про стягнення економічних санкцій.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року відмовлено в задоволенні даних позовних вимог.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні 19 травня 2011 року апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача до суду не з"явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь відповідача в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи за відсутності його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції –скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 31 травня 2010 року працівниками територіального управління Державної інспеції з енергозбереження проведена планова перевірка ДКП "Чернівціводоканал" по використанню паливно-енергетичних ресурсів. За її результатами складено акт №15-24/09 від 31 травня 2010 року, в якому зафіксовано перевитрати електроенергії за 2009 рік внаслідок перевищення норм питомих витрат електроенергії на подачу води, очистку та перекачку стоків.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області винесено постанову №15-24/03 від 04 червня 2010 року про застосування економічних санкцій за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою зобов'язав відповідача сплатити енергетичний збір в розмірі 1 396 985,88грн.

Оскільки відповідачем сума енергетичного збору, вказана у постанові №15-24/03 від 04 червня 2010 року, не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про її стягнення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про застосування економічних санкцій, на підставі якої позивач звертається до суду з вимогою стягнення грошових коштів, прийнята безпідставно та необгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Проаналізувавши норми законодавства, яке діяло на момент вищевказаних правовідносин між позивачем та відповідачем, всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова від 15 березня 2011 року прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, керуючись наступним.

Так, у відповідності до п.2 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 04 серпня 2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №653/4874 від 25 вересня 2000 року, (далі по тексту - Порядок) планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

Згідно з пунктом 12 Порядку за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Згідно обставин справи, факти нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів зафіксовані в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів ДКП "Чернівціводоканал" №15-24/09 від 31 травня 2010 року

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту перевірки, керівництво ДКП "Чернівціводоканал" від його підписання відмовилось, проте, як з"ясовано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, дії позивача по складанню його висновків щодо встановлених порушень відповідачем оскаржені не були.

Відповідно до п. "є" ст.11 Закону України "Про енергозбереження" №74/94-ВР від 01 липня 1994 року економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Згідно ст.17 цього Закону економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів; несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

В силу пункту 15 вищевказаного Порядку рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

Пунктом 16 Порядку передбачено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку (пункт 17 Порядку)

Водночас, колегія суддів звертає увагу на положення пункту 18 цього Порядку, згідно якого рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржено в установленому законом порядку. При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідач своїм правом оскарження постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Чернівецькій області №15-24/03 від 04 червня 2010 року не скористався, хоча і не погоджується з сумою енергетичного збору, що в ній зазначена. Разом з тим, дану суму енергетичного збору відповідач в установлений термін не сплатив.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що Державна інспекція з енергозбереження, маючи законні підстави, правомірно звернулась до суду з вимогою примусового стягнення даної грошової суми.

Однак, суд першої інстанції, вирішуючи спір щодо стягнення економічних санкцій, не надав оцінки підставі звернення позивача до суду з вимогою стягнення, зокрема, невиконаній у законодавчо встановлений термін постанові Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження у Чернівецькій області №15-24/03 від 04 червня 2010 року. В той же час Чернівецьким окружним адміністративним судом не взято до уваги вищенаведені норми чинного законодавства, які зобов"язують позивача звертатись до суду з вимогою стягнення грошових коштів у випадку їх несплати.

Водночас, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити й про те, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача коштів, не висловив в свою чергу позиції щодо рішення, на підставі якого позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з енергозбереження до Державного комунального підприємства "Чернівціводоканал" про стягнення економічних санкцій, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державної інспекції з енергозбереження до Державного комунального підприємства "Чернівціводоканал" про стягнення економічних санкцій, - задовольнити.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Чернівціводоканал" 1 396 985,88 грн (один мільйон триста дев"яносто шість тисяч дев"ятсот вісімдесят п"ять гривень вісімдесят вісім копійок) енергетичного збору за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в дохід Державного бюджету України, код бюджетної класифікації 21081200, призначення платежу: "Штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів", отримувач: УДК у м. Чернівці, р/р 31219202700002, банк: УДК у Чернівецькій області, МФО 856135, ЄДРПОУ 23246436.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "24" травня 2011 р.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Драчук Т.О.

Боровицький О.А.