Справа № 2-253/2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 р.Куп»янський міськрайонний суд Харківської області

У складі:головуючого судді Коваленко О. А.

при секретарі Орєховій Л. Л.

З участю:судового розпорядника Ерьомич О. А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп»янську цивільну справу за позовом кредитної спілки «Карат»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 р. позивач кредитна спілка «Карат»звернулася до суду до відповідачки ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши наступне.

30 червня 2008 р. на підставі заяви між кредитною спілкою та відповідачкою був укладений договір кредиту № 9576, за яким кредитна спілка зобов»язалася надати позичальнику ОСОБА_2 кредит у розмірі 1600 грн., а остання зобов»язалася повернути кредит у строк до 31 грудня 2009 р. та сплатити відсотки за користування кредитом, виходячи із ставки 72% річних за кожен день користування кредитом. Свої зобов»язання за договором кредитна спілка виконала належним чином, надавши відповідачці, через касу спілки, в день укладання договору, кредит у сумі 1600 грн. Але відповідачка взяті на себе зобов»язання не виконала, допустивши прострочення платежів та строк виконання зобов»язання, в результаті чого станом на 16 грудня 2010 р. її заборгованість перед кредитною спілкою склала 1280-06 грн., де 909 грн. сума основного боргу, а 371-06 грн. сума нарахованих відсотків за користування кредитом.

Оскільки відповідачка добровільно не погашає заборгованість, вони вимушені звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просить також стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала, поясивши, що своєчасно не погасила кредит у зв»язку з матеріальним становищем.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши надані докази і матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до Статуту, кредитна спілка «Карат»- це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взіємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об»єднання грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кредитні спілки»кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону.

За правилами ст. 5 Закону України «Про кредитні спілки», кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших Законів та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»фінансовий кредит це кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно Ліцензії № 270319 серія АБ, строк дії якої з 4 жовтня 2005 р. по 4 жовтня 2008 р., кредитній спілці «Карат»було надано право по наданню фінансових послуг з надання фінансових кредитів (а. с.8-9).

Між кредитною спілкою та відповідачкою 30 червня 2008 р. був укладений договір кредиту № 9576, за яким ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 1600 грн. зі сплатою 72 відсотків річних за кожен день користування грошовими коштами. Строк дії договору 18 місяців, кінцевий термін повернення кредиту 31 грудня 2009 р. (а. с. 12-13).

Відповідно з договором кредиту був встановлений графік погашення відповідачкою основної суми та відсотків (а. с. 14).

Відповідачка ОСОБА_2 не заперечує, що на підставі своєї заяви вона отримала у позивача кредит у розмірі 1600 грн. і це підтверджується видатковим касовим ордером № 4008 від 30 червня 2008 р. (а. с.11, 15).

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 16 грудня 2010 р. відповідачка частково погашала суму кредиту та відсотки за користування наданим кредитом, але загальна сума заборгованості склала 1280-06 грн., де основна сума боргу 909 грн., а сума нарахованих відсотків за користування грошовими коштами 371-06 грн. (а. с. 16).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК).

В силу ст. 599 ЦК України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Отже, з даної норми виходить, що припинення зобов»язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним чином його виконанням. Під належним виконанням зобов»язання розуміється виконання зобов»язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов»язки сторін зобов»язання.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчить обумовлений сторонами при укладенні договору графік погашення основного боргу, процентів, та надані письмові докази, відповідачка сплатила заборгованість за договором частково.

З урахуванням досліджених доказів, суд вважає, що зазначеного обов»язку відповідачка не виконала, а тому з неї необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за договором кредиту № 9576 від 30 червня 2008 р. станом на 16 грудня 2010 р. у розмірі 1280-06 грн., де сума основного боргу 909 грн. та сума нарахованих відсотків за користування кредитом 371-06 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню і понесені судові витрати, які складаються з розміру сплаченого судового збору 51 грн. і витрати з інформаційно-технічного забезпечення з розгляду справи 120 грн., а всього 171 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 536, 599, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов кредитної спілки «Карат»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Карат»заборгованість за кредитним договором № 9576 від 30 червня 2008 р. у розмірі 1280-06 грн., де сума основного боргу 909 грн. та сума нарахованих відсотків за користування кредитом 371-06 грн., і в повернення судових витрат 171 грн., а всього 1451-06 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп»янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙКОВАЛЕНКО О. А.

Повний текст рішення виготовлений 18 січня 2011 р.