-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа №2-а- 34\08 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 січня 2008 року Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Зайченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення,-
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 3 групи і має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Управління праці та соціального захисту населення провело йому виплати в 2005 -2007 роках значно нижчі. А тому він просить стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в розмірі 4126 грн.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач згідно довідки МСЕК має статус особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та 3 групу інвалідності з 10.08.1998 р. довічно. Відповідно до вимог ст..48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Позивачу виплачено допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ПКМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” по 90 грн. за 2006 р. та 2007 р. , та 21,5 грн. в 2005 році.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Відповідно до ст..48 ч.4 п.3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 3 групи інвалідності виплачується в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати ( частина 7 ст.48 Закону).
Відповідно до ст.. 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2005 року у розмірі 290 грн. на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 грн на місяць, а з 1 вересня 2005 року - 332 грн. на місяць.
Законом України від 2.12.2005 р. № 3235 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2006 року 350 грн., з 1.07.2006 р. - 375 грн., з 1.12.2006 р. - 400 грн.
Законом України від 19.12.2006 року № 489 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 квітня 2007 року 420 грн., з 1.07.2007 р. - 440 грн..
Зі змісту вимог вказаного Закону не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст..48 Закону України №796-ХІІ.
Виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати не Постанову КМ України №836, а ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення № 1794 від 5 листопада 2007 року позивачу було виплачено компенсацію на оздоровлення в жовтні місяці 2005 році в сумі 21,5 грн., у березні 2006 р. та січні місяці 2007 року по 90 грн.
Тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути недоплачені суми одноразової допомоги з урахуванням виплачених в розмірі 4126,5 грн. : за 2005 рік - 1306,5 грн. ( 332 грн.х 4 - 21,5 грн.), за 2006 р. 1310 грн. (350 грн. х 4 - 90 грн.); за 2007 рік 1510 грн. ( 400 грн. х 4 - 90 грн.).
Від сплати держмита сторони слід звільнити на підставі ст..4 Декрету Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 158,159,160,161,162,163,167 КАС України, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-
Постановив :
Позов задоволити частково .
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 неправомірною.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА на користь ОСОБА_1 4126,5 грн. недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2006 та 2007 роки .
Постанова може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.
Суддя : підпис
З оригіналом вірно.Суддя:
скопійовано
-
скопійовано
-
