-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа №1-534/10
П О С Т А Н О В А
22 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Смик С.І.
при секретарях Падасенко Н.В., Перва О.А., Орловій М.І.
з участю прокурорів Станкова О.П., Байдюка Д.А.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку с. Хвощевате, Корочанського району, Білгородської області, росіянку, громадянку України, вдову, освіта вища, не працюючу, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_2, раніше не судиму
у вчинені злочину, передбаченого за ч.2ст. 367 КК України ,-
В С Т А Н О В И В :
Досудовим слідством ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було предявлено обвинувачення за ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України.
В ході судового слідства прокурором у справі обвинувачення було змінено та остаточно предявлено обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст. 367 КК України .
Так, Акціонерний банк “Аллонж” (код ЄДРПОУ 14362014) (надалі АБ “Аллонж”) був зареєстрований Національним банком України 29.01.1993 р. за № 148 за юридичною адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 5.
ОСОБА_2 26.05.1997 року, згідно з протоколом № 27 загальних зборів акціонерів Акціонерного банку “Аллонж” був обраний Головою Правління цього банку. На підставі наказу № 23\К від 27.05.1997 року ОСОБА_2 приступив до виконання службових обовязків Голови правління АБ «Аллонж».
Згідно п.10.10. (п.п. 10.10.1., 10.10.2.) Статуту АБ “Аллонж” (у редакції від 08.06.2002 року) Голова Правління Банку без доручення представляє Банк у всіх вітчизняних і іноземних органах, підприємствах, організаціях і установах, приймає на роботу за трудовими договорами (контрактами), звільняє працівників Банку, підписує договори, довіреності на право вчинення дій від імені Банку, та інші документи. Голова Правління Банку керує всією поточною діяльністю Правління Банку відповідно до повноважень, наданих йому Загальними зборами акціонерів, Спостережною радою і Правлінням Банку, і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Банк завдань.
Згідно картки із зразками підписів та відбитком печатки АБ “Аллонж”, ОСОБА_2 мав право першого підпису фінансових документів банку з розпорядження коштами банку.
Таким чином, внаслідок покладених на нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків ОСОБА_2 був службовою особою банку - платника податку на прибуток.
ОСОБА_3 згідно з протоколом № 28 від 23.06.1997 р. Загальних Зборів Акціонерів Акціонерного банку “Аллонж” була призначена головним бухгалтером цього банку. На підставі наказу № 27/К від 23.06.1997 року ОСОБА_3 приступила до виконання службових обовязків головного бухгалтера АБ «Аллонж».
Наказом № 36-В/К від 08.06.2000 року Голови Правління АБ “Аллонж” ОСОБА_3 призначена на посаду головного бухгалтера - начальника управління бухгалтерського обліку і звітності з 01.06.2000 року.
Згідно посадової інструкції головного бухгалтера - начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та операційної роботи ОСОБА_3 забезпечує організацію бухгалтерського обліку, операційної роботи та звітність банку. При організації бухгалтерського обліку зобовязана забезпечити: аналіз періодичних та річних бухгалтерських звітів; повний облік та своєчасне відображення всіх фінансово-господарських операцій банку; достовірний облік результатів фінансово-господарської діяльності банку; своєчасний та повний розрахунок з державним бюджетом, позабюджетними фондами, клієнтами банку; складання бухгалтерської, податкової та статистичної звітності на основі первинних документів і бухгалтерських записів, подання звітності в установлені строки відповідним установам; розподіляє обовязки серед працівників управління бухгалтерського обліку, звітності та операційної роботи; знайомить працівників управління зі змінами в чинному законодавстві.
Згідно картки із зразками підписів та відбитком печатки АБ “Аллонж” ОСОБА_3 мала право другого підпису фінансових документів банку з розпорядження коштами банку.
Таким чином, внаслідок покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків ОСОБА_3 була службовою особою банку - платника податку на прибуток.
Внаслідок цього на ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до чинних нормативних актів України, також були покладені наступні обовязки:
- ст.67 Конституції України - обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;
- ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” №77/97- ВР від 18.02.1997 року - відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та додержання законів про оподаткування;
- п.20.1. ст.20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.1994 року - відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку на прибуток та дотримання податкового законодавства;
- ст. 10 Закону України “Про підприємництво” №698-ХII від 07.02.1991 року, не порушувати прав та інтересів держави, що охороняються Законом.
В звязку з викладеним, ОСОБА_2, будучи службовою особою та керівником АБ «Аллонж», особисто ніс обовязки по організації правильності обчислення податків, зборів, інших обовязкових платежів та їх своєчасної сплати до бюджету та відповідно ніс за це відповідальність.
Також, в звязку з викладеним, ОСОБА_3, будучи службовою особою - головним бухгалтером - начальником управління бухгалтерського обліку і звітності АБ «Аллонж», особисто несла обовязки за організацію правильності обчислення податків, зборів, інших обовязкових платежів та їх своєчасної сплати до бюджету та відповідно несла за це відповідальність.
Однак, в 2003 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ігноруючи вищезазначені законодавчі акти України і свої обовязки службових осіб АБ «Аллонж», вчинили службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах.
29.12.2001 р. між АБ “Аллонж” (Банк) в особі ОСОБА_2 та ЗАТ “Аллонж-Премєр” (Позичальник) було укладено кредитний договір № 420 від 29.12.2001 р., згідно якого Банк зобовязується надати Позичальнику, а останній зобовязується прийняти, належним чином використати і повернути Банку грошову суму в розмірі 12 000 000 грн. Строк дії договору визначено з 29.12.2001 р. по 29.01.2002 р., з виплатою 12, 5 відсотків річних за користування кредитом.
Згідно додаткової угоди №1 від 1.03.2002 р. до кредитного договору, сторони прийшли до згоди встановити відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 29 відсотків річних з 1.03.2002 р. Згідно додаткової угоди № 3 від 8.05.2002 р. сторони прийшли до згоди встановити відсоткову ставку за користування кредитом по кредитному договору в розмірі 2 відсотки річних з 1.05.2002 р.
Згідно п.2.1. угоди від 4.01.2002 р. про зміну порядку виконання договору № 420 від 29.12.2001 р. Банк зобовязується надати Позичальнику кредит відповідно до відкритої кредитної лінії в розмірі ліміту 12000 000 грн. Згідно п. 2.2. даної угоди кредитна лінія - це згода Банку надати Позичальнику кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують обумовлену цією угодою максимальну суму за певний відрізок часу.
Додатковими угодами № 4 від 29.10.2002 р., № 5 від 25.12.2002 р., № 9 від 4.11.2003 р. сторони пролонгували дію кредитного договору відповідно по 25.12.2002 р., по 25.12.2003 р. та по 20.12.2004 р.
Згідно п.4.7. цього кредитного договору, відсотки за користування кредитом нараховуються з моменту списання суми кредиту з позичкового рахунку Банку за фактичний строк користування кредитом.
Всього, в період часу з 29.12.2001 р. по 9.01.2003 р. Банком було надано кредит в загальному розмірі 18073 598,59 грн., який був повернутий Позичальником, згідно платіжного доручення № 25 від 25.04.2003 р.
Внаслідок цього, станом на 25.04.2003 р. по даному кредитному договору, Банком за користування кредитом Позичальнику нараховані відсотки в загальному розмірі 1026 433, 29 грн., з яких Позичальник сплатив 57 299, 19 грн., а залишок нарахованих відсотків на вказану дату становив 969 134, 10 грн.
Згідно п. 4.1., п.п. 4.1.2., ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями), валовий дохід визначається як загальна сума доходу платника податку, від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) ним протягом звітного періоду, включаючи доходи у вигляді процентів від здійснення банківських операцій. Відповідно до п.п. 11.3.6. (абз. 1) п. 11.3. ст. 11 вказаного Закону встановлено, що датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитних операцій є дата нарахування процентів у строки, визначені кредитним договором. Згідно п. 1.10. ст. 1 цього Закону проценти нараховуються на суму заборгованості по кредиту. Із вказаними положеннями Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були обізнані.
В звязку з викладеним, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були нарахувати та відобразити в декларації з податку на прибуток АБ „Аллонж” за 1-ше півріччя 2003 року суму валового доходу та прибутку у розмірі 969 134, 10 грн. та відповідного податку на прибуток у розмірі 290 740, 23 грн., виходячи з передбаченої п. 10.1. ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями) ставці 30 відсотків до обєкта оподаткування.
Відповідно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були відобразити суму 969 134, 10 грн. у додатку К1 («Розрахунок доходів та витрат від здійснення банківських операцій») до вказаної декларації
Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були задекларувати та в подальшому сплатити до бюджету податок на прибуток в розмірі 290 740, 23 грн. за 1-ше півріччя 2003 р.
Однак, через несумлінне ставлення до своїх службових обовязків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не врахували та не застосували вище наведені положення п. 1.10. ст. 1, п. 4.1., п.п. 4.1.2., ст. 4, п.п. 11.3.6. (абз. 1) п. 11.3. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями) з врахуванням обєктивних станом на 25.04.2003 р. фактів: а) виконання кредитного договору № 420 Позичальником щодо повернення ним суми кредиту; б) нарахування Банком відсотків за фактичний строк користуванням кредитом. Тобто, відповідно до умов п. 4.7. цього кредитного договору.
При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 22.07.2003 р., знаходячись у приміщенні АБ “Аллонж” за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 5, діючи в порушення вище вказаних положень п. 1.10. ст. 1, п. 4.1., п.п. 4.1.2., ст. 4, п.п. 11.3.6. (абз. 1) п. 11.3. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції від 22.05.1997 р., із змінами та доповненнями), під час складання та підпису ними декларації про прибуток банку “Аллонж” та додатку К1 до декларації («Розрахунок доходів та витрат від здійснення банківських операцій») за податковий період 1 - ше півріччя 2003 р., не здійснили заходів з нарахування та не нарахували вище вказану суму процентів (969 134,10 грн.) по кредитному договору № 420 в складі валових доходів від здійснення кредитних операцій та не задекларували вказану суму в декларації з податку на прибуток та в додатку К1 до неї.
Тобто, у рядках 01 («валовий дохід від усіх видів діяльності»), 01.1 К1 («доходи від здійснення банківських операцій»), 03 («скоригований валовий дохід») декларації та у рядках А («проценти нараховані (сплачені), у тому числі»), А1 («за фінансовими кредитами, наданими у будь-якій валюті») додатку К1 до декларації.
Відповідно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснили заходів не нарахували та не задекларували в вказаній декларації у сумі прибутку банку за 1 - ше півріччя 2003 р. суму 969134, 10 грн. та у сумі податку на прибуток за цій звітний податковий період суму - 290740, 23 грн.
Тобто, у рядку 11 («прибуток, що підлягає оподаткуванню») декларації суму 969134, 10 грн. та у рядках 14 («податкове зобовязання звітного періоду») та 17 («сума податку до сплати») декларації суму 290740, 23 грн.
Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали вказану декларацію з додатком К1 до неї до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, що розташована за адресою: вул. Шолуденка, 31\19, де вона була зареєстрована під № 10080 від 22.07.2003 р. як офіційний звітний документ АБ «Аллонж».
Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був занижений обєкт оподаткування (прибуток) за 1-ше півріччя 2003 р. та до бюджету в строк до 10.08.2003 р. не був сплачений та фактично не надійшов податок на прибуток в розмірі 290 740, 23 грн., який згідно п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” (у редакції від 18.02.1997 р., із змінами та доповненнями) податок на прибуток є загальнодержавним податком.
Тобто, до бюджету не сплачено податок на прибуток в сумі, яка більше ніж у двісті пятдесят і більше разів перевищує встановлений станом на 2003 р. Указом Президента України від 21.11.1995 р. “Про внесення змін до Указу Президента України від 13.09.1994 р. № 519” неоподатковуваний мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скоїли службову недбалість, тобто невиконання ними кожним як службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у предявленому новому обвинуваченні не визнав, однак просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України у звязку з закінченням строків давності.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у предявленому новому обвинуваченні не визнала , однак просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України у звязку з закінченням строків давності.
Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні також заявив клопотання про закриття кримінальної справи, підтримавши клопотання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, просив його задовольнити та звільнити останніх від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строку давності у відповідності до ст. 49 КК України.
Прокурор в судовому засіданні проти заявленого клопотання не заперечував. Вважає, що при наявності правових підстав воно підлягає задоволенню.
Суд, заслухавши думку прокурора, підсудних та адвоката, вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності , а провадження по справі закрити.
Відповідно до ст. 11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявністю підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у звязку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло пять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості .
З матеріалів справи вбачається, що злочин, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вчинений в 2003 році.
Таким чином на момент розгляду справи судом з дня вчинення злочину, який остаточно інкримінується ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшло більше ніж 5 роки, тому у відповідності до ст. 49 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільняються від кримінальної відповідальності, оскільки покарання за даний вид злочину передбачене у виді позбавлення волі на строк від двох до пяти років.
Арешт, накладений на майно підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у звязку з закриттям кримінальної справи - скасувати.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.. 81 КПК України.
Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.
Міру запобіжного заходу підсудним необхідно скасувати.
Керуючись ст. 11-1, 282 КПК України, ст. 49 КК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України у звязку з закінченням строку давності , а провадження по справі закрити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України у звязку з закінченням строку давності , а провадження по справі закрити.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 заставу в розмірі 20000 гривень скасувати.
Повернути ОСОБА_2 заставу в сумі 20000 ( двадцять тисяч) грн., яку він перерахував на рахунок ДПА у м. Києві № 37317008000066 в Управлінні Державного казначейства у м. Києві на підставі постанови СВ ПМ ДПА у м. Києві від 21.08.2006 року згідно квитанції № 9502\з 132 від 11.09.06 про прийняття застави.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 підписку про невиїзд скасувати.
Арешт , накладений постановою ст. слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Сусліковим Ю.А. від 21.08.2006 року на особисте майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що належить останньому на праві власності - скасувати
Арешт , накладений постановою ст. слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Сусліковим Ю.А. від 21.08.2006 року на особисте майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що належить останній на праві власності, в тому числі на квартиру 3(три) кімнатну з 3(трьома) балконами, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль ВАЗ 21053, седан, ДНЗ НОМЕР_1 номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 власник ОСОБА_3 - скасувати.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 7 діб з часу її проголошення.
Суддя
скопійовано
-
скопійовано
-
