ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 р.
Справа№ 24873/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.
суддів: Онишкевича Т.В.,Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 26 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коломийського взводу ДВС Івано-Франківської області Стовпника Василя Васильовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС Коломийського взводу ДВС Івано-Франківської області Стовпника В.В. про скасування постанови від 10.09.2009 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн. та одночасно просить закрити адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності складу адміністративного проступку.
В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що не порушував правил дорожнього руху, оскільки не здійснював обгін будь-якого транспортного засобу. Також позивач вважає щодо нього працівником ДАІ порушено вимог ст.268 КУпАП, оскільки не мав змоги скористатись послугами адвоката, заявити певні клопотання, не був повідомлений про час та місце розгляду справи та відповідачем не долучено до справи жодних доказів, які б підтвердили порушенням ним ПДР України.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.02.2009 року в позові відмовлено з тих підстав, що відповідач довів правомірність своїх дій, які полягали у притягненні позивача до адміністративної відповідальності за порушення п.14.6 ПДР України.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вказуючи при цьому на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема висновки суду не відповідають обставинам справи.
Так апелянт зазначає, що судом не враховано, що жодними доказами відповідач не довів вини в порушенні п.14.6 ПДР України.
Тому апелянт вважає, що постанову суду необхідно скасувати та постановити нову за якою задовольнити позовні вимоги, а також визнати неправомірними дії інспектора ДПС Коломийського взводу ДВС Івано-Франківської області Стовпника В.В.
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не прибули, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.
Суд першої інстанції встановив, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АТ №019107 від 10.09.2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з тих підстав, що в цей день о 03 годині 53 хв., керуючи транспортним засобом марки Форд Фокус порушив правила обгону, а саме здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю в с. Мажіївці Коломийського району чим порушив п.14.6 ПДР України та накладено штраф в сумі 425 грн.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протоколом серії АТ № 020787 від 10.09.2009 року встановлені фактичні дані з яких слідує, що ОСОБА_1 10.09.2009 року о 03 годині 53 хв., керуюючи транспортним засобом марки Форд Фокус порушив правила обгону, а саме здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю в с. Мажіївці Коломийського району чим порушив п.14.6 ПДР України. В даному протоколі зазначено правопорушником, що пояснення будуть надані в судовому прорядку. Окрім цього ОСОБА_1 розписався в тому, що йому роз»яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності 10.09.2009 року. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Не спроможними є твердження апелянта, що постанова прийнята з порушенням вимог ст.ст.268, 280 КУпАП, оскільки з наведеного необхідно вказати, що відповідач відобразив дане порушення в протоколі про адміністративне правопорушення серії АТ № 020787 від 10.09.2009 року і позивач відмовився від дачі пояснень з цього приводу
З наведеного необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та стягнення накладено в межах санкції даної норми КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення.
Суд при розгляді даної справи не вирішив однієї з позовних вимог про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
При цьому необхідно вказати, що питання закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути вирішено судами, оскільки входить в компетенцію лише органу, який приймає рішення про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції в порядку ч.4 ст. 195 КАС України не може розглядати позовні вимоги апелянта, що не були заявлені в суді першої інстанції, зокрема, визнання неправомірними дії інспектора ДПС Коломийського взводу ДВС Івано-Франківської області Стовпника В.В..
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи не вирішив всі позовні вимоги, а тому необхідно змінити постанову суду, задовольнивши частково апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 160, ст.197, п.2 ч.1 ст.198, ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – частково задовольнити.
Змінити постанову Ужгородського міськрайонного суду від 26.02.2010 року у справі №2а-310/10.
Відмовити в позові ОСОБА_1 про закриття провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності складу адміністративного проступку.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Т.В. Онишкевич
Я.С.Попко