Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2008 р. Справа № 56/159-07

колегія суддів у складі

головуючого судді Шепітько І.І., судді Бондаренка В.П., судді Лакізи В.В.

при секретарі Погребняк А.М.

за участю

прокурора –Кріциної Н.Г. посвідчення №116 від 23.07.2007 року

представників сторін:

позивача –Кулінічевої Н.О. за дорученням № 08-4/4116/2-07 від 10.12.2007 року

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 3499Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2007 року по справі

за позовом Прокурора м.Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельного будинку «Салтівський», м.Харків

про звільнення та повернення земельної ділянки

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06 листопада 2007 року (суддя Кухар Н.М.) позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану по вул. Героїв Праці, 36 у м. Харкові, за свій рахунок, привести вказану земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді, стягнуто з ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" на користь держбюджету України 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2007 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими та порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що відповідно до ч.3 ст.144 Земельного кодексу України рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку. Проте, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивачем не дотримано порядок припинення користування земельною ділянкою відповідачем, передбачений ст.144 Земельного кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному з’ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим та відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2007 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач не виконав Рішення Харківської міської ради № 247/05 від 23.12.2005 року щодо укладення договору оренди земельної ділянки. Також зазначає, що відповідачем не оскаржувалися акти перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області Державного комітету України по земельних ресурсам, Харківського міського управління земельних ресурсів та управління земельних відносин харківської міської ради.

Прокурор підтримує позицію позивача та просить рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2007 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду, про причини не явки суд не повідомив, у зв’язку з чим судова колегія вважає можливим на підставі ст.75 ГПК України розглядати апеляційну скаргу за відсутністю відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0012 га, розташовану по вул. Героїв праці, 36 у м. Харкові (зазначену в плані-схемі земельної ділянки), привести вказану ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді. Прокурор обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідач без належних правових підстав самовільно займає вищевказану земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач приступив до використання спірної земельної ділянки до виникнення у нього права на її оренду.

З Акту № 1041/07 від 11.05.2007 року обстеження земельної ділянки по вул.. Героїв праці,36 в м.Харкові, складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Сорокою М.Я. вбачається, що спірну земельну ділянку площею 0,0012 га в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України відповідач використовує для експлуатації та обслуговування металевого кіоску без правовстановлюючих документів (а. с. 9).

Вказаний Акт обстеження земельної ділянки є належним доказом у справі, оскільки складений посадовою особою відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради - органу, створеного міською радою відповідно до статей 12, 189 Земельного кодексу України та статті 12 Закону України "Про охорону земель" для здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності і посадова особа цього управління при обстеженні земельної ділянки та складанні акту обстеження діяла відповідно до Положення про відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого рішенням ХХІІ сесії Харківської міської ради ІV скликання від 23.06.2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

З Листа Юридичного департаменту Харківської міської ради № 275/9-08 від 21.01.2008 року вбачається, що Рішення Харківської міської ради про надання ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" в оренду земельну ділянку, розташовану по вул. Героїв Праці, 36 у м. Харкові для будівництва тимчасового торговельного павільйону не приймалося.

Відповідач договір оренди спірної земельної ділянки в не оформляв і в установленому законом порядку не зареєстровував, у зв’язку з чим у нього не виникло право на користування спірною земельною ділянкою.

За таких обставин, колегія суддів вважає необгрунтованим посилання відповідача на ст. 144 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають матеріалам справи, що не дає підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2007 року.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06 листопада 2007 року по справі № 56/159-07 залишити без змін.

Головуючий суддя (підпис) Шепітько І.І.

суддя (підпис) Бондаренко В.П.

суддя (підпис) Лакіза В.В.

Постанову підписано 28.01.2008 року