open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2001/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта»Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта»Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області №0000202301/0 від 14 липня 2009 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову постанову суду про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення відповідача №0000202301/0 від 14 липня 2009 року є таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 березня 2009 року, за результатами якої складено акт №120/23-1/04687301 від 06 липня 2009 року.

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем не нараховано та не сплачено авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності всього в сумі 84 526 грн.

На підставі даного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення №0000202301/0 від 14 липня 2009 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, згідно з податковими повідомленнями –рішеннями №00031423012/0 від 17 грудня 2008 року, прийнятого в ході перевірки, проведеної відповідачем 25 грудня 2008 року(акт №323/23-1/04687301).

Відповідно до п. 1.9 Закону Україну «Про оподаткування прибутку підприємств»дивіденди - це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента , розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним не корпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.

Статтею 63 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» , статтею 61 «Про державний бюджет на 2008 рік», статтею 59 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», встановлено, що господарські організації : державні , казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки ( акції, паї) та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків. Відображення нарахування частини прибутку (доходу), що сплачується до бюджету господарськими організаціями, заповнюється у рядку 21 Декларації з податку на прибуток підприємства.

Для заповнення рядка 21 Декларації з податку на прибуток підприємства платники податку - державні, у тому числі казенні, підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства повинні враховувати позитивне значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (Форма №2) або позитивне значення рядка 190 Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (Форма 1 -м).

Зазначеними підприємствами сплачується 25% авансовий внесок з податку на прибуток з подальшим його відображенням у рядку 20 декларації з податку на прибуток та в рядку 13.7 Додатку К6 до декларації.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно із Законом України «Про систему оподаткування», дивіденди, в тому числі частина податку на прибуток (дохід), яка прирівняна до дивідендів, належать до загальнообов'язкових податків та зборів, здійснення контролю щодо сплати частини прибутку (доходу) господарськими організаціями, державними , казенними підприємствами та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, а також акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді, яких державі належать частки ( акції, паї) та їх дочірніми підприємствами проводиться на підставі декларацій з податку на прибуток, що ними подаються.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки , встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п 7.8.2 п. 7.8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток, чи ні.

У разі заповнення рядка 21 Декларації з податку на прибуток підприємства «Дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами» , рядок 20 повинен заповнюватись обов'язково.

Як встановлено судом першої інстанції в ході розгляду справи, представником позивача не заперечувалося наявність порушень, викладених в акті №120/23-1/04687301 від 06 липня 2009 року.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення №0000202301/0 від 14 липня 2009 року є таким, що прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, підстави для визнання його недійним відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта»Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Української аграрної академії наук»–залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 01.03.11р.

Джерело: ЄДРСР 14355619
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку